Справа № 202/11193/24
Провадження № 1-кс/202/6908/2025
03 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови начальника відділення СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18.06.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024040000000321 від 05.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на постанову начальника відділення СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18.06.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024040000000321 від 05.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Досудове розслідування проведено неповно, не об'єктивно та упереджено, в постанові від 21.12.2024 року про закриття кримінального провадження слідчий зазначає, що слідством встановлено, що 07.05.2024 року він прийняв рішення про укладення угоди з ДТЕК та працівники підприємства надали йому вимогу про необхідність сплати послуг за електропостачання в сумі 3046 грн. 15 коп., однак на його вимогу пояснити, що це за кошти, оскільки борг вже погашено, ніхто інформації не надав. Тоді як він 07.05.2024 року він надав співробітникам компанії «ДТЕК Дніпрообленерго» відрізали 06.05.2024 року електропостачання, він надав чеки на погашення ним заборгованості. Крім того, органом досудового розслідування не встановлено особу, яка здійснила незаконний платіж за послуги «ДТЕК Дніпрообленерго» по підключенню електрики до квартир, на чий рахунок ідуть кошти, яким нормативним актом затверджено платіж, під час досудового розслідування слідчий не провів в повному обсязі дій для встановлення дій для встановлення обставин, що мають значення кримінального провадження, зокрема не допитано нікого із посадових осіб ДТЕК, не зібрано жодного письмового доказу. Також до теперішнього часу особа, яка вчинила кримінальне правопорушення не притягнута до кримінальної відповідальності.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, підтвердив доводи, викладені у скарзі та просив її задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд скарги без його участі, в заяві вказала, що проти задоволення скарги заперечує.
В судовому засіданні було досліджено матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024040000000321 від 05.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали скарги, зокрема копію оскаржуваної постанови, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Ч. 3 ст. 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.
Відповідно постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5, 7 ст. 110 КПК України).
Як неодноразово вказував ЄСПЛ «розслідування повинно бути ефективним». Так, у справі «Аднаралов проти України» (Заява № 10493/12) ЄСПЛ зазначив, що розслідування має бути ретельним. Це означає, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. вищезазначене рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.). Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (див. рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року). Будь - який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин та винних осіб, є загрозою недотримання цього стандарту.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).
Так, статтею 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з положеннями ст. 25 КПК України прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що однією з підстав для закриття кримінального провадження є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
За змістом ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 94 КПК України передбачено, що, зокрема, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, вищенаведені положення кримінального процесуального законодавства передбачають, що рішення про закриття кримінального провадження може бути прийнято лише у результаті проведення ефективного, повного та всебічного досудового розслідування. Досудове розслідування може вважатись всебічним та повним лише, якщо під час його проведення слідством було об'єктивно встановлено всі обставини справи, проведено всі слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення таких обставин, надану належну правову оцінку встановленим фактам та на підставі положень закону і фактичних даних прийнято процесуальне рішення.
Постановою начальника відділення СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 42024040000000321 від 05.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.
За змістом оскаржуваної постанови кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження слідчий не обґрунтував про відсутність складу кримінальних правопорушень в діях співробітників ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», зокрема, із зазначенням щодо конкретних складових складу кримінального правопорушення, тобто юридично не проаналізував, яка саме складова відсутня у оцінюваному ним діянні та не дав оцінку причинному зв'язку між діянням та суспільно небезпечними наслідками, які наступили, або ні внаслідок його вчинення.
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах даного кримінального провадження відсутній договір, який, згідно з мотивувальною частиною постанови про закриття кримінального провадження, нібито було укладено між громадянином ОСОБА_3 та ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». Відсутність вказаного документа унеможливлює встановлення змісту, умов та характеру правовідносин між зазначеними сторонами, що, у свою чергу, має істотне значення для правильної юридичної кваліфікації дій осіб, причетних до розглядуваних подій. Більше того, слідчим не надано належної правової оцінки фактичним обставинам, пов'язаним із можливим існуванням чи відсутністю договірних зобов'язань між ОСОБА_3 та ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». У постанові про закриття кримінального провадження відсутні будь-які посилання на аналіз правової природи зазначених правовідносин, їх відповідності вимогам цивільного чи господарського законодавства, а також на встановлення обсягу прав та обов'язків сторін.
Таким чином, невжиття слідчим заходів щодо витребування зазначеного договору та ненадання йому належної правової оцінки свідчить про неповноту досудового розслідування та порушення вимог статей 9, 22 та 91 КПК України, які зобов'язують орган досудового розслідування забезпечити повне, всебічне та об'єктивне дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, основною метою діяльності органів досудового розслідування є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, з метою ефективного виявлення обставин вчинення кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, та прийняття відповідного процесуального рішення.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, слідчий зобов'язаний був діяти в межах та у спосіб, передбачений КПК України. Зокрема, він мав здійснити всі можливі заходи для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, належно оцінити зібрані докази в їх сукупності, встановити істину у справі та лише після цього ухвалити обґрунтоване рішення про її закриття.
Постанова про закриття кримінального провадження, як процесуальний документ, повинна відповідати вимогам, установленим статтею 110 КПК України, зокрема містити належне мотивування, виклад фактичних обставин справи, посилання на відповідні докази, правову оцінку діяння та конкретне правове обґрунтування рішення про припинення кримінального переслідування.
Разом з тим, аналіз змісту оскаржуваної постанови свідчить про її формальний характер, відсутність достатніх підстав та належного правового обґрунтування прийнятого рішення, а також неналежну оцінку доказів, наявних у матеріалах провадження.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як необґрунтована та такою, що прийнята з порушенням норм кримінального процесуального права.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Зважаючи на наведені у скарзі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, слідчий суддя вважає, що заявником пропущено строк подання скарги на бездіяльність слідчого (дізнавача) з поважних причин, у зв'язку із чим указаний строк підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови начальника відділення СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18.06.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024040000000321 від 05.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України - задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк для звернення до суду зі скаргою на постанову начальника відділення СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18.06.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024040000000321 від 05.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.
Скасувати постанову начальника відділення СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18.06.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024040000000321 від 05.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1