Справа № 159/6172/25
Провадження № 2/159/2015/25
07 жовтня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд.7), від імені якого діє представник Кізко Леся Сергіївна (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд.7), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (далі - позивач або ТОВ «ФК «Приватні інвестиції»), від імені якого діє представник Кізко Леся Сергіївна (далі - представник позивача або Кізко Л.С.), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач або ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № CL-144927 від 13.11.2018 у розмірі 118735,36 грн.
23.09.2025 з УДМС України у Волинській області надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 23.09.2025 суд залишив позовну заяву без руху у зв'язку з тим, що позивач не додав обґрунтованого розрахунку суми кредитної заборгованості, яка заявлена до стягнення, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
Зазначена вище ухвала суду доставлена до електронного кабінету позивача 24.09.2025 о 00.24 год.
29.09.2025 представник позивача подав заяву про усунення недоліків надавши докази, які на переконання позивача, свідчать про усунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви.
Вивчивши заяву про усунення недоліків та долучений до неї розрахунок суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з за кредитним договором в розмірі 58648,89 грн, водночас за змістом позовної заяви кредит видавався на суму 60000,00 грн.
До позовної заяви не додано жодного розрахунку, з якого можна було б встановити розмір тіла кредиту та процентів, які просить стягнути позивач. У файлі "розрахунок заборгованості", який долучив позивач до позову міститься АКТ №11/07 від 31.07.2025, реєстр від 01.08.2025 та копія конверта.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд вказав, що позивачу необхідно усунути недоліки шляхом подання обґрунтованого розрахунку заборгованості по процентах у якому зазначити з якої суми тіла кредиту нараховувались проценти, за який період (кількість днів), за якою процентною ставкою, розмір нарахованих процентів у відповідний період, розмір і дата фактичного погашення процентів, залишок процентів, які не погашені по кожному з періодів; а також розрахунок заборгованості по тілу кредиту у якому зазначити яка сума і коли видавалась, розмір і дата фактичного погашення тіла кредиту, залишок не погашеного тіла кредиту.
У заяві про усунення недоліків позивач зазначає, що право вимоги за кредитним договором він набув на підставі договору факторингу в розмірі 118735,36 грн, які складаються з 58648,89 грн тіла кредиту та 60086,47 грн процентів, і саме цю суму він просить стягнути з відповідача.
Зо заяви про усунення недоліків позивач додає файл і з назвою «розрахунок заборгованості» у якому відсутня будь-яка інформація щодо того, яким чином утворилася заборгованість яку просить стягнути позивач, лише констатовано розмір сум, які просить стягнути позивач.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог це документ, який містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, застосування штрафних санкцій тощо) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору. Такий розрахунок також має містити відображення проведених оплат тощо.
Отже, обґрунтований розрахунок позовних вимог має містити посилання на первинні документи, які пов'язані з відповідними юридичними фактами, що вплинули на розмір суми боргу, із зазначенням часу їх настання.
Розрахунок може вважатися обґрунтованим, якщо з нього можна встановити чому саме такий, а не інший розмір, заборгованості просить стягнути позивач.
Вимога про долучення до позовної заяви обґрунтованого розрахунку заборгованості встановлена законодавцем не лише для економії процесуального часу під час розгляду справи у суді.
Обґрунтований розрахунок також сприяє ефективному захисту прав сторін у справі, у тому числі відповідача. Так, отримавши зрозумілий, обґрунтований розрахунок відповідач може реалізувати своє право на визнання позову, внаслідок чого отримає можливість компенсувати лише частину судового збору; чи надати обґрунтований контррозрахунок заборгованості, виявивши помилки чи неточності.
Також подання обґрунтованого розрахунку носить дисциплінуючу мету та є своєрідним запобіжником від зловживання стороною процесуальними правами, зокрема пред'явлення вимог, які не ґрунтуються на положеннях договору, закону чи не відповідають фактичним правовідносинам, які склалися між сторонами, чи подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (п. ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Крім того, подання обґрунтованого розрахунку до позовної заяви слугує виконанню обов'язків учасників справи, зазначених у ч. 2 ст. 43 ЦПК України, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Наявність у справі обґрунтованого розрахунку сум, які стягуються також дає можливість суду виконати вимоги ч. 5 ст. 263 ЦПК України, ухваливши обґрунтоване рішення, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, вимога законодавця про необхідність долучення до позову саме обґрунтованого, а не будь-якого розрахунку, не є формальністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд, як арбітр у судовому провадженні, зобов'язаний слідкувати за належним виконанням учасниками судового провадження їхніх обов'язків, та недопущенням порушення їхніх процесуальних прав.
У зв'язку з цим, суд зобов'язаний пересвідчитись, що позивач належно виконав свій обов'язок з надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а тому відповідач має можливість ефективно здійснювати захист своїх прав.
Позивач пред'являючи позов про стягнення боргу повинен довести свої вимоги, обґрунтувавши чому саме такий, а не інший його розмір суд має стягнути з відповідача.
Відсутність у позивача первинних документів та утрудненість у зв'язку із цим підготовки обґрунтованого розрахунку, не позбавляє позивач реалізувати своє право на витребування відсутніх у нього доказів які він самостійно отримати не може.
Позивач таким правом у цій справі не скористався.
Також суд звертає увагу, що позивач на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху подав до позову розрахунок, однак дослідивши його, суд встановив його необґрунтованість, оскільки з нього не можливо встановити чому саме такий, а не інший розмір, заборгованості просить стягнути позивач.
В заяві про усунення недоліків, позивач навіть не намагається надати пояснення підставності наданого розрахунку (пояснити як утворилася сума боргу за тілом кредиту в розмірі 58648,89 грн та процентів у розмірі 600086,47 грн, враховуючи умови наданого суду кредитного договору).
З доданого до позову розрахунку суд не може встановити правильність нарахування процентів, оскільки з нього не можливо встановити суму тіла кредиту з якої нараховувались проценти та не вказано за якою процентною ставкою вони нараховувались та у який період. Крім того розрахунок не містить розрахунків виникнення заборгованості по тілу кредиту у тому розмірі, в якому просить стягнути позивач.
Отже, позивач, в порушення зазначеної вище норми, до позовної заяви не долучив обґрунтованого розрахунку заборгованості по процентах та тілу кредиту за кредитним договором.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позивач не усунув у встановлений строк недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Посилання позивача на висновки Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, які містяться у п. 33 постанови від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 не є релевантними обставинам у цій справі, оскільки стосуються тлумачень положень ст. 236, 237 Господарського процесуального Кодексу України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнати неподаною та повернути позивачу з усіма матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) та може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
СуддяР. Я. Смалюх