154/4197/24
2/154/263/25
26 вересня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирської міської ради Волинської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
Позивач ОСОБА_1 04.11.2024 звернувся до суду з позовом до Володимирської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що його батько ОСОБА_3 30.08.1999 року набув право власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.
Згідно з технічним паспортом будинку станом на 06.09.1999 вказаний будинок був цілісним, в ньому була єдина наявна система електропостачання, пічне опалення, єдина кухня, жодного фактичного поділу будинку на частини не було. Також, на момент набуття права власності на частину будинку ніхито вказаним будинком не користувався і не володів.
Незважаючи на факт наявності у власності частини будинку батьки позивача користувались будинком вцілому. Про власника іншої частини відомо не було, ніхто не виявляв бажання в ньому проживати і ним користуватись. Відомо, що право на нього мав ОСОБА_4 , який помер у 1990 році, тобто задовго до набуття права власності на частину цього будинку батьками позивача.
22.12.2003 Зарічанська сільська рада своїм рішенням №15/3 передала безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в с.Заріччя.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, спадкоємцями є позивач та ОСОБА_5 мати позивача.
24.02.2006 ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини після смерті чоловіка, а позивач подав заяву про прийняття спадщини.
Вказує, що з 2006 року розпочалося фактичне володіння ним спадковим майном. Право власності на спадщину він оформив лише 26.08.2014 року.
Починаючи з 30.08.1999 по сьогодні сім'я Цивінських правомірно володіла та користувалася повністю будинком АДРЕСА_1 . Власник іншої частини будинку був відсутній. Протягом тривалого часу ніхто правомірність їх дій не оспорив.
Зважаючи на викладене позивач просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на частину житлового будинку із господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 08.11.2024 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 24.03.2025 до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 06.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник під час судового розгляду справи підтримали позовну заяву, просили її задовольнити та надали пояснення аналогічні тим, що зазначені у позові.
У судове засідання призначене на 26.09.2025 позивач та його представник не з'явилися, однак представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій також підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Володимирської міської ради Волинської області в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Судом, на підставі матеріалів справи, встановлено, що батько позивача ОСОБА_3 30.08.1999 року набув право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 , копією договору дарування від 30.08.1999 посвідченого державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Билень Н.П.
Інша частина будинку на праві власності належала ОСОБА_6 , що підтверджується копією технічного паспорта на вказаний будинок та записом у погосподарській книзі виконавчого комітету Зарічанської сільської ради народних депутатів Володимир-Волинського району Волинської області за № 476.
Крім того встановлено, що рішенням Зарічанської сільської ради №15/3 від 22.12.2003 передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,15 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в с.Заріччя
Згідно наданої суду копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті батька позивач прийняв спадщину, в тому числі на частину вказаного житлового будинку та земельну ділянку площею 0,1500 га. Інший спадкоємець - дружина померлого, відмовилась від прийняття спадщини. Вказані обставини підтверджуються відповідними заявами до нотаріальної контори, свідоцтвами про право на спадщину за законом від 26.08.2014.
Власник частини будинку ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджуєтся копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно спадкової справи №58/1992, відкритої після смерті ОСОБА_6 , спадщину за заповітом на частину житлового будинку в с. Заріччя Володимир-Волинського району Волинської області, прийняла та оформила ОСОБА_7 , яка в подальшому подарувала свою частину будинку ОСОБА_3 .
У листі Володимирської міської ради №2604/1.21/2-24 від 09.10.2024, на запит адвоката щодо будинку АДРЕСА_1 , повідомлене наступне:
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 8 за 1974-1976 роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 члени домогосподарства: голова сім'ї ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_8 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), син ОСОБА_2 , син ОСОБА_9 , невістка ОСОБА_10 , онук ОСОБА_11 , онука ОСОБА_12 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 11 за 1977-1979 роки, особистий рахунок № НОМЕР_5 члени домогосподарства: голова сім'ї ОСОБА_6 , син ОСОБА_2 , син ОСОБА_9 ,невістка ОСОБА_10 , онук ОСОБА_11 , онука ОСОБА_13 , онук ОСОБА_14 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 7 за 1980-1982 роки, особистий рахунок № НОМЕР_6 члени домогосподарства: голова сім'ї ОСОБА_6 , син ОСОБА_15 (вибув 03 місяця 1981р.), син ОСОБА_9 (вибув 04 місяця 1980р. у погосподарський № 291б), невістка ОСОБА_10 (вибула 04 місяця 1980р. у погосподарський № 291б), онук ОСОБА_11 (вибув 04 місяця 1980р. у погосподарський № 291б), онука ОСОБА_13 (вибула 04 місяця 1980р. у погосподарський № 291б), онук ОСОБА_14 (вибув 04 місяця 1980р. у по господарський № 291б).
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 6 за 1983-1985 роки, особистий рахунок № НОМЕР_7 члени домогосподарства: голова сім'ї ОСОБА_6 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 6 за 1986-19990 роки, особистий рахунок № НОМЕР_8 АДРЕСА_1 члени домогосподарства: голова сім'ї ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), син ОСОБА_2 , син ОСОБА_9 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 6 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_9 АДРЕСА_1 члени домогосподарства: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 . Згідно із записом у погосподарській книзі у розділі додаткові відомості зазначено, що на основі свідоцтва про право на спадщину від 05.03.1992 року за № 2-820 частина будинку (по заповіту) належить ОСОБА_7 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 7 за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_10 АДРЕСА_1 члени домогосподарства: ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . ПІБ члена господарства, записаного першим ОСОБА_7 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 7 за 2001 -2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_11 АДРЕСА_2 ) члени домогосподарства: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 . Особовий рахунок АДРЕСА_3 ) члени домогосподарства: ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 (проживала з 21.03.2001р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Голова ОСОБА_3 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 7 за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_12 АДРЕСА_1 члени домогосподарства ОСОБА_2 , ОСОБА_16 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 8 за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_13 АДРЕСА_1 члени домогосподарства: ОСОБА_16 . Власником 1/2 частини житлового будинку є ОСОБА_1 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 8 за 2016-2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_13 АДРЕСА_1 члени домогосподарства: ОСОБА_16 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Власником частини житлового будинку є ОСОБА_1 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 8 за 2016-2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_13 АДРЕСА_1 члени домогосподарства: ОСОБА_16 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Власником частини житлового будинку є ОСОБА_1 .
Згідно витягу з погосподарської книги с. Заріччя, № 8 за 2024-2031 роки, особовий рахунок № НОМЕР_13 АДРЕСА_1 станом на 01.01.2024р. члени домогосподарства відсутні. Власником частини житлового будинку є ОСОБА_1 .
Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80305521 від 03.03.2025.
Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . ОСОБА_19 , ОСОБА_20 пояснили, що з моменту набуття права власності батьки ОСОБА_1 постійно проживали в будинку АДРЕСА_1 та користувалися ним повністю, оскільки будинок не був поділений на дві частини та мав один вхід. Раніше в будинку проживав ОСОБА_4 , який помер в 1990 році. Іноді в будинок приходив його син ОСОБА_21 . Після смерті ОСОБА_22 в будинку ніхто не жив до того моменту, коли його придбали ОСОБА_23 вони більше ніколи не бачили. Після смерті батьків ОСОБА_24 продовжує користуватися будинком, постійно відвідує його, обробляє земельну ділянку. Свідкам не відомо, щоб хтось інший претендував на вказаний будинок.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно положень статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 9 постанови № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 зроблено висновок, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю.
Аналіз наведених правових норм, практики Верховного Суду дає підстави для висновку, що умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що відкритість та безперервність володіння позивачем ОСОБА_1 спірним майном більше 10 років підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами та показаннями свідків.
Крім того, матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до державної, комунальної чи приватної власності. Потенційний спадкоємець частини спірного будинку ОСОБА_2 спадкові права після смерті батька не оформив, тобто не набув права власності. Також відсутні докази заволодіння позивачем спірним майном злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі чи того, що в останнього наявний умисел причинити шкоду іншій особі. Таким чином, наведене дає підстави вважати позивача добросовісним володільцем спірного нерухомого майна.
Отже, враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , за набувальною давністю у порядку передбаченому частиною першою статті 344 ЦК України.
Керуючись ст.ст.2,12,13,81,89, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.15,16,328,344 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Володимирської міської ради Волинської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 06.10.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач 1: Володимирська міська рада Волинської області, юридична адреса: вул. Данила Галицького, 5, м. Володимир, Волинська область, 44701, код ЄДРПОУ 04051282.
Відповідач 2: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий А.М. Лутай