Справа № 515/1460/25
Провадження № 3/515/1830/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
07 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Дем'янова О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
27 липня 2025 року о 15 год 57 хв ОСОБА_1 , знаходячись в с.Спаське Білгород-Дністровського району Одеської області та здійснивши дзвінок на спецлінію «102», в ході розмови з оператором ОСОБА_2 висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Також, 17 серпня 2025 року приблизно о 16 год 15 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу свого співмешканця ОСОБА_3 та штовхнула, чим вчинила психологічне домашнє насильство, внаслідок чого потерпілому завдана моральна шкода.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2025 року справи №515/1461/25 (провадження №3/515/1831/25) та №515/1460/25 (провадження №3/515/1830/25) відносно ОСОБА_1 передано у провадження судді Дем'янової О.А.
Постановою судді Татарбунарського районного суду Одеської області Дем'янової О.А. від 24 вересня 2025 року справи об'єднані в одне провадження за №515/1460/25 (провадження №3/515/1830/25).
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнала у повному обсязі, просила призначити мінімальне покарання.
Дослідивши матеріали справи, допитавши правопорушницю, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень, що підтверджуються такими доказами по справі:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №756429 від 11.09.2025 року, заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушниця не зазначила, протокол підписала, з протоколом згодна;
-рапортом інспектора српп Відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Кіртоки Д.С. про реєстрацію правопорушення від 27.07.2025 року;
-заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 27.07.2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка вчинила під час спілкування з нею по спецлінії «102» застосувала ненормативну лексику, вдалася до образ, на зауваження не реагувала;
-письмовими поясненнями порушниці ОСОБА_1 з викладенням обставин вчиненого та визнанням вини, від 11.09.2025 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №756430 від 11.09.2025 року, заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушниця не зазначила, протокол підписала, з протоколом згодна;
-рапортом інспектора српп Відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Плачинди В.В. про реєстрацію правопорушення від 17.08.2025 року;
-заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_3 щодо його співмешканки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою та вдарила по обличчю, від 17.08.2025 року;
-заявою ОСОБА_3 про відмову від проходження СМЕ у зв'язку із спричиненням йому незначних пошкоджень, від 02.09.2025 року;
-письмовими поясненнями порушниці ОСОБА_1 з викладенням обставин вчиненого та визнанням вини, від 11.09.2025 року;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , від 11.09.2025 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4 ч.1 ст.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під час розгляду справи, дослідивши надані матеріали, допитавши правопорушницю, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства відносно свого співмешканця ОСОБА_3 , оскільки вона своїми діями вчинила відносно чоловіка домашнє насильство психологічного характеру та завдала удару йому по обличчю. Таким чином, дії правопорушниці вірно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Також, наведені докази у своїй сукупності є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зважаючи на вчинення нею протиправних дій під час телефонного дзвінка на спецлінію «102» відносно оператора спецлінії ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини справи, особу порушника, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, розкаюється у вчиненому, беручи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, посередню характеристику, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нею нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, яке буде достатнім для виправлення порушниці і попередження вчинення нею нових правопорушень.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст. 40-1, ч.1,2 ст. 173-2, 280, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ст.173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 340 (триста сорок ) грн 00 коп на користь держави.
Штраф стягнути за наступними реквізитами: Татарбунарська міська ТГ, отримувач: ГУК в Од.обл./м.Татарбун./21081100, код ЄДРПОУ:37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA388999980313020106000015732, код КДБ: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно із статтями 307, 308 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Суддя О.А.Дем'янова