07.10.25
33/812/419/25
Провадження №33/812/419/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Орленко Л. О.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
7 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі: головуючої- судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Колосової О. М.
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисниці Ткачук Г. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - адвокатки Ткачук Г. М. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2025 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статями 124, 122?, частиною 4 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, -
Згідно постанови суду, 16 травня 2025 року о 6 годині 10 хвилині у селі Варюшине Миколаївської області по вулиці Надбузькій водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Primera», державний номерний знак НОМЕР_1 , та не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху і не впорався з керуванням, внаслідок чого в порушення пункту 12.1 ПДР України, скоїв наїзд на паркан. Після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та вжив алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив пункти 2.10а і 2.10є ПДР України.
ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статями 124, 122?, частиною 4 статті 130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеною постановою 27 серпня 2025 року захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Ткачук Г. М. за допомогою системи «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій адвокат просить скасувати постанову суду, закрити провадження в справі за адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 4 статті 130 КУпАП, і визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статями 124, 122? КУпАП.
Разом з тим клопотала про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що була позбавлена можливості своєчасно подати апеляційну скаргу, у зв'язку з тим, що копію постанови суду ОСОБА_1 не вручено, а матеріали справи надіслані захисниці електронною поштою лише 19 серпня 2025 року, внаслідок чого строк слід рахувати з цього дня
Перевіривши доводи, викладені в клопотанні, заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисницю Ткачук Г. М. на підтримку клопотання про поновлення строку, вивчивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Згідно до положень частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Також у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Тому, в розумінні положень статті 294 КУпАП, строк передбачений на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Установлення законом таких процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства про адміністративні правопорушення та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій. Інститут строків в процесі розгляду справ про адміністративні правопорушення сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого учасник справи може оскаржити рішення про накладення на нього адміністративного стягнення; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду в порядку апеляційного перегляду постанови судді суду першої інстанції, постанова набирає чинності та пред'являється державою в особі її компетентних органів до виконання. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Сам строк звернення до апеляційного суду - це проміжок часу з дня винесення судом першої інстанції постанови у справі про адміністративні правопорушення, протягом якого особа має право звернутися до суду з апеляційною скаргою. Початок перебігу строку звернення до суду починається з дня винесення суддею суду першої інстанції відповідної постанови, який не поділяється на строк з дня винесення резолютивної частини постанови або з дня винесення повного тексту постанови. Тобто такий строк починає відлік з дня винесення постанови за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення і не пов'язується з виготовленням її повного тексту.
За таких обставин поважними причинами пропуску цього строку можуть бути визнаними лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Інститут строків в справах про адміністративні правопорушення сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Розумні строки в судочинстві з розгляду справ про адміністративні правопорушення - це найкоротші за конкретних обставин строки, протягом яких правопорушник чи його захисник повинні вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Поважними причинами пропуску процесуального строку є причини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне оскарження постанови суду першої інстанції, та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Тому, оцінюючи обставини звернення захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Ткачук Г. М. з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 30 липня 2025 року з урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень статті 294 КУпАП, слід дійти висновку, що строки подачі скарги у даній справі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого перегляду судового рішення з дотриманням прав заявника, який сам повинен діяти добросовісно.
Так, за матеріалами провадження судове рішення про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлено у судовому засіданні 30 липня 2025 року за його участі (а.с.69-72). Судом ухвалена резолютивна частина постанови із подальшим складенням її повного змісту (а.с.72-74).
Копія постанови суду вручена ОСОБА_1 в той же день 30 липня 2025 року (а.с.76).
Тобто, починаючи з 30 липня 2025 року ОСОБА_1 був обізнаний про суть судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи відносно нього.
Втім, апеляційна скарга через систему «Електронний суд» подана його захисницею - адвокаткою Ткачук Г. М. лише 27 серпня 2025 року. Тобто, поза межами строку встановленого статтею 294 КУпАП.
За наведеного, посилання захисниці на не отримання ОСОБА_1 копії постанови, як підстави для поновлення строку, суперечить матеріалам справи, які свідчать про її своєчасне вручення.
Інші твердження про відлік строку з дня отримання матеріалів справи та повного тексту постанови захисницею Ткачук Г. М. через систему «Електронний суд», з якою ОСОБА_1 укладено договір 13 серпня 2025 року, вже після закінчення строку на оскарження, є такими, що суперечать положенням статті 294 КУпАП, оскільки датою початку такого строку - є дата винесення постанови судом.
Таким чином, будучи обізнаними про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та датою постановленого судом рішення у справі, особа, відносно якої складено протокол, та якій своєчасно вручена копія судового рішення, а також його захисниця, з вини самої особи, зволікали зі своєчасною подачею апеляційної скарги, не направивши вчасно апеляційну скаргу без об'єктивних на то причин.
Отже, апелянткою пропущений десятиденний строк, передбачений на оскарження постанови в справах про адміністративні правопорушення, а наведені причини, які перешкодили їй в передбачений законом строк подати апеляційну скаргу не є поважними.
За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянткою був пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП
Відмовити захисниці ОСОБА_1 - адвокатці Ткачук Г. М. в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статями 124, 122?, частиною 4 статті 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу з додатками невідкладно повернути - ОСОБА_2 .
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова