Справа №465/3315/25
Провадження №2/463/2122/25
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року місто Львів
Личаківський районний суд міста Львова в складі:
головуючої судді Ціпивко І.І.
з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б.,
в процесі розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС» (місце знаходження: 03126, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6 ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС» суму заборгованості з кредитним договором №1273772 в розмірі 92230,00; та за договором № 7229089 - 24061,80 грн., стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221) понесені судові витрати.
Ухвалою судді Франківського районного суду міста Львова Величко О.В. від 09.07.2025 року позовну заяву передано на розгляд до Личаківського районного суду міста Львова.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 року визначено головуючу суддю Ціпивко І.І. для розгляду справи..
Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова від 06.08.2025 року відкрито провадження у справі.
До початку судового розгляду справи по суті судом встановлено про недотримання позивачем вимог ст. 177 ЦПК України, а саме: під час подачі позовної заяви до суду не сплачено судовий збір у повному розмірі відповідно до кількості вимог, які заявлені позивачем.
Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжну інструкцію АТ «ОТП БАНК» № 241 від 08.04.2025 року про сплату судового збору в сумі 2422,00 грн.
Разом з тим, позивач зазначає про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами в загальній сумі 116291,00 грн, які є самостійними позовними вимогами та відповідно до Закону України «Про судовий збір» повинні сплачуватися за подання до суду кожної позовної вимоги майнового характеру окремо.
Відповідно до ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до частини 2 цієї статті суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ.
Таким чином, право об'єднання та роз'єднання справ належить лише суду.
Враховуючи, що позивачем пред'явлені вимоги про стягнення кредитної заборгованості з одного боржника за чотирма різним кредитними договорами, які мають окремі строки виконання, окремі розміри заборгованості, суд вважає, що судовий збір повинен сплачуватися за чотири позовні вимоги.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд, встановивши, після відкриття провадження у справі , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, заявленої юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2422 грн, тобто за 1 позовну вимогу не у повному розмірі (3028 грн.).
Тому, сума недоплаченого судового збору за іншу позовну вимогу становить 3028 грн.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач ГУК Львів/Личаківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38008294, банк отримувача - казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; рахунок одержувача: UA408999980313111206000013954 ; код платежу: 22030101.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, яка як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнана з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 11 ст. 187 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Ціпивко