справа № 462/9012/24
06 жовтня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №42024142410000101, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2024, про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, колишнього начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 , капітана військової служби за контрактом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.2 ст.111 КК України,
Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.09.2011 № 672 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.10.2011 № 202 старший лейтенант військової служби за контрактом ОСОБА_7 призначений на посаду начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 .
У подальшому ОСОБА_7 присвоєно чергове військове звання «капітан» та він до моменту інкримінований йому дій проходив військову службу на вищевказаній посаді і званні.
Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_7 присягнув Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягнув виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зрадити Українському народові.
Відповідно до ст. 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Капітан ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У статтях 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зазначається, що внутрішній порядок - це суворе додержання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом, який досягається глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та статутами Збройних Сил України, а також неухильним виконанням розпорядку дня.
Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05.30 год. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Законами та триває до теперішнього часу, тобто тривав у період часу, які інкримінуються винній особі.
Водночас, начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 , капітан військової служби за контрактом ОСОБА_7 , будучи громадянином України, в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації проти України, діючи умисно, у період збройного конфлікту, в умовах дії воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в порушення вимог Військової присяги, ст.ст. 2, 17, 65, 68 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправних характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, професійного і життєвого досвіду для розуміння факту проведення повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, захоплення та подальшого тимчасового утримання окупаційною адміністрацією російської федерації та збройними силами російської федерації території міста Мелітополь Запорізькій області та інших населених пунктів України, достовірно знаючи, що співробітниками федеральної служби безпеки цієї держави-агресора постійно проводиться підривна діяльність проти України шляхом отримання від громадян України інформації яка б зашкодила інтересам держави Україна та їх громадян, а також усвідомлюючи, що його безпечне перебування на тимчасово окупованій території України або російської федерації забезпечить лише надання вказаної інформації представникам спецслужб, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, зрадив Українській державі і всьому Українському народові, вчинивши дезертирство та злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Так, у 2024 році, але не пізніше 05.02.2024, точного часу та дати досудовим розслідування не встановлено, начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, які виникли у нього разом з дружиною, проживаючи до початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України в м. Мелітополь Запорізької області, вирішив в умовах воєнного стану вчинити дезертирство з метою назавжди ухилитися від військової служби шляхом нез'явлення на службу з відпустки у військову частину НОМЕР_1 та в подальшому через територію Турецької Республіки та російської федерації переїхати на тимчасову окуповану територію України.
Реалізовуючи свій злочинний намір на скоєння дезертирства, капітан ОСОБА_7 із використанням свого особистого облікового запису під назвою « ОСОБА_8 » в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», що встановлений в мобільному терміналі марки «Xiaomi Mi 10Т», яким він користувався, з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , розробив спільно з дружиною ОСОБА_9 , яка проживає на тимчасовій окупованій території України в м. Мелітополь Запорізької області, та двоюрідним братом ОСОБА_10 , який проживає на території російської федерації, план ухилення ним ( ОСОБА_7 ) від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , який пролягав в отриманні ОСОБА_7 дозволу щодо надання йому командування вказаної військової частини відпустки з виїздом нібито на відпочинок в м. Стамбул Турецької Республіки, переліт у вказану країну, подальший авіаційний переліт на територію російської федерації та переїзд на тимчасову окуповану територію України в м. Мелітополь Запорізької області.
Зокрема, 18.03.2024 реалізуючи свій злочинний намір на ухилення від військової служби ОСОБА_7 подав командуванню військової частини НОМЕР_1 рапорт про надання йому першої частини щорічної основної відпустки за 2024 рік терміном на 15 діб з 25.03.2024 з виїздом до м. Стамбул Турецької Республіки.
22.03.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 66 капітану ОСОБА_7 надано частину щорічної основної відпустки за 2024 рік терміном з 25.03.2024 по 08.04.2024 з виїздом до м. Стамбул Турецької Республіки.
У період з 26.03.2024 по 28.03.2024 ОСОБА_7 здійснив поїздки залізничним сполученням «Львів-Київ» та «Київ-Кишенів», а потім з м.Кишенів Республіки Молдова здійснив авіапереліт сполученням «Кишенів-Стамбул».
29.03.2024, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на скоєння дезертирства, ОСОБА_7 через свого двоюрідного брата ОСОБА_10 придбав електронний авіаційний квиток GF269592 № 5552323252168 авіаційним сполученням «Стамбул - Москва» та 01.04.2024 здійснив авіапереліт за вказаним маршрутом і о 13.30 год. прибув в Міжнародний аеропорт «Шереметьєво» м. Москва російської федерації (за їх місцевим часом).
Таким чином, начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 капітан військової служби за контрактом ОСОБА_7 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір назавжди ухилитись від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, 08.04.2024 не з'явився на службу з відпустки у військову частину НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та переїхав через території Турецької Республіки та російської федерації на тимчасову окуповану територію України до своєї сім'ї, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де проводить час на власний розсуд, що не пов'язаний з проходженням військової служби.
Окрім цього, начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_7 , будучи громадянином України, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, які отримав проходячи понад 23 роки військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , професійного і життєвого досвіду для розуміння факту проведення повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, негативне відношення представників цієї держави до громадян України, достовірно знаючи, що співробітниками федеральної служби безпеки цієї держави-агресора постійно проводиться підривна діяльність проти України шляхом отримання, у тому числі від громадян України інформації яка б зашкодила інтересам держави Україна та її громадянам, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір назавжди ухилитись від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та безперешкодно, тобто без позбавлення волі та здійснення фізичного або психологічного насильства з боку спецслужб держави-агресора, перебувати на територіях російської федерації або тимчасово окупованій території України, 01.04.2024 перебуваючи в Міжнародному аеропорті «Шереметьєво» м. Москва російської федерації приблизно з 13.30 год та в подальшому при невстановлених досудовим розслідування обставинах (час, місце, спосіб, тощо), але перебуваючи на території російської федерації, надав представниками іноземної держави - співробітникам федеральної служби безпеки російської федерації повний доступ до облікових записів, акаунтів, паролів мобільного терміналу марки «Xiaomi Mi 10Т» з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 та особистого ноутбуку, якими він користувався під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а також надав інформацію про місце знаходження військової частини НОМЕР_1 , їх підрозділів, кількість сил та засобів військової частини (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби), боєготовності частини, втрати сил та засобів, анкетні відомості особового складу, їх місце проживання та інших відомостей, що мають обмежений доступ, чим ОСОБА_7 вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, та за ч. 4 ст.408 КК України як дезертирство, тобто нез'явлення на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_7 , останній показань суду не надавав.
Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
Так, за змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
У свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається серед переліку певних злочинів й посилання на ст. 111 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Неможливість відправлення повістки суду обвинуваченому ОСОБА_7 , зареєстрованому та проживаючому у м. Мельтополі Запорізької області, обумовлена тим, що з лютого 2022 року АТ «Укрпошта» припинила приймання та пересилання до тимчасово окупованих територій України всіх видів поштових відправлень, адресованих на тимчасово окуповану територію Запорізької області.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» питання поштового обміну з тимчасово окупованими територіями України не врегульовано.
Відновлення діяльності АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях.
Отже, надсилання судом судових викликів засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_7 є неможливим.
Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Вказані положення процесуального закону судом були дотримані.
Так, судом надсилались повістки до опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр».
При цьому від початку здійснення підготовчих дій суд також надсилав для опублікування повістки на веб-сайті Офісу Генерального прокурора для виклику обвинуваченого у засідання, де публікувались повідомлення органом досудового розслідування.
Крім того, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_7 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Залізничного районного суду м. Львова щодо всіх судових засідань, які призначались у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
Слід зазначити, що прокурор подав суду клопотання про здійснення спеціального судового провадження із додатками, яке мотивував тим, що ОСОБА_7 проживає на тимчасово окупованій території України, знав та повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, за його підозрою у вчиненні державної зради та про виклики його у якості підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій. На підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13.11.2024 у цьому кримінальному провадженні проведено спеціальне досудове розслідування, за результатами проведення якого було складено обвинувальний акт.
За наслідками чого, ухвалою суду від 19 лютого 2025 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42024142410000101 висунуте щодо злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.4 ст.408 КК України, тобто входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст.297-1 КПК України, обвинувачений ОСОБА_7 проживає на тимчасово окупованій території України, знав та повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, має змогу отримувати інформацію щодо розгляду цього кримінального провадження, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
За час заочного судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням відносно нього та, усвідомлюючи, що в нього виник юридичний обов'язок постати перед судом, не змінив свою процесуальну поведінку щодо й подальшого ухилення від виконання цього обов'язку.
Водночас, вказане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Львові.
Начальнику групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у дезертирстві, тобто нез'явлення на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Об'єктом цього злочину є встaновлений у Збройних Cилaх Укрaїни порядок проходження військової служби, відповідно до якого кожний військовослужбовець зобов'язaний нести військову службу упродовж встaновленого зaконом строку, зaвжди бути готовим до зaхисту держaви і виконувaти свій військовий обов'язок.
З об'єктивної сторони злочин полягaє у сaмовільному зaлишенні військової чaстини aбо місця служби з метою повністю ухилитися від проходження військової служби або у нез'явленні з тією ж метою нa службу у рaзі признaчення, переведення, з відрядження, відпустки aбо з лікувaльного зaклaду. Bійськовослужбовець, який вчиняє дезертирство, протизaконно припиняє виконувaти свій конституційний обов'язок (статті 17, 65 Конституції Укрaїни) щодо
зaхисту Bітчизни. Cуб'єктaми злочину можуть бути військовослужбовці строкової служби, курсaнти, слухачі військово-нaвчaльних зaклaдів, прапорщики, мічмани, особи офіцерського склaду, військовослужбовці, які проходять службу зa контрaктом.
Також, ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у державній зраді, зокрема у такій її формі як надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Підривна діяльність - це різновид боротьби, здійснюваної проти України державами, їх спеціальними службами, партіями, закордонними антиукраїнськими організаціями, окремими ворожими елементами, що знаходяться на території України, з метою підриву чи ослаблення конституційного ладу України, нанесення шкоди суверенітету територіальній цілісності і недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
При цьому підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов'язану зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом, з втручанням у міжнародну або внутрішню політику України, зі спробою змінити її територію або знизити обороноздатність, з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав тощо.
Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.
Такий спосіб вчинення державної зради, як надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, сформульовано таким чином, що протиправним визнається не безпосереднє здійснення громадянином України підривної діяльності проти України, а лише надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
Надання допомоги як складова способу вчинення державної зради певно полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усуненням перешкод тощо.
Водночас змістом злочинної діяльності громадянина України, який сприяє цим організаціям або їх представникам, є надання допомоги у проведенні ними підривної діяльності проти України. З такого формулювання вбачається, що громадянин України лише сприяє у цьому іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, однак сам підривної діяльності не здійснює, оскільки її реалізують названі суб'єкти.
Підривна діяльність як одна з форм державної зради у цьому випадку була передбачуваної для обвинуваченої особи й висунуте обвинувачення не суперечить вимогам ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказаний термін давно застосовний й в міжнародному праві.
Так, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) встановлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов'язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Питання щодо начебто невизначеності терміна «підривна діяльності» неодноразово було предметом розгляду судом касаційної інстанції, й в цій частині рішення суд з урахуванням положень ч. 6 ст. 368 КПК України враховує правові позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, застосовуючи положення ст. 111 КК України до вчиненого суспільно небезпечного діяння обвинуваченим ОСОБА_7 .
Суб'єкт злочину спеціальний - ним може бути лише громадянин України.
З суб'єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом.
Конкретні мотиви і мета не є обов'язковими ознаками державної зради і можуть бути різними, тому з цих підстав суд не погоджується з доводами захисника щодо обов'язковості встановлення й доведення таких.
Склад цього злочину побудований як формальний, тому законодавцем для притягнення до кримінальної відповідальності не передбачено настання певних наслідків у разі вчинення державної зради за ч. 2, оскільки надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності, є закінченим з моменту, коли громадянин України почав надавати конкретну допомогу зазначеним вище суб'єктам у проведенні цієї діяльності.
Об'єктом злочину є національна безпека України переважно у сфері державної безпеки, інформаційній, економічній, науково-технологічній і воєнній сферах.
Склади злочинів, що передбачають відповідальність за вчинення злочинів проти держави і суспільства здебільшого є формальними, оскільки це обумовлено характером і тяжкістю наслідків цих злочинів і значною кількістю потерпілих, як і у цьому випадку.
Як вже було зазначено на початку цього рішення, судовий розгляд проводився у відкритому судовому засіданні в порядку in absentia, тому суд у цьому кримінальному провадженні не заслуховував усних свідчень обвинуваченого.
У відповідності до ст. ст. 358, 359 КПК України судом були допитані свідки та безпосередньо оголошені і досліджені в якості доказів документи, надані стороною обвинувачення, у яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111 та ч. 4 ст. 408 КК України та його винуватість підтверджується:
- показаннями свідка ОСОБА_12 , начальника клубу військової частини НОМЕР_1 , яка суду показала, що з 2014 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_7 знала, але по службі з ним не працювала. На початку збройної агресії рф проти України 24.02.2022 вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною в м. Мелітополь Запорізької області, де перебувала до 11.10.2023. На той час військова частина НОМЕР_1 дислокувалась в АДРЕСА_3 та після початку окупації особовий склад залишив місце дислокації. Разом з особовим складом військової частини НОМЕР_1 їй не вдалось вчасно вийти з тимчасово окупованої території, оскільки перебувала з вдома малолітніми дітьми. Її чоловік, який також проходить військову службу у цій ж частині, виїхав разом з особовим складом на початку війни. Приблизно у лютому 2023 року до її матері на квартиру, де вона на той час проживала, прийшли представники окупаційної влади м. Мелітополь, ймовірно це були спецслужби російської федерації, та, здійснюючи психологічний тиск на неї, розпитували на предмет збору нею інформації для окупаційних силових структур м. Мелітополь, оглядали її мобільний телефон на предмет переписок в месенджерах, передачі інформації для окупаційних силових структур м.Мелітополь стосовно спілкування з співслужбовцями її військової частини, місця знаходження частини та іншої інформації військового характеру. Однак, вказані особи жодної інформації від неї не отримали. У літку 2023 року вказані особи знову прийшли до неї та, здійснюючи психологічний тиск, хотіли щоб вона переконала чоловіка приїхати до м.Мелітополь з метою співпрацювати з представники окупаційної влади м. Мелітополь та надання інформації, яка йому стало відомо під час проходження військової служби. Вона про даний факт чоловіка не повідомляла. У жовтні 2023 року їй на телефон подзвонила невідома особа з числа окупаційних силових структур м.Мелітополь та розпитувала щодо можливості приїзду чоловіка до м. Мелітополь, на що вона відповіла, що нічим не може їм допомогти. До чоловіка в м. Львів вона дісталась з двома дітьми через м. Маріуполь, територію російської федерації, Республіки Латвія та Польщу.
-показаннями свідка ОСОБА_13 , начальника групи регламенту та ремонту радіо електронного обладнання ТЕЧ АТ військової частини НОМЕР_1 , який суду показав, що з листопада 1998 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 він знав давно, однак з ним у відносинах підлеглості не перебував. Кожний з них виконував свої не пов'язані по службі обов'язки. Перебували в дружніх відносинах. У період 2023-2024 років він з ОСОБА_7 та ще одним співслужбовцем орендували квартиру у м. Львові. Під час перебування у квартирі ОСОБА_7 завжди спілкувався по телефону з дружиною та донькою, а також із зведеним братом. Він чув, як ОСОБА_7 розмовляв з кимось по телефону щодо проходження військової служби в російській федерації, але чи хотів ОСОБА_7 реально служити там, йому не відомо. Можливо ця розмова була з братом. Перебуваючи в квартирі, ОСОБА_7 висловлював позицію щодо недовіри у звільненні збройними силами України всієї окупованої території. Йому відомо, що ОСОБА_7 використовував свій особистий ноутбук в службових цілях, проте яка службова інформація знаходилась на ньому, йому не відомо. ОСОБА_7 у зв'язку із виконанням своїх безпосередніх службових обов'язків за посадою, перебування щодобово на шикуваннях особового складу військової частини НОМЕР_1 , виконуючи обов'язки помічника оперативного чергового по військовій частині, знав про кількість особового складу військової частини, контактні телефони та адреси проживання особового складу, кількість літаків та військової техніки, які перебувають у військовій частині, де вони розміщуються, в якому технічному стані перебувають, їх переміщення, втрати сил та засобів частини.
-показаннями свідка ОСОБА_14 , старшого техніка групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 , який суд показав, що начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 був його безпосереднім начальником. Разом з ОСОБА_7 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з початку в АДРЕСА_3 , а після передислокації частини проходив службу в АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 контролював за роботою підлеглих. ОСОБА_7 у зв'язку із виконанням своїх безпосередніх службових обов'язків за посадою, перебування щодобово на шикуваннях особового складу військової частини НОМЕР_1 та їх окремих підрозділів, виконуючи обов'язки помічника оперативного чергового по військовій частині НОМЕР_1 , міг знати про кількість особового складу військової частини, контактні телефони та адреси місця проживання особового складу як у м. Львові, так і в м.Мелітополь, прізвища службових осіб частини, їх посади, кількість літаків та військової техніки, які перебувають у військовій частині та за її межами, де вони розміщуються, в якому технічному стані перебувають, їх переміщення, втрати сил та засобів частини. Передача представникам спецслужб російської федерації вказаної інформації могла зашкодити як боєготовності військової частини НОМЕР_1 та особовому складу, так і близьким родичам, які залишились в м. Мелітополі.
-показаннями свідка ОСОБА_15 , старшого інженера інженерно-авіаційної служби військової частини НОМЕР_1 , який суду показав, що з 2000 року знайомий з ОСОБА_7 , який станом на 2024 рік перебував на посаді начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 . Він був безпосереднім начальником по технічним питанням ОСОБА_7 . Останній відповідав за підготовку системи державного розпізнавання, тобто вводив інформацію в літак щоб наземна система ППО змогла визначити свій літак летить чи чужий. За результатами виконання роботи, ОСОБА_7 вносив відомості у відповідний журнал обліку вводу інформації. У продовж 2022-2023 років він у складі інженерно-авіаційної служби разом з ОСОБА_7 та його групою неодноразово перебували в різних областях України, де обслуговували літаки військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_7 використовував свій особистий ноутбук в службових цілях та міг зберігати на ньому службову інформацію. ОСОБА_7 у зв'язку із виконанням своїх безпосередніх службових обов'язків за посадою, перебування щодобово на шикуваннях особового складу військової частини НОМЕР_1 , виконуючи обов'язки помічника оперативного чергового по військовій частині НОМЕР_1 , міг знати про кількість особового складу військової частини, контактні телефони та адреси місця проживання особового складу, прізвища службових осіб частини, їх посади, кількість літаків, військової техніки, об'єктів військової інфраструктури, які перебувають у військовій частині та за її межами, на яких аеродромах вони розміщуються, в якому технічному стані перебувають, їх переміщення. Передача представникам спецслужб російської федерації вказаної інформації могла зашкодити як боєготовності військової частини НОМЕР_1 та особовому складу, так і близьким родичам, які залишились в м. Мелітополі.
-показаннями свідка ОСОБА_16 , інженера групи підготовки та регламенту інженерно-записувальної апаратури військової частини НОМЕР_1 , який суду показав, що до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України проходив разом з ОСОБА_7 військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 01.05.2022 він потрапив в полон та був звільнений 31.01.2024. Чи перебував ОСОБА_7 на службі після звільнення його з полону, він не знає, оскільки знаходився на реабілітації. За час перебування в полоні представниками спецслужб російської федерації застосовувались до нього постійне фізичне та моральне насильство з метою принизити полонених та отримати необхідну для них інформацію. Зокрема, у 2022 році, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем, їх цікавило, яке озброєння та військова техніка є у військовій частині, розташування складів ПММ та самої військової частини, розміщення особового складу.
-показаннями свідка ОСОБА_17 , наначальник групи регламенту та ремонту радіо радіозвязкового обладнання і засекречувальної апаратури зв'язку військової частини НОМЕР_1 , який суду показав, що ОСОБА_7 знав близько 20 років та з ним у відносинах підлеглості не перебував. Кожний виконував свої не пов'язані по службі обов'язки. У період 2023-2024 років він з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 орендували квартиру у м. Львові. Перебували фактично лише в службових відносинах. Зі слів ОСОБА_13 , ОСОБА_7 сумував за сім'єю. Дружина ОСОБА_7 не бажала переїжджати до нього, з причин не відомих йому. У 2024 році ОСОБА_7 вирішив поїхати в Туреччину, щоб зустрітися з дружиною, яка мала приїхати з м.Мелітополь. Як йому відомо, ОСОБА_7 з собою взяв ноутбук та флеш-накопичувач. Бачив, як ОСОБА_7 , їдучи в Туреччину, виходив з квартири з досить великою валізою, що його здивувало. Коли саме не пам'ятає, від ОСОБА_14 він дізнався, що ОСОБА_7 не повернувся з відпустки на службу. У квітні 2024 року він телефонував до дружини ОСОБА_7 з метою з'ясувати, де знаходиться її чоловік, однак остання повідомила, що їй не відомо, де чоловік та що вона в Туреччину до нього не полетіла, так як її не випустили. Йому відомо, що у ОСОБА_7 є брат ОСОБА_18 , який проживає в російській федерацій і приїжджав в м.Мелітополь до дружини ОСОБА_7 з метою надання допомоги, зокрема грошима та іншим чином. ОСОБА_7 у зв'язку із проходження військової служби та перебуванням на чергуванні помічником оперативного чергового по військовій частині НОМЕР_1 міг знати про кількість особового складу військової частини, контактні телефони та адреси місця проживання особового складу військової частини, кількість літаків, військової техніки, в якому технічному стані вони перебувають. Передача представникам спецслужб російської федерації вказаної інформації могла зашкодити як боєготовності військової частини НОМЕР_1 та особовому складу, так і близьким родичам, які залишились в АДРЕСА_3 . Вважає, що ОСОБА_7 усвідомлював, що перебуваючи на території російської федерації у нього будуть вимагати надання інформації військового характеру.
-показаннями свідка ОСОБА_19 , начальник штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , який суду показав, що з 1998 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а з 2013 року на вказаній посаді. ОСОБА_7 знає близько 20 років. Остання посада, на якій ОСОБА_7 проходив службу, була начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 . Він перебував з ОСОБА_7 в службових відносинах, може охарактеризувати останнього тільки з позитивної сторони. Він згідно своїх обов'язків відповідає за організацію службової діяльності штабу та підрозділів військової частини. Для ОСОБА_7 він був прямим начальником. ОСОБА_7 та його група відповідала за підготовку системи державного розпізнавання, тобто вводила інформацію в літак щоб наземна система ППО змогла визначити свій літак летить або чужий. ОСОБА_7 та його підлеглі знаходились не тільки у м. Львові за місце знаходження військової частини НОМЕР_1 , а й виїжджали в інші області для виконання обов'язків за посадами. Йому відомо, що ОСОБА_7 використовував свій особистий ноутбук також у військовій частині, проте, яка службова інформація знаходилась на ньому, йому не відомо. Припускає, що він міг зберігати на ньому службову інформацію, але не таємну. ОСОБА_7 у зв'язку із виконанням своїх безпосередніх службових обов'язків за посадою, перебування щодобово на шикуваннях особового складу військової частини НОМЕР_1 , виконуючи обов'язки помічника оперативного чергового по військовій частині НОМЕР_1 , міг знати про кількість особового складу військової частини, контактні телефони та адреси місця проживання особового складу військової частини як у АДРЕСА_2 , так і в АДРЕСА_3 , кількість літаків, наземної та авіаційної військової техніки, об'єктів військової інфраструктури, які розміщуються у військовій частині та за її межами, на яких аеродромах розміщуються літаки, в якому технічному стані вони перебувають, які регламентні роботи проводились, їх переміщення, а також перебуваючи на інших аеродромах за межами м. Львова знав, які типи літаків там розміщуються, окрім тих, що належать військовій частині. Крім того, ОСОБА_7 знав про розміщення в певних районах місцевості мобільних вогневих груп військової частини НОМЕР_1 для ураження БПЛА, ракет тощо. У зв'язку з втечею ОСОБА_7 на територію російської федерації, командуванням частини були змінені місця розташування цих вогневих груп з метою запобігання влучання в них БПЛА, ракет ворога. Також були переміщена наземна військова техніка, зброя та боєприпаси частини. Щодо літаків, то вони переміщувалися постійно. Передача представникам спецслужб російської федерації вказаної інформації могла зашкодити боєготовності військової частини НОМЕР_1 та особовому складу. Зазначив, що більшість близьких родичів військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 залишаються на тимчасово окупованій території України, у тому числі і в м. Мелітополь. Після не повернення з відпустки ОСОБА_7 , йому стало відомо, що той хотів поїхати в Туреччину щоб зустрітися з дружиною, що постійно проживала в м. Мелітополь. Причини, які спонукали ОСОБА_7 не повернутися з відпустки, йому не відомі.
-витягами ЄРДР про реєстрацію кримінальних проваджень відносно ОСОБА_7 за правовою кваліфікацією за ч.5 ст.407, ч.4 ст. 408, ч. 4 ст. 111 КК України;
-постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 18.06.2024, якою об'єднано матеріали досудових розслідувань №42024142410000101 від 11.04.2024 за ч.4 ст.408 КК України та №62024140120000447 від 30.04.2024 за ч.5 ст.407 КК України, з присвоєнням об'єднаному кримінальному провадженню номера раніше розпочатого провадження - №42024142410000101;
-постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 17.05.2024, якою перекваліфіковано кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №42024142410000101 з ч.5 ст.407 КК України на ч.4 ст. 408 КК України;
-постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 18.06.2024, якою об'єднано матеріали досудових розслідувань №42024142410000101 від 11.04.2024 за ч.4 ст.408 КК України та №62024140120000504 від 17.06.2024 за ч.2 ст.111 КК України, з присвоєнням об'єднаному кримінальному провадженню номера раніше розпочатого провадження - №42024142410000101;
-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 11.04.2024, яким заступник начальника головного відділу 6 управління Департаменту контрозвідки СБУ в порядку ст.214, 216 КПК України інформує керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про те, що начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_7 з 25.03.2024 до 08.04.2024 перебував у щорічній відпустці з дозволом на перебування за межами України у Республіці Туреччина, однак 09.04.2024 на військову службу не прибув, телефонний зв'язок з ним відсутній, що вказує на вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
-довідкою на капітана ОСОБА_7 , начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 про проходження служби, згідно якої з 28.09.2011 по даний час обіймав посаду начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 . Його склад сім'ї: дружина ОСОБА_20 , 1973 року народження, донька ОСОБА_21 , 2006 року народження. Дружина та донька проживають разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_4 .
-рапортом ОСОБА_7 про надання йому частини щорічної основної відпустки за 2024 рік терміном на 15 діб з 25.03.2024 з дозволом на перебування за межами України у Республіці Туреччина.
-паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 01.09.1998 Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області, за яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Мелітополь Запорізької області, прописаний за адресою: АДРЕСА_3 .
- довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_7 від 26.04.2000.
-паспортом громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я громадянки України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
-паспортом громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я громадянки України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
-свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , за яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 10.09.2005 у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_23
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2024, за яким вважати вибувшим у частину щорічної основної відпустки за 2024 рік капітана ОСОБА_7 , начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання, з 25.03.2024 терміном на 15 календарних днів по 08.04.2025, з виїздом до м.Стамбул, Туречинна.
-листом від 12.04.2024, яким командир військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборни України ОСОБА_24 доповідає ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, про те, що 09.04.2024 не з'явився вчасно, без поважних причин, на службу з відпустки капітан ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 . Відпустка надана з 25.03.2024 до 08.04.2024 з дозволом на перебування у Республіці Туреччина. На теперішній час на телефонний зв'язок не виходить, хоча на протязі відпустки постійно зв'язок підтримував.
-рапортом від 09.04.2024, яким заступник начальника штабу військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_25 доповідає начальнику штабу - першому заступнику командира військової частини НОМЕР_1 про те, що під час ранкового шикування особового складу управління та груп забезпечення військової частини 09.04.2024 був відсутній капітан ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання, який знаходився у частині щорічної основної відпустки з 25.03.2024 терміном на 15 календарних днів по 08.04.2025, з виїздом до м.Стамбул Туречинна. По факту не виходу капітана ОСОБА_7 з відпустки просять командира військової частини НОМЕР_1 призначити проведення службового розслідування.
-довідкою-доповіддю про невихід на військову службу без поважних причин з відпустки військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_7 від 09.04.2024, за якою 09.04.2024 не з'явився вчасно, без поважних причин з відпустки на службу капітан ОСОБА_7 , начальник групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 . Особисті анкетні дані: капітан ОСОБА_7 , громадянин України, освіта повна військова вища, з 01.08.1995 призваний на військову службу, одружений, ІНН НОМЕР_10 моб.тел. НОМЕР_5 . Адреса проживання: АДРЕСА_5 . Склад сім'ї: дружина ОСОБА_9 , ТОТ м.Мелітополь, донька ОСОБА_21 , проживає з матір'ю.
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 /по стройовій частині/ від 26.10.2011 №202, яким старшого лейтенанта ОСОБА_21 , старшого техніка групи регламенту та ремонту радіоелектронного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки, призначеного наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 28.09.2011 №672 на посаду начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання, ВОС-4613004, з 26.10.2011 вважати приступившим до виконання службових обов'язків.
-службовою характеристикою від 10.04.2024 на капітана ОСОБА_7 , який займає посаду начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 з 28.09.2011. За час проходження служби капітан ОСОБА_7 зарекомендував себе професійно грамотним, дисциплінованим та працелюбним військовослужбовцем, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, добре знає штатну техніку та ремонт авіаційної техніки. Дисциплінарних стягнень не має. Сумлінно ставиться до збереження військової таємниці. До відповідальності за корупційні правопорушення не притягувався.
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2024 №78, яким капітана ОСОБА_7 , начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання, який знаходився у частині щорічної відпустки з 25.03.2024 на 15 календарних днів по 08.04.2024 (з виїздом до м.Самбул Туреччини), вважати таким, що 09.04.2024 не прибув до місця служби, призупинено виплату грошового забезпечення та виключено зі всіх видів забезпечення з 09.04.2024.
-витягом з наказу командувача ПС ЗСУ від 29.04.2024 №318, згідно якого капітана ОСОБА_7 , начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 звільнено з займаної посади і зараховано у розпорядження командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2024 №96, згідно якого капітана ОСОБА_7 , начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання, відповідно до наказу командувача ПС ЗСУ від 29.04.2024 №318, увільнено від займаної посади, із зарахуванням у розпорядження командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.
-листом Головного центру обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби України з витягом Бази даних від 13.08.2024, згідно якого ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон України 27.03.2024 о 01:02 год, а саме у пункті пропуску: Могилів-Подільський, напрям: виїзд, характеристика ТЗ: 351 Київ-Кишинів. Іншої інформації не має.
-листом 1 головного відділу 6 управління Департаменту військової розвідки СБУ від 09.12.2024, за яким проведеними заходами, на виконання доручення прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_27 встановлено, що ОСОБА_7 виїхав за межі України у період з 25 по 28 березня 2024 року з використанням залізничного транспорту, маршрутом « Львів - Київ - Могилів-Подільський - Кишинів».
-інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.10.2024, згідно якої квартира за адресою: АДРЕСА_6 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_7 , ОСОБА_30 , зокрема кожному з яких належить по 1/4 частки квартири.
-протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.09.2024, складеного старшим оперуповноваженим в ОВС сектору 1 відділу 1 ГВ 6 управління ДВКР СБ України майором ОСОБА_31 , на підставі доручення слідчого другого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Львів, від 17.05.2024 та за ухвалою слідчого судді Львівського апеляційного суду від 17.05.2024 щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем - облікового запису під назвою « ОСОБА_8 » в електронному застосунку для обміну текстовими та графічними повідомленнями «Telegram», який зареєстрований за номером: НОМЕР_2 та який перебуває у володінні громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого отримано відомості з облікового запису під назвою « ОСОБА_8 » в електронному застосунку для обміну текстовими та графічними повідомленнями «Telegram», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 і використовувався ОСОБА_7 , зокрема переписки останнього в чатах, його контактів, фотозображення та файлові документи, які отримував або відправляв ОСОБА_7 іншим. Так, на скріншотах №2, 3,4, 5 відображено контакти ОСОБА_7 ( за номером НОМЕР_2 ) в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», де серед списку містяться контакти: під іменем « ОСОБА_32 » номер телефону « НОМЕР_6 » та аватар круглої форми фіолетового кольору з буквою «Б», з яким ОСОБА_7 з'єднувався 29.03.2024 о 09.58 год; під іменем « ОСОБА_33 » з номером телефону « НОМЕР_7 » та аватар круглої форми рожевого кольору з буквами «ВН»; його дружини ОСОБА_20 під іменем « ОСОБА_34 » з номером телефону « НОМЕР_8 » та аватар круглої форми червоного кольору з буквою «М»; його дочки ОСОБА_21 під іменем « ОСОБА_35 » з номером телефону « НОМЕР_9 » та аватар круглої форми помаранчевого кольору з буквою «М». На скріншоті №6 відображена переписка в чаті з 13.42 год по 13.43 год за 05.02.2024 ОСОБА_7 з його дружиною ОСОБА_9 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», в ході якої ОСОБА_7 пише: «Аж страшно возвращаться!», а його дружина відписує: «Не бойся! Это не больно». На скріншоті №7 відображена переписка в чаті з 07.12 год по 07.19 год за 20.02.2024 ОСОБА_7 з його дружиною ОСОБА_9 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», в ході якої ОСОБА_9 пише: «встала в 6, приготовила завтрак, легла и снова заснула, да так, что проснулась, когда ОСОБА_35 уже уходила в школу - ты снился. Как будто ты приехал домой. Не хотела просыпаться...», на що ОСОБА_7 відповідає: «Так будет!» На скріншоті №8 відображена переписка в чаті з 16.25 год. по 17.58 год. за 24.03.2024 ОСОБА_7 з його дружиною ОСОБА_9 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», в ході якої ОСОБА_9 пише: «Как сядешь в поезд - сообщи, пожалуйста. ОСОБА_35 я ещё ничего не говорила», на що ОСОБА_7 відписує: «Сел, но еще стоим», у свою чергу ОСОБА_9 пише: «Как тронется- напиши». За декілька хвилин ОСОБА_7 пише: «Поехали», на що ОСОБА_9 відписує: «Ну, с богом, как говорится». На скріншоті №9 відображена переписка з 16.14 год. по 17.23 год. в чаті за 25.03.2024 ОСОБА_7 з його дружиною ОСОБА_9 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», в ході якої ОСОБА_9 пише: «Как там у тебя?», на що ОСОБА_7 відписує: «Нормально». Далі ОСОБА_9 пише: «Во сколько завтра отправление?», на що ОСОБА_7 відписує: «В 17». На скріншоті №11 відображена переписка з 07.41 год по 20.18 год в чаті за 27.03.2024 ОСОБА_7 з його дружиною ОСОБА_9 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», в ході якої ОСОБА_9 пише: «Мне кажется, что я на грани истерики... Безумно тяжело делать вид для ОСОБА_35, что всё хорошо...», на що ОСОБА_7 відписує: «Понимаю...У меня опять мандраж». Далі ОСОБА_9 пише: «Я даже боюсь представить твоё состояние... Давай попробуем просто проживать этот день. А завтра будем проживать завтрашний. И так далее... На сегодня план такой - самолёт, Стамбул, гостиница. И выспаться!!! Всё остальное будет уже завтра», на що ОСОБА_7 відписує: «Ну, да. Другого варианта нет...». О 16:58 год ОСОБА_7 пише: «Я в самолете. Приземлюсь - сообщу». 18:34 год ОСОБА_7 пише: «Сел. Из гостиницы напишу. Здесь роуминг дорогой. 50 грн за 100МБ интернета», на що ОСОБА_9 відписує: «Выдыхай пока. До завтра выбрасывай все эти мысли из головы, завтра будем "бороться с обстоятельствами На сегодня мы и так план перевыполнили». О 18:34 год ОСОБА_7 пише: «Я в гостиннице». На скріншоті №14 відображена переписка в чаті з 15.33 год по 16.20 год. за 29.03.2024 ОСОБА_7 з його братом ОСОБА_36 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», в ході якої ОСОБА_9 пересилає брату фотографії та файл «ОСОБА_41.pdf», а саме квитанцію електронного авіаквитка від 29.03.2024, перевізник «Аерофлот», маршрут «Стамбул-Москва», дата вильоту 01.04.2024. На скріншоті №16 відображається переписка з 07.41 год по 20.18 год в чаті за 27.03.2024 ОСОБА_7 з його дружиною ОСОБА_9 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», в ході якої ОСОБА_9 пише: «Ты сегодня никуда не поедешь?», на що ОСОБА_7 відписує: «Нет». Тоді ОСОБА_9 пише: «Значит, надо смотреть кино и отвлекаться. Сходи в гости к своему новому другу!)», на що ОСОБА_7 відписує: «Он далеко от меня живет». На скріншоті №17 відображена переписка в чаті за 01.04.2024 та 21-22.04.2024 ОСОБА_7 з його дружиною ОСОБА_9 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», де ОСОБА_7 о 07:40 год пише: «все, я отключаюсь». О 21.21 год 21.04.2024 ОСОБА_9 пише: « ОСОБА_37 , привет!!!!!!!!! Это же ты??? Вижу, что ты заходишь, но никак не могу тебя тут поймать. Что с тобой???? Где ты????! Почему ничего не пишешь????? Я с ума схожу!!!! Отзовись», на що відповіді від ОСОБА_7 не отримує. Наступного дня о 12.33 ОСОБА_9 пише: «Что происходит?????? Ты снова заходил, но даже не читаешь моё сообщение!!! Зая, что с тобой???», на що відповіді від ОСОБА_7 не отримує. На скріншоті №20 відображено відключення 01.04.2024 в мобільному застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» для зареєстрованого за номером НОМЕР_2 профайл користувача - ОСОБА_7 від аутентифікації та надання доступу підключення до його облікового запису стороннім особами із за кордону.
-протоколом огляду соціальних сторінок соціальних мереж «FасеЬоок» та «Вконтакте» від 12.07.2024 та оглянутими скріншотами, що містяться на DVD-R диску до протоколу огляду від 12.07.2024 , згідно яких в мобільному терміналі марки «Хіаоmі Мі 10Т» з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , яким користувався громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився збережений контакт на ім'я « ОСОБА_32 » з мобільним номером оператора зв'язку Республіки Туреччина НОМЕР_6 . Вказаний номер телефону НОМЕР_6 має прив'язку до електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 та соціально-орієнтованої мережі «FасеЬоок» (далі за текстом - « FасеЬоок ») за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з чим об'єктом огляду є дані з соціально-орієнтованої мережі «FасеЬоок», зокрема фотозображення, відеозаписи, текстові повідомлення, інтернет-посилання, у яких зафіксовані обставини, що мають відношення до вищевказаного кримінального провадження та які містяться за посиланням публічного акаунта в соціально-орієнтованій мережі «ІНФОРМАЦІЯ_9, яким користується особа на ім'я « ОСОБА_38 » . У ході проведення огляду за допомогою вказаного службового ПЕОМ, на якому проводиться обробка відкритої інформації, проведено аналіз публічного акаунту в соціально-орієнтованій мережі «FасеЬоок» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким користується особа на ім'я « ОСОБА_38 » та встановлено, що останній має зв'язки з громадянами російської федерації, а також підтримує агресію вказаної країни на території України. Крім цього, проведено огляд в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте», зокрема фотозображення, відеозаписи, текстові повідомлення, інтернет-посилання, в яких зафіксовані обставини, що мають відношення до агресії російської федерації проти України у період з 03.10.2016 по 24.02.2022, які були поширені публічним аккаунтом в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» під назвою « ОСОБА_39 », яким користується дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_10), з яких видно, що вподобання профіля в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» під назвою « ОСОБА_39 » є проросійськими та підтримують агресію зс рф в Україні.
-протоколом огляду відкритих джерел у мережі Інтернет від 24.09.2024, згідно якого проведено огляд відкритих джерел в мережі Інтернет з метою встановлення публікацій щодо проведення співробітниками фсб рф та інших органів держави-агресора, як на території рф, так і на тимчасово-окупованих територіях України, фільтраційних заходів стосовно громадян України, які перебувають (перебували) та території рф, або тимчасово окупованій території України, де до них застосовується (застосовувались) фізичний та психологічних тиск з метою отримання будь-якої інформації, яку використовували би проти держави та громадян України. Зокрема, у публікації на сайті Центру національного спротиву із заголовком «Загарбники проводять заходи деструктивного впливу на ТОТ України» (ІНФОРМАЦІЯ_11/) мітиться інформація про репресивні методи, які застосовуються до громадян України на ТОТ представниками окупаційної влади під час фільтрації громадян України. У публікації Головного управління розвідки МО України в «Telegram» групі із заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) міститься інформація про репресивні методи, що застосовуються до громадян України на ТОТ, представниками окупаційної влади, посилення психологічного тиску на них, зокрема: окупаційні адміністрації створюють жахливі й нестерпні умови для тих громадян, хто відмовляється отримувати російські паспорти: людям відмовляють у наданні медичної та соціальної допомоги, позбавляють доступу до електроенергії та системи водопостачання; у складі карально-репресивних груп, які проводять систематичні обшуки приватних помешкань українців на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, російські загарбники почали використовувати фахівців із аналізу поведінки, намагаючись залякати та встановити тотальний контроль за місцевим населенням; росіяни на окупованих українських територіях намагаються обрубати усі можливі канали зв'язку та доступу до інформації.У публікації на сайті Центру національного спротиву із заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (ІНФОРМАЦІЯ_12//) міститься інформація про те, що на тимчасово окупованих територіях півдня росіяни збільшили кількість перевірок на вулицях. Зокрема, окупаційні адміністрації дозволили звичайним солдатам здійснювати вибіркові перевірки документів та вмісту телефону. Традиційно росіян цікавлять ті, хто не мають російський паспорт та канали інформації на телефоні. Також російські правоохоронці активно викликають на допити тих, хто повернувся на ТОТ переоформлювати майно. Окупантів цікавлять відомості про Сил оборони й наявність родичів в українській армії, в окремих випадках росіяни проводили обшуки майна. Центр національного спротиву закликає повідомляти про російських «слідчих», які працюють на ТОТ, аби вони відповіли за злочини спротиву українського народу. У публікації на сайті Центру національного спротиву із заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_13/) міститься інформація про те, що жорстка кампанія по виявленню проукраїнського населення на тимчасово окупованих територіях України набула нових форм. Тепер у школах на ТОТ до проведення уроків будуть залучатися і спеціально підготовлені поліцаї. Усе для того, аби виявляти через дітей проукраїнські настрої їхніх батьків. Напередодні нового навчального року вчителі, які пішли на співпрацю із ворогом, пройшли спеціальний вишкіл щодо виявлення дітей які «потенційно підтримують Україну». У звичній для себе цинічній манері окупанти назвали це «девіантною поведінкою».
Також судом досліджено та оголошено процесуальні рішення та інші документи (постанови, ухвали слідчих суддів, клопотання, повідомлення, супровідні листи, доручення оперативному підрозділу, тощо) надані прокурором у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Будь-яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що покази свідків отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.
На переконання суду, досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_7 у вчинених злочинах поза розумним сумнівом, а відтак покликання сторони захисту на те, що обвинувачення за ч.2 ст.111 КК України ґрунтується на припущеннях, є неспроможними і такі не приймаються судом до уваги.
Окрім цього, наведеними письмовими доказами беззаперечно підтверджується, що капітан ОСОБА_7 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, які отримав проходячи понад 23 роки військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , професійного і життєвого досвіду для розуміння факту проведення повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, негативне відношення представників цієї держави до громадян України, достовірно знаючи, що співробітниками федеральної служби безпеки цієї держави-агресора постійно проводиться підривна діяльність проти України шляхом отримання, у тому числі від громадян України інформації яка б зашкодила інтересам держави Україна та її громадянам, усвідомлював, що його безпечне перебування на тимчасово окупованій території України або російської федерації забезпечить лише надання вказаної інформації спецслужбам російської федерації, прийняв рішення надати та в подальшому надав представникам іноземної держави - російської федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, яка полягала в наданні електронної та усної інформації про місце знаходження військової частини НОМЕР_1 , їх підрозділів, кількість сил та засобів військової частини (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби), боєготовності частини, втрати сил та засобів, анкетні відомості особового складу, їх місце проживання та інших відомостей, що мають обмежений доступ.
Дослідивши матеріали провадження, виходячи з того, що судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, та за ч.4 ст. 408 КК України як дезертирство, тобто нез'явлення на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Суд також враховує, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Інтереси ОСОБА_7 захищались адвокатом ОСОБА_40 як на досудовому слідстві, так і в суді, що свідчить про те, що права ОСОБА_7 як підозрюваного в ході досудового слідства, а також в якості обвинуваченого під час судового розгляду порушені не були.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 408 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, перебував на посаді начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 , капітан військової служби за контрактом, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим злочинів проти основ національної безпеки України та порядку проходження військової служб в умовах воєнного стану, що посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, який раніше не судимий, на момент вчинення злочинів займав посаду начальника групи підготовки та регламенту бортових засобів системи державного розпізнавання військової частини НОМЕР_1 , капітан військової служби за контрактом, давав присягу вірно служити народові України, ніколи не зрадити народу України, захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю, враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_7 за ч.4 ст. 408 КК України покарання у межах санкції зазначеної статті у виді позбавлення волі та за ч. 2 ст. 111 КК України покарання у межах санкції зазначеної статті у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності. При цьому, колегія суддів вважає, що покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна буде відповідати меті покарання, закріпленої ст. ст. 50, 65 КК України.
Також, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив злочин, об'єктом якого є основи національної безпеки України, колегія суддів вважає за доцільне застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, Збройних Силах України та інших військових формуваннях відповідно до ст. 55 КК України, яке не передбачене санкцією ч.2 ст.111 КК України, а тому слід призначити останньому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, Збройних Силах України та інших військових формуваннях в межах санкції ч. 2 ст. 111 КК України.
На підставі ст. 54 КК України також слід позбавити ОСОБА_7 військового звання - «капітан».
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ національної безпеки України та встановленого порядку несення військової служби, а також відсутність обставин, передбачених ст.66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, колегія суддів, при призначенні покарання ОСОБА_7 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Щодо призначення покарання за сукупністю вчинених злочинів, колегія суддів керується положеннями ч.2 ст. 70 КК України, згідно з якими при сукупності кримінальних правопорушень, суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, у даному випадку покарання у виді довічного позбавлення волі поглинає всі інші більш м'які покарання.
Призначення обвинуваченому такого покарання, на переконання колегії суддів, буде справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід рахувати з моменту фактичного звернення даного вироку до виконання.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись статтями 297-1, 368-371, 373-376, 615 КПК України, колегія суддів -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.4 ст.408 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст.408 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років;
- за ч.2 ст. 111 КК України - у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
На підставі ст. 55 КК України призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, Збройних Силах України та інших військових формуваннях строком на три роки.
На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_7 військового звання - «капітан».
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, з позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, Збройних Силах України та інших військових формуваннях строком на три роки, з позбавленням військового звання - «капітан».
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного звернення даного вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
Головуючий:
Судді: