Справа №461/7666/25
Провадження №2-а/461/200/25
02 жовтня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, інспектора Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славича Андрія Івановича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
15.09.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, інспектора Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славича А.І., в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати постанову інспектора Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славича А.І. серії ЕНА №5682573 від 09.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постановою інспектора Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славича А.І. серії ЕНА №5682573 від 09.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Так, 09.09.2025 близько 12:00 год. він на своєму автомобілі рухався по автодорозі Рава-Руська - Великі Мости у напрямку міста Львова. Під'їжджаючи до м. Великі Мости він бачив, що на протилежному напрямку дороги, у кущах, стоїть автомобіль поліції проти зустрічного руху автотранспорту, він ж проїхав далі. За метрів 600-700 від місця, де стояла машина поліції, на вулиці Львівська, його було зупинено працівником поліції. Зокрема, останній підійшов до нього і повідомив, що він порушив правила дорожнього руху, а саме не ввімкнув покажчик повороту. Він попросив пояснити в чому саме полягає порушення, так як на момент зупинки ніяких поворотів не було, а це пряма вулиця, на що поліцейський відповідів, що порушення відбулося раніше. Після прохання показати відеофіксацію правопорушення, поліцейський надав відео з мобільного телефону марки «Айфон», на якому зображено як його автомобіль рухається дорогою, жодного автомобіля ні попереду, ні позаду його автомобіля немає. Він повідомив, що на вказаному відеозаписі його автомобіль рухається головною дорогою, асфальтованою, де присутня розмітка (суцільна біла смуга) і не змінює напрямку руху відносно головної дороги, на що поліцейський зауважив, що цей участок є перехрестям і потрібно включати поворот. В подальшому, працівник поліції зазначив, що буде виносити постанову про адміністративне правопорушення. Позивач повідомив його, що хоче заявити клопотання про надання правової допомоги, однак поліцейський відповів, що адвоката йому не надасть та запропонував зателефонувати своєму адвокату. Надалі, він заявив клопотання про відкладення розгляду справи на 10.09.2025 о 13:00 год. для того, щоб залучити адвоката, у задоволенні якого поліцейським було відмовлено. Зауважує, що не зважаючи на те, що ним були надані письмові пояснення, у постанові немає запису поліцейського про те, що до такі додаються до постанови, немає жодного його підпису, та запису про долучення відео з телефона марки Айфон чи будь якого іншого пристрою. Звертає увагу, що в постанові зазначено час керування автомобілем: 09.09.2025 12:16:16 год., а час розгляду справи 12:26:11 год., однак вважає, що за 10 хвилин фізично неможливо догнати автомобіль (700 метрів) за вчинення адміністративного правопорушення, перевірити у водія документи і розглянути справу про адміністративне правопорушення. Окрім цього, працівник поліції не ознайомив його з правами відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Ухвалою судді від 22.09.2025 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у такому наведених, просив задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області та відповідач інспектор Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славич А.В. у судове засідання не з'явилися, належим чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подали.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5682573 від 09.09.2025, винесеної інспектором Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славичем А.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 09.09.2025 о 12:16 год. у м. Великі Мости на вул. Зелена, 1, керуючи транспортним засобом марки «Fiat Doblo», р.н. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2б Правил дорожнього руху України.
Положеннями ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Як встановлено п.1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 9.1а ПДР України попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.
Відповідно до п.9.2б Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п.1 ст.32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п.75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п.52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).
Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що вважає вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення недоведеною.
Відповідачами не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме щодо порушення останннім п.9.2б Правил дорожнього руху України.
Зі змісту долученої до матеріалів справи постанови серії ЕНА №5682573 від 09.09.2025 вбачається що в графі «До постанови додаються» не зазначено жодних додатків. Крім того, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація правопорушення.
Об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідачами надано не було.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що поліцейський дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.
Суд звертає увагу на те, що позивачем також заявлено позов до інспектора Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славича А.І.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч.3 ст.288 КУпАП, визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.122 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки, належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання законодавцем формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що належним відповідачем у вказаній справі є Головне управління Національної поліції у Львівській області, від імені якого, зокрема, інспектор Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славича А.І. уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог до останнього слід відмовити.
Згідно із ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст.245 КАС України.
Таким чином, оскільки у даній справі належним відповідачем є Головне управління Національної поліції у Львівській області, позовні вимоги до такого слід задоволити, постанову серії ЕНА №5682573 від 09.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, яка винесена інспектором Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славичем А.І., скасувати, провадження у справі закрити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги до Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягають задоволенню та зазначені вище норми КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.6, 9, 72-77, 241-246, 295, 297 КАС України, суд,-
позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області - задоволити.
Постанову серії ЕНА №5682573 від 09.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, яка винесена інспектором Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славичем А.І., - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славича Андрія Івановича - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 06.10.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_3 ;
відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд.3;
відповідач: інспектор Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Славич Андрій Іванович, 80100, Львівська область, м. Шептицький, вул. Св. Володимира, буд.8а.
Суддя О.Б. Кротова