1Справа № 335/6732/25 2/335/2966/2025
06 жовтня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стандартюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
09.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Ухвалою суду від 15.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач в судові засідання, які були призначені на 03.09.2025 року о 11-45 год., 06.10.2025 о 09-30 год. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за адресою зазначеної в позовній заяві. Проте конверти із поштовими відправленнями повернулись на адресу суду з відмітками пошти від 30.07.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» та від 08.09.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України позивач вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання у день проставлення вказаної відмітки у поштовому повідомленні.
Вивчивши матеріли справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, слід залишити без розгляду виходячи з наступного.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Позивач в судові засідання, які були призначені 03.09.2025 року о 11-45 год., 06.10.2025 о 09-30 год. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за адресою зазначеної в позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, зокрема, й позивача, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі. Проте, суд вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилась особа, яку він представляє, або її представник; 4) неявки в судове учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Положеннями ч. 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Встановлено, що позивач не звертався до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Виходячи з зазначених вимог закону суд залишає заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, незалежно від причини (поважності) повторної неявки заявника.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Оскільки від позивача не надходило заяв про розгляд справи у його відсутності, останній належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, то є підстави для залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - без розгляду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, та від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду.
Керуючись ст.ст. 223, 257, 258, 259, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала складена в повному обсязі 06.10.2025 року.
Суддя Ю.В.Геєць