Справа № 333/1980/25
Провадження № 2/333/2323/25
03 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 100239494. Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника. Відповідно до умов договору кошти були надані ТОВ «Мілоан» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки надані відповідачем. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з наявними схемами кредитування, отримав проект кредитного договору з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.
16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором в сумі 25890,40 грн., з яких 9584,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 14406,40 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1900,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Крім того, 10.10.2021 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики від № 77419638.
Договір позики укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням цього договору відповідач підтвердила, що він ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчила цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на вказаному сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін, наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні йому права грошової вимоги, до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Отже, 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором в розмірі 45438,12 грн., з яких 18000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27438,12 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Відповідач зобов'язання з повернення кредиту за вищезазначеними договорами не виконав, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами в розмірі 71328,52 грн. та понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору.
Представник позивача в судове засідання, не з'явився. Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідач, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації його проживання, в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Надіслані відповідачеві судові повістки, ухвала судді про відкриття провадження в справі, були повернуті поштою неврученими з відміткою про відсутність адресата за адресою.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За вимогами п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування (ч. 17 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Днем вручення судової повістки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відповідач не повідомляв суду іншої адреси свого місця проживання чи перебування.
Отже, судові повістки вважаються врученими відповідачеві в день проставлення працівником пошти відмітки про відсутність відповідача за адресою місця проживання.
Частиною 4 ст. 233 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд вирішив провести заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.
28.10.2021 року ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» договір про споживчий кредит № 100239494, згідно умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачеві кредит в сумі 10000,00 грн. на строк 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитедавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що розмір кредиту становить 10000,00 грн.
Згідно п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 28.10.2021 року (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 27.11.2021 року
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 5100,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.7. Договору тип процентної ставки за цим договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
28.10.2021 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому визначені істотні умови кредитного договору: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін та отримав грошові кошти у сумі 10000,00 грн., шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №34393936 від 28.10.2021 року.
16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні йому права грошової вимоги, до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступив факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та іншу платежі, право на одержання яких належить клієнтові.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийму-передачі Реєстру боржників згідно до Додатку №2, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває право вимоги. Підписаний та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переході від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості та є невід'ємною часиною Договору факторингу.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 16.07.2024 до Договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25890,40 грн., з яких 9584,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 14406,40 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1900,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Крім того, 10.10.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим уклали договір позики від 10.10.2021 року №77419638, який було підписано відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором, у відповідності до умов якого позикодавець надав відповідачеві позику у розмірі 18000,00 грн. на строк 30 днів зі зниженою процентною ставкою, фіксованою 0,796%, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою на умовах, встановлених договором.
Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на вказаному сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін, наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.
На підставі додаткових угод № 2 від 28.07.2021 та №12 від 27.10.2023, укладених між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників .
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 45438,12 грн, з яких: 18000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 27438,12 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач не виконав свої зобов'язання, оскільки не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором та договором позики.
Відповідач вищезазначених обставин не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за вищезазначеними договорами суду не надав.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
За змістом ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Стаття 639 ЦК України регламентує, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до часини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1 та 2ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами, не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім за подання до суду позову. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять, із заявою про намір подати такі докази після ухвалення рішення суду позивач до суду не звертався.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) за кредитним договором № 100239494 в розмірі 25890, 40 грн., з яких: 9584,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14406,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1900,00 грн. - заборгованість за комісією; за договором позики № 77419638 в розмірі 45438,12 грн., з яких: 18000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою борґу; 27438,12 грн. - сума заборгованості за відсотками. Загальна сума заборгованості - 71328,52 грн. (сімдесят одна тисяча триста двадцять вісім гривень 52 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судові витрати в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Комунарського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Михайлова