Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/7201/24
Провадження №: 2/332/823/25
06 жовтня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Петрова Марина Олександрівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району як орган опіки та піклування, Малобілозерська сільська рада Василівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 2017 року по грудень 2021 року позивач та відповідач проживали однією сім'єю, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі між собою. Від спільного проживання у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалося, матеріальної допомоги відповідач не надавав, тому позивач змушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2023 з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти у розмірі частки з усіх видів доходів щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме, з 02.09.2022 і до досягнення повноліття. Позивач зазначає, що батько з дитиною не бачиться, на зв'язок з нею не виходить, не спілкується, будь-якої участі у вихованні дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає, аліменти не сплачує. Станом на 24.10.2024 заборгованість відповідача зі сплати аліментів становила 142 824,50 грн. Дитина ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, потребує реабілітації. Відповідач не цікавиться життям доньки, не приймає участі у її вихованні та забезпеченні належних умов для життя, навчання і розвитку, не цікавиться здобутками доньки та станом її здоров'я, не зважаючи на те, що Варвара є дитиною з інвалідністю. ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, взагалі фінансово не утримує доньку, має заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків. На підставі викладеного позивачка просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання, встановлений строк для подання учасникам справи заяв по суті.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2025 клопотання представника позивача адвоката Петрової М.О. про залучення третьої особи задоволено, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Малобілозерську сільську раду Василівського району як орган опіки та піклування, доручено районній адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району як органу опіки та піклування надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 10.06.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні зазначила, що проживала у селі Мала Білозерка Василівського району Запорізької області у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . У 2020 році народилася спільна дитина Варвара. У грудні 2021 року сторони припинили спільне проживання. У серпні 2022 року позивач з дитиною виїхала з села, оселилися у м. Запоріжжі, отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Дочка Варвара потребує реабілітації як дитиниаз інвалідністю. Відповідач з грудня 2021 року життям дочки не цікавиться, не спілкується з нею, допомогу не надає. Позивач просила задовольнити позов, позбавивши відповідача батьківських прав у відношенні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача адвокат Петрова М.О. у судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету, у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району як органу опіки та піклування до суду не з'явився, заяв та клопотань не подавав.
Представник третьої особи Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області в особі начальника Малобілозерської сільської військової адміністрації надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2023 (справа № 332/1954/22) стягнуті аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі позову, 02.09.2022, і до досягнення дитиною повноліття (а.с.19-22).
На виконання вказаного рішення суду Заводським районним судом м. Запоріжжя 14.02.2023 виданий виконавчий лист. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 (а.с. 24,25).
Відповідно до розрахунку старшого державного виконавця станом на жовтень 2024 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 142 824,50 грн (а.с. 23).
За розрахунком старшого державного виконавця станом на 13.05.2025 заборгованість ОСОБА_2 становить 181 277,25 грн (а.с. 134).
Відповідно до витягу з Єдиного демографічного реєстру віл 15.04.2017 № 2322-399237-2017 місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок повномасштабного вторгнення військ рф в Україну позивач з донькою виїхала з адреси місця проживання, отримала статус внутрішньо переміщеної особи, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6).
Допитана у якості свідка ОСОБА_5 пояснила суду, що познайомилася з позивачем ОСОБА_1 у 2023 році, коли здала останній в оренду квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . З того часу свідок постійно спілкується з ОСОБА_1 , приходить до них у гості. За весь час з моменту знайомства свідок жодного разу не бачила батька дитини ОСОБА_6 . Завжди дитиною опікується позивач самостійно.
Відповідно до корінця медичного висновку про дитину з інвалідністю від 18.09.2024 № 176/5 ОСОБА_3 хворіє на захворювання, внаслідок чого їй встановлена інвалідність підгрупи А (а.с. 13).
За індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда від 04.10.2024 № 187/14 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує проходження реабілітаційних заходів з медичної реабілітації, фізичної реабілітації, соціальної та побутової реабілітації (а.с. 15-18).
За інформацією Запорізького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 31.10.2024 ОСОБА_3 зарахована на отримання послуг з комплексної реабілітації (абілітації) до відділення комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Заводського району (а.с. 27).
Відповідно до листа Запорізького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 20.11.2024 01-22/2918 ОСОБА_3 відвідувала відділення для проведення комплексної діагностики розвитку дитини, на заняття дитину приводила мати (а.с. 30).
За інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 02.11.2024 № 1161/01-09 у разі хвороби або з метою профілактичних оглядів, щеплення дитину ОСОБА_3 супроводжує мати ОСОБА_1 , яка займається доглядом і лікуванням (а.с. 31).
Малобілозерською сільською військовою адміністрацією Василівського району Запорізької області суду наданий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, що затверджений розпорядженням начальника сільської військової адміністрації від 28.05.2025 № 98.
У висновку зазначено, що батько ОСОБА_7 , зі слів матері дитини ОСОБА_1 , приділяв занадто мало часу вихованню дочки. З 2021 року став проживати окремо від дитини до їхньої матері, займався виключно своїм життям, не виявляв жодного бажання займатися її вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги не надавав. ОСОБА_1 одна займається вихованням та матеріальним забезпеченням дочки. Батько не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу. У 2022 році мати разом з дочкою були змушені залишити тимчасово окуповану територію та переїхали на підконтрольну територію України, обравши місцем фактичного проживання місто Запоріжжя. Дитина ОСОБА_8 з 2024 року має встановлену інвалідність (посвідчення серії НОМЕР_2 ). Стан здоров'я дитини потребує постійного догляду, лікування та додаткових фінансових витрат, пов'язаних з медичними послугами, реабілітацією та спеціальними умовами навчання та розвитку. Відповідно усі обов'язки щодо догляду, виховання та забезпечення дитини покладені на матір ОСОБА_1 . Службою у справах дітей були здійснені неодноразові спроби встановити зв'язок з батьком. Проте встановити контакт з ним не вдалося. Відомості про його місце перебування відсутні. Ураховуючи, що встановити позицію батька дитини, ОСОБА_2 , не вдалося через відсутність зв'язку, а також, зважаючи на те, що він не був особисто вислуханий, служба у справах дітей не вбачає можливим надавати однозначну рекомендацію щодо позбавлення його батьківських прав. Ухвалення рішення щодо доцільності батьківських прав батька залишається на розсуд суду.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За приписами частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право ї зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України).
У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України).
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Частиною 4 наведеної вище статті СК України передбачено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування та відмови відповідача від виконання своїх обов'язків відносно дитини, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку із чим з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини суд доходить висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При прийняті такого рішення суд вважає за необхідне роз'яснити надане ст. 169 СК України право особам, що позбавлені батьківських прав, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, при зміні поведінки цієї особи та обставин, що були підставою, для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав.
Розподіл судових витрат відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви як законний представник дитини з інвалідністю. Тому при задоволенні позову судовий збір слід стягнути з відповідача користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 164, 165-166 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Петрова Марина Олександрівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району як орган опіки та піклування, Малобілозерська сільська рада Василівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп..
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 69067, м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, б. 56, код ЄДРПОУ: 37573534;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малобілозерська сільська рада Василівського району Запорізької області як орган опіки та піклування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 10, кв. 414, код ЄДРПОУ: 04351831.
Суддя У. В. Блажко