Справа № 309/3242/25
Провадження № 2-а/309/63/25
07 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Позов мотивовано тим, що 29.08.2025 року на неї складено протокол №2.501. Згідно протоколу на адресу Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради у березні та червні 2025 року направлено розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . підполковника ОСОБА_2 , про проведення заходів мобілізації та виклик резервістів та військовозобов'язаних до районного територіального центру комплектування разом із повістками про їх виклик до центру, відповідно до пунктів 12, 15 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок). Зокрема. 25.03.2025 направлено розпорядження № 3490, 28.06.2025 направлено розпорядження №6463, 29.06.2025 направлено розпорядження № 6489.
Проте, жодної відповіді на вказані розпорядження та підтверджуючі документи про здійснення заходів оповіщення військовозобов'язаних громадян від Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради Хустський РТЦК та СПІ не отримав. Зокрема, після отримання даних розпоряджень вказаним управлінням не видано
акти (наказ, військовозобов'язаних, у якому необхідно було зазначити підставу та мету його видання, розпорядження) про проведення оповіщення резервістів та перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дату, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, інші питання. Вказане є грубим порушенням абзацу 3 п. 12 Порядку та п. 47 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року. Також, в порушення вищевказаних пунктів нормативних актів, копію відповідного акту (наказу, розпорядження) та підтверджуючу інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до Хустського районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки даним Управлінням не направлено.
Таким чином, розпорядження № 3490 від 25.03.2025, № 6463 від 28.06.2025 та № 6489 від 29.06.2025 не були виконані, чим порушено п. 47 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487.
Згідно п. 16 Постанови КМУ № 1487, у селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських. селищних, міських рад. У свою чергу, п. 8 цієї ж Постанови визначає, що організація військового обліку в органах місцевого самоврядування покладається на відповідних керівників. Статтею 13 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів місцевого самоврядування, для яких встановлено мобілізаційні завдання (в тому числі ведення військового обліку та здійснення заходів оповіщення), забезпечується керівником відповідного органу.
Згідно ч. 2 ст. 26 цього ж Закону. посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 89 Постанови КМУ N? 1487, витрати, пов'язані із забезпеченням бланками облікових документів, штампами і канцелярським приладдям, відрядженнями та транспортних послуг, забезпечення оповіщення призовників, військовозобов'язаних резервістів, здійснюються за рахунок коштів, передбачених на утримання державних органів, коштів органів місцевого самоврядування, підприємств. установ та організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.
Таким чином, вказаними нормами передбачений обов'язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З вказаних норм також вбачається, що обов'язки, передбачені п. 47 Постанови № 1487, покладені на керівників органів місцевого самоврядування.
Вищевказаними діями та бездіяльністю керівник Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради, ОСОБА_3 , вчинила
правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Того ж дня, 29.08.2025 відносно неї винесена постанова №2.501 по справ про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. З аналогічним змістом обставин правопорушення.
Вважає таку постанову незаконною з наступних підстав.
Так, процедура складання ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) визначається Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів оформлення матеріалів адміністративні правопорушення затвердженою Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (надалі - Інструкція).
В свою чергу протокол та постанова винесені ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , не відповідає цій Інструкції, що пояснюється наступним.
Так згідно п. 3 розділу ІІ Інструкції, визначено, що у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт. який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується і до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Натомість протокол №2.501 від 29.08.2025 року не містить відомостей по місце та час вчинення адміністративного правопорушення. Крім цього відсутні і пояснення
ОСОБА_1 , ця графа протоколу взагалі не заповнена, що також вказує на порушення абзацу 3 п. 2 розділу ІІ, в якій встановлено, що у графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
Протокол № 2.501 про адміністративне правопорушення та постанова №2.501 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складені в один день себто 29 серпня 2025 року. Тобто з позбавленням можливості підготовники до розгляду справи та можливості подання пояснень заперечень та доказів, що вказує на грубе порушення п. 10. Розділу ІІ Інструкції, якою встановлено. що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Внаслідок вищевказаних порушень я змогла б додати докази, які підтверджують мою невинуватість у вчиненні цього правопорушення.
Так, вона не є відповідальною особою за військового обліку військовозобов'язаних призовників військовозобов'язаних за управлінням на період мобілізації та бронювання та воєнного стану, що підтверджується її посадовою інструкцією та посадовою інструкцією головного спеціаліста управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради відповідального за ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників та бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та воєнного часу.
Отже вона не погоджується з рішенням т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , бо вважає себе невинним.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України у строк до 22.09.2025. Судовий розгляд справи призначено 22.09.2025 на 14:30 год.
19.09.2025 року відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив у якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . У відзиві посилається, на те, що має місце неналежне виконання позивачем вимог розпоряджень, що призвело до порушення законодавства про мобілізацію. Чинне законодавство не встановлює чіткого відрізку часу, який встановлює терміни між складанням протоколу про адміністративне правопорушення та розглядом справи уповноваженою особою. Позивачу було запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання та ознайомлення з протоколом та повідомлено про розгляд справи 29.08.2025, що засвідчується її підписом.
Справа розглядається у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
29.08.2025 тво начальника групи розгляду та супроводження адміністративних правопрушень ІНФОРМАЦІЯ_3 на ОСОБА_1 складено протокол №2.501 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно протоколу на адресу Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради у березні та червні 2025 року направлено розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . підполковника ОСОБА_2 , про проведення заходів мобілізації та виклик резервістів та військовозобов'язаних до районного територіального центру комплектування разом із повістками про їх виклик до центру, відповідно до пунктів 12, 15 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок). Зокрема. 25.03.2025 направлено розпорядження № 3490, 28.06.2025 направлено розпорядження №6463, 29.06.2025 направлено розпорядження № 6489.
Проте, жодної відповіді на вказані розпорядження та підтверджуючі документи про здійснення заходів оповіщення військовозобов'язаних громадян від Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради Хустський РТЦК та СПІ не отримав. Зокрема, після отримання даних розпоряджень вказаним управлінням не видано
акти (наказ, військовозобов'язаних, у якому необхідно було зазначити підставу та мету його видання, розпорядження) про проведення оповіщення резервістів та перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дату, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, інші питання. Вказане є грубим порушенням абзацу 3 п. 12 Порядку та п. 47 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року. Також, в порушення вищевказаних пунктів нормативних актів, копію відповідного акту (наказу, розпорядження) та підтверджуючу інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до Хустського районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки даним Управлінням не направлено.
Таким чином, розпорядження № 3490 від 25.03.2025, № 6463 від 28.06.2025 та № 6489 від 29.06.2025 не були виконані, чим порушено п. 47 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487.
Згідно п. 16 Постанови КМУ № 1487, у селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських. селищних, міських рад. У свою чергу, п. 8 цієї ж Постанови визначає, що організація військового обліку в органах місцевого самоврядування покладається на відповідних керівників. Статтею 13 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів місцевого самоврядування, для яких встановлено мобілізаційні завдання (в тому числі ведення військового обліку та здійснення заходів оповіщення), забезпечується керівником відповідного органу.
Згідно ч. 2 ст. 26 цього ж Закону. посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 89 Постанови КМУ N? 1487, витрати, пов'язані із забезпеченням бланками облікових документів, штампами і канцелярським приладдям, відрядженнями та транспортних послуг, забезпечення оповіщення призовників, військовозобов'язаних резервістів, здійснюються за рахунок коштів, передбачених на утримання державних органів, коштів органів місцевого самоврядування, підприємств. установ та організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.
Таким чином, вказаними нормами передбачений обов'язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З вказаних норм також вбачається, що обов'язки, передбачені п. 47 Постанови № 1487, покладені на керівників органів місцевого самоврядування.
Вищевказаними діями та бездіяльністю керівник Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради, ОСОБА_3 , вчинила
правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
На підставі указаного протоколу, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №2.501 від 29.08.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн. Зміст правопорушення викладено аналогічно як і в протоколі.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Водночас процедура складання РТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) визначається Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів оформлення матеріалів адміністративні правопорушення затвердженою Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (надалі - Інструкція)
Згідно п.10 Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
З чого слідує, що між складанням протоколу та розглядом справи має бути проміжок часу не менше як три дні, а твердження відповідачу у відзив, що такого проміжку часу не встановлено є недоречним, позаяк у даній категорії справи таки проміжок часу визначений п.10 Інструкції.
Всупереч указаному п.10 Інструкції, розгляд справи відносно ОСОБА_1 відбувся того ж дня коли й складено протокол, що свідчить про грубе порушення вимог Інструкції, що позбавило особу можливості підготовники до розгляду справи та можливості подання пояснень заперечень та доказів.
Також суд констатує, що у відповідності до вимог Закону, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення.
Водночас, у відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи, який в тому числі включає час та місце вчинення правопорушення.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається ні місце, ні час його вчинення, що є обов'язковою ознакою правопорушення, зокрема для вирішення питання щодо дотримання строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Окрім того доречним є покликання позивача на те, що вона не є відповідальною особою за військового обліку військовозобов'язаних призовників військовозобов'язаних за управлінням на період мобілізації та бронювання та воєнного стану, про що додано відповідні докази до позовної заяви.
В аспекті вказаного суд констатує, опис дій, які поставлені у вину ОСОБА_1 , носить загальний, а не конкретний характер, та не висвітлює той склад правопорушення, який вона вчинив, а саме не зазначено, які конкретні обов'язки як керівника установи нею не виконані чи виконані неналежним чином, яка форма вини щодо таких діянь та не зазначено дати виявлення правопорушення.
З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як визначено у п. 2.2 Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі № 1-11/2015, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Як вбачається з наведених положень законодавства, неналежним чином оформлений протокол про адміністративне правопорушення створює перешкоди для повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення, адже за вимогою адміністративно-процесуального закону, суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь Відповідно до постанови КАС ВС від 08.07.2020 N 463/1352/16-а у силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відтак суд вважає, що за обставин даної справи не можна стверджувати про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП поза розумним сумнівом.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 605,60 гривень і такий підлягає відшкодуванню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2.501 від 29 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Хустський районний суд Закарпатської області, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.