Номер провадження: 33/813/1842/25
Номер справи місцевого суду: 521/8824/25
Головуючий у першій інстанції Тихонова О. А.
Доповідач Котелевський Р. І.
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тьосової Я.В.,
представника Одеської митниці - Ровенко Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Анточ Н.О. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.08.2025 року, якою провадження щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Ірландії, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.6 ст.481 МК України закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КпАП, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.1 ст.467 МК,
встановив:
Оскарженою постановою місцевого суду провадження по справі за ч.6 ст.481 МК України відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
З протоколу про порушення митних правил № 0155/UA500000/2025 від 25.02.2025 року, вбачається, що 21.01.2025 року до Одеської митниці надійшов лист б/н від 21.01.2025 року від громадянки України ОСОБА_2 (вх. Одеської митниці №1610/10/7.10-2 від 21.01.2025) стосовно продовження строків тимчасового ввезення автомобіля «BMW 530» д.н. НОМЕР_2 VIN № НОМЕР_3 , ввезеного нею на митну територію України 10.07.2021 року через пункт пропуску "Платонове - Гоянул Ноу" митного поста "Подільськ" Одеської митниці.
Під час проведення перевірки та відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Журнал пункту пропуску», за даними громадянки Ірландії ОСОБА_1 встановлено, що у попередніх періодах даною громадянкою ввезено на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості, щодо подальшого вивезення, а саме: 10.07.2021 року о 14 год. 57 хв., громадянка Ірландії ОСОБА_1 , перемістила на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб особистого користування, легковий автомобіль «BMW 530» д.н. НОМЕР_2 VIN № НОМЕР_3 , країна реєстрації - Ірландія, через пункт пропуску "Платонове - Гоянул Ноу", митного поста "Подільськ" Одеської митниці Держмитслужби.
21.01.2025 року, ОСОБА_1 звернулася з листом до Одеської митниці щодо вирішення питання щодо зазначеного автомобіля. Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку, ОСОБА_1 не надала.
Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на день складання протоколу відсутня.
Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 перевищила встановлений ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме легкового автомобіля «BMW 530» д.н. НОМЕР_2 VIN № НОМЕР_3 , більше ніж на тридцять діб.
Зазначені дії, на думку митного органу, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
Мотивуючи прийняте рішення місцевий суд зазначив, що Протокол про порушення митних правил Одеською митницею складений 25.02.2025 року, направлений до Хаджибейського районного суду міста Одеси 19.05.2025 року, тобто вже після закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил.
Місцевий суд послався на те, що шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення з 02.07.2024 року (дати, коли митний орган мав дізнатись про можливе порушення митних правил ОСОБА_1 ) закінчився 03.01.2025 року. Крім того, на думку місцевого суду, якщо дату можливого виявлення порушення митних правил рахувати з 21.08.2024 року (дати виїзду BASIURA SVITLANA з території України), - шестимісячний строк з дня виявлення порушення митних правил закінчився 22.02.2025 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник митниці, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, стверджує про відсутність підстав для звільнення особи від відповідальності, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.
Апелянт посилається на Регламент Торгово-промислової палати України та вказує, що запровадження воєнного стану на території України ніяк не обмежує громадянку Ірландії ОСОБА_1 у виїзді з території України та у дотриманні митного режиму стосовно раніше ввезеного транспортного засобу, але нею не було надано до Одеської митниці жодного документального підтвердження щодо наслідків дії обставин непереборної сили - військового стану, та особистих обставин (відомості щодо її перебування в місцях проведення активних бойових дій, перебування в окупації, стану здоров'я, пошкодження транспортного засобу, тощо), виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку.
Апелянт вказує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, оскільки нею не був вивезений транспортний засіб у встановлений законом строк та митні органи не були належним чином повідомлені про причини недотримання митного режиму, підтвердженням чого є долучені до протоколу про порушення митних правил письмові докази.
Апеляційний розгляд проведено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка будучи повідомленою про дату та час розгляду справи, до суду не з'явився, повідомивши про неможливість явки, разом з цим, з клопотанням про відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Таким чином, на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа в судове засідання не з'явилась, клопотання про відкладення розгляду не подавала, суд розцінює це як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Розгляд справи за відсутністю учасників процесу узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вислухавши думку представника митниці, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 458 Митного Кодексу України (далі - МК України) - порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органом для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Положення ст. 487 МК передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 466 МК адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.467 МК- справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Частина 1 ст. 494 МК визначає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Частиною 6 статті 481 МК України передбачена відповідальність, зокрема, за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
Апеляційним судом встановлено, що 21.01.2025 року до Одеської митниці надійшов лист б/н від 21.01.2025 року від громадянки України ОСОБА_2 (вх. Одеської митниці № 1610/10/7.10-2 від 21.01.2025) стосовно продовження строків тимчасового ввезення автомобіля «BMW 530» д.н. НОМЕР_2 VIN № НОМЕР_3 , ввезеного нею на митну територію України 10.07.2021 року через пункт пропуску "Платонове - Гоянул Ноу" митного поста "Подільськ" Одеської митниці.
Під час проведення перевірки та відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Журнал пункту пропуску», за даними громадянки Ірландії ОСОБА_1 встановлено, що у попередніх періодах даною громадянкою ввезено на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості, щодо подальшого вивезення, а саме: 10.07.2021 року о 14 год. 57 хв., громадянка Ірландії ОСОБА_1 , перемістила на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб особистого користування, легковий автомобіль «BMW 530» д.н. НОМЕР_2 VIN № НОМЕР_3 , країна реєстрації - Ірландія, через пункт пропуску "Платонове - Гоянул Ноу", митного поста "Подільськ" Одеської митниці Держмитслужби.
Таким чином строк вивезення транспортного засобу спливав 10.07.2022 року, протокол про порушення митних правил складений 25.02.2025 року.
Суд першої інстанції дослідивши докази у справі дійшов висновку, що Протокол про порушення митних правил Одеською митницею складений 25.02.2025 року, направлений до Хаджибейського районного суду міста Одеси 19.05.2025 року, тобто вже після закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил
Апеляційний суд погоджується з таким рішенням місцевого суду, з огляду на таке.
Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року за №657 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за №1669/21981 (далі-Порядок)
Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення.
При цьому, Главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та частиною першою передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення.
Частиною 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС.
До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про:
-поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення;
-засоби, застосовані для ідентифікації товарів;
-дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення;
-дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.;
-продовження строку тимчасового ввезення;
-строк, установлений митним органом для реекспорту;
-передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення;
-проведення митного огляду;
-складення протоколу про порушення митних правил;
-накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил;
-завершення режиму тимчасового ввезення;
-припинення режиму тимчасового ввезення.
Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.
В свою чергу, ч.4 Розділу ІІ Порядку визначено, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених статтею 336 Кодексу. Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень статті 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.
Частиною 1 стаття 320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками.
Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Відповідно до ч.4 ст.337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Більш того, Главою 77 передбачені взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами підприємницької діяльності
Згідно з ч.1 ст.558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митні органи зобов'язані передавати Державній прикордонній службі України та органам Національної поліції інформацію щодо транспортних засобів та осіб, стосовно яких митними органами виявлено порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів та/або строків переміщення транспортних засобів у митному режимі транзиту, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
З метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов'язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:
- транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;
- транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.
Із аналізу зазначених норм вбачається, що саме митні органи здійснюють контроль, в тому числі щодо виявлення порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з використанням ЄІАС та аналізу відомостей з цієї системи щодо завершення режиму тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення, та зобов'язані у разі такого виявлення повідомляти Державну прикордонну службу України та органи Національної поліції у випадках, коли особа, що порушила такі строки та не була присутня при складенні протоколу про порушення митних правил.
Тобто, протоколи про порушення митних правил, у разі виявлення митними органи порушення строку тимчасового ввезення, можуть складатись і за відсутності особи, і саме в таких випадках митний орган зобов'язаний самостійно виявляти та фіксувати такі порушення, а не лише під час перетину відповідною особою державного кордону (як в даній справі) під час перевірки наявності відомостей про тимчасове ввезення такою особою на митну територію України транспортного засобу.
Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що у митного органу при наявності доступу до ЄІАС та наявності в ній відомостей про строки тимчасового ввезення ОСОБА_1 на митну територію України транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», вже існувало беззаперечне право на внесення такого транспортного засобу до категорії ризикового та зобов'язувало надати таку інформацію до Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції, з метою якнайшвидшого встановлення місця знаходження транспортного засобу та BASIURA SVITLANA, як особи, що його тимчасово ввезла на митну територію України, та відповідно невідкладно скласти протокол про порушення митних правил за ст.481 МК України.
Однак, митними органами таких дій вчинено не було, оскільки протокол про порушення митних правил № 0155/UA500000/2025 було складено лише 25.02.2025 року, після звернення ОСОБА_1 з листом до Одеської митниці щодо вирішення питання щодо зазначеного автомобіля, тобто більше ніж через два з половиною роки з моменту порушення строку тимчасово ввезення останньою автомобіля, що на переконання суду вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Питання щодо строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил передбачені ст.467 МК України, відповідно до ч.1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
В апеляційній скарзі представник Одеської митниці не навів раціонального пояснення стосовно того, що заважало відповідній посадовій особі митного органу скласти протокол про порушення митних правил в межах визначених ч.1 ст.467 МК.
Частина шоста ст. 530 МК України передбачає, що перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України
Положеннями пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України, наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння
З урахуванням того, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції закінчився визначений ч.1 ст. 467 МК строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим провадження по справі обґрунтовано закрито місцевим судом на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Таким чином, доводи апелянта про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції.
За таких обставин суд визнає доводи апеляційної скарги безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Анточ Н.О. - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 26.08.2025 року, якою провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.1 ст.467 МК України - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський