Справа № 747/392/25
Провадження № 2/747/201/25
іменем України
(заочне)
06.10.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
Представник ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. завернулась до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за договором кредиту № 8849265 від 20.02.2025 року в розмірі 32 296, 0 грн, з яких 8000, 0 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6916, 0 грн - заборгованість за процентами, 1380, 0 грн - заборгованість за комісією, 16 000, 0 грн - заборгованість за пенею (неустойкою). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8849265, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8 000 грн строком на 360 днів з 20.02.2025 по 14.02.2026 із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0, 95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17, 25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1380, 0 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 400, 0 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець на виконання умов договору виконав свої зобов?язання, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8 000, 0 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника за посередництвом платіжної установи ТОВ ФК «Фіенекспрес». Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи умови договору кредиту № 8849265 від 20.02.2025, заборгованість відповідача за договором позики складає 32 296, 0 грн, з яких 8000, 0 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6916, 0 грн - заборгованість за процентами, 1380, 0 грн - заборгованість за комісією, 16 000, 0 грн - заборгованість за пенею (неустойкою). Отже, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед первісним кредитором - позикодавцем, ні перед позивачем - фактором, що набув права вимоги за договором кредиту на підставі договору факторингу. 26.06.2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025, за умовами якого фактор набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту № 8849265 від 20.02.2025. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру заборгованості підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимог № 26/06/25 від 26.06.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 296, 0 грн, з яких 8000, 0 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6916, 0 грн - заборгованість за процентами, 1380, 0 грн - заборгованість за комісією, 16 000, 0 грн - заборгованість за пенею (неустойкою). Зважаючи на викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості разом із судовими витратами по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 21 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 19 серпня 2025 року, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України ухвалено справу розглядати з повідомленням сторін. Відповідачу за місцем реєстрації було направлено судову повістку та матеріали. Судова повістка та матеріали, що направлялись відповідачу повернулись до суду не врученими із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, тобто відповідач не вважалась належним чином повідомленою про розгляд справи в суді, тому ухвалою від 19 серпня 2025 року було вирішено проводити розгляд справи у заочному порядку, розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2025 року, про місце, дату і час судового засідання повідомлено відповідача ОСОБА_1 шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідача повідомлено про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади, яке розміщено 19 серпня 2025 року.
У судове засідання представник позивача Ґедзь О.В. не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши зібранні по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8849265, яким кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8 000 грн строком на 360 днів з 20.02.2025 по 14.02.2026 із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0, 95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17, 25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1380, 0 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 400, 0 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу (а.с.14-21) Як вбачається із довідки про ідентифікацію за підписом директора ОСОБА_2 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надіслало 20.02.205 року на електронну адресу ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор (а.с.21 зв) Факт надання позикодавцю зазначених в договорі коштів підтверджується довідкою та копією платіжної інструкції (а.с.23-24 зв) 26 червня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025, згідно якого фактор набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту № 8849265 від 20.02.2025 (а.с.26-30). Відповідно до Реєстру прав вимог № 26/06/25 від 26.06.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 32 296, 0 грн, з яких 8000, 0 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6916, 0 грн - заборгованість за процентами, 1380, 0 грн - заборгованість за комісією, 16 000, 0 грн - заборгованість за пенею (неустойкою). (а.с.36-39)
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку. При розгляді справи судом застосовуються наступні положення цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У відповідності до вимог ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи що відповідач ОСОБА_1 , укладаючи з первісним кредитором кредитний договір, усвідомлював його умови, повністю з ними погодився, в тому числі і з розмірами процентних ставок, про що свідчить його електронний підпис, не оспорював його умови з моменту укладення, зазначений договір не визнавався недійсним в судовому порядку, і тому суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови укладеного з первісним кредитором кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до позивача, своєчасно не повернув кошти та не сплатив проценти, з розміром яких погодився при укладенні, за що наступає цивільно-правова відповідальність. Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджено наявність права вимоги позивача до відповідача за укладеним договором про надання коштів у кредит 3 8849265.
Що стосується суми заборгованості відповідача перед позивачем за даним договором, а саме: 8000, 0 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 6916, 0 грн - заборгованості за процентами, 1380, 0 грн - заборгованості за комісією, 16 000, 0 грн - заборгованості за пенею (неустойкою), всього на суму 32 296, 0 грн, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.07.2025 № 478/2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб. Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про стягнення з відповідача на користь позивача 14 916 грн, з яких 8000, 0 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6916, 0 грн - сума заборгованості за процентами. За встановлених обставин стягнення неустойки в розмірі 16 000, 0 грн та комісії в розмірі 1380, 0 грн у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Таким чином, в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредиту № 8849265 від 20.02.2025 в сумі 14 916, 0 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. До судових витрат згідно ч.1 ст 133 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, що становить 46%, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору, пропорційно сплаченій 2422, 40 грн та документально підтвердженою платіжною інструкцією від 17.07.2025 р, що складає 1 114, 30 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час. У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем надано суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 3500 грн. Оскільки положенням цивільного законодавства передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу також стягуються пропорційно задоволеній частині позову, яка складає 46%, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позову, що складає 1 610, 0 грн.
На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту № 8849265 від 20.02.2025 року в розмірі 14 916 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 00 коп. в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в розмірі 1114 (одна тисяча сто чотирнадцять) грн 30 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса місця знаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )
Суддя Л.В.Тіщенко