Справа № 745/634/25
Провадження № 2/745/233/2025
07.10.2025 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., за участі секретаря судового засідання Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця в спрощеному провадженні цивільну справу позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №328968879 від 03.01.2021 року у розмірі 19244,75 грн; судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. Позов мотивований тим, що 03.01.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №328968879 на суму 7750,00 грн. Відповідно до умов даного договору відповідачу було надано грошові кошти на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити сплатити відсотки за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідач не виконав свої зобов"язання за договорам, внаслідок чого утворилась заборгованість. 28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №05/0820-01. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №328968879. Представником відповідача адвокатом Шатіловою Л.С. подано відзив, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, не обґрунтованими та не підтвердженими належними, достатніми та допустимими доказами, виходячи з наступного. Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі N 914/868/17 від 18.10.2018 р. у справі N 910/11965/16.
03.01.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідачем укладено кредитний договір на суму 7750,00 грн.
28.11.2018 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено договір факторингу N 28/1118- 01 та відповідно до реєстру прав вимоги N 130 до договору факторингу, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17105,00 грн. Договір факторингу між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено 05.08.2020 р., тобто до отримання ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги до Відповідача.
Кредитний договір між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та Відповідачем укладений 03.01.2021, тобто після укладення договору факторингу між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".
З відповіді на відзив вбачається, що Як було вказано у відзиві Відповідача, суд має відмовити у задоволенні позову через те, що позивач не довів відступлення права вимоги між первинними кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та наступним фактором - ТОВ «Таліон плюс». Зокрема звертається увага, що перший договір факторингу № 28/1118-01 було укладено 28.11.2018, а кредитний договір із боржником було укладено 03.01.2021. У зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент укладення договору факторингу ще не виникло право вимоги до боржника. Однак при цьому, судом не було враховано зміст вказаного договору факторингу та додаткові угоди до нього: 1. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод:№19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Тобто на момент укладення кредитних договорів вказаний договір факторингу був чинний. 2. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Таким чином, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Враховуючи вищевикладене, перехід права вимоги за кредитним договором стосувався чинного зобов'язання на момент його передачі і відбувся на законних підставах, оскільки реєстр прав вимоги підписано після укладення кредитного договору. Укладання договорів факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а також між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» до моменту виникнення кредитних правовідносин із боржником, не свідчить про недійсність переходу прав вимоги новому кредитору оскільки перехід прав вимоги відбувається саме у момент підписання реєстрів прав вимоги. Станом на момент укладення кредитного договору зазначені договори факторингу були чинними, а тому могли бути підставою для подальшої передачі прав вимоги.
Заперечення не подавались.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" в судове засідання не з'явився, подавши письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, але подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача адвокат Шатілова Л.С. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити зі слідуючих підстав.
03.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 з використанням електронного підпису у формі електронного документу було укладено Договір № 328968879. Відповідно до п.1.1 за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредит на суму 7750 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».(а.с. 34-36)
Підписанням Паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до вказаного вище договору відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування, (а.с.33).
03.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7750 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , що вказаний в заявці на отримання грошових коштів, (а.с. 12,22).
Стророни умовами договору погодили строк надання кредиту 30 днів, порядок сплати поцентів за кредит та інші умови договору (п.1.2-1.11).
З розрахунків заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором №328968879 становить 19244,75 грн.
28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором, (а. с. 72-75).
28.11.2019 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19, відповідно до якої п.8.2 договору факторингу викладено в новій редакції, а саме «8.2 Срок дії цього договору починає перебіг у момент визначений п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2020, але в буь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором», (а.с.77)
31.12.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме, що згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Пунктом 8.2 визначено продовжити строк дії договору до 31.12.2021 (а.с. 78).
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Також 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно, (а.с. 83).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 130 від 20.04.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17105,75грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 7750,00 грн, заборгованість по відсоткам - 9355,75 грн., (а. с. 70-71).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року, (а.с. 63-65).
03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 67).
30.12.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно, (а.с. 35).
Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 визначено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Тобто, предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В той же час, відповідно до п. 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19244,75 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 7750,00 грн, заборгованість по відсоткам - 11494,75 грн (а.с. 61-62).
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, п. 1.1. якого передбачено, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 55-58).
Пунктом 1.2. договору факторингу № 04/06/25-Ю визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25-Ю, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 19244,75 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 7750,00 грн, заборгованість по відсоткам - 11494,75 грн (а.с.53).
Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Відповідно до ч.1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч.1 статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 статті 519 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі № 910/11965/16.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем був укладений 03.01.2021 року, при цьому договір факторингу №28/1118-01 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", на який посилається позивач, як на підставу переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , був укладений 28.11.2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником.
За даних обставин, передати право вимоги за зобов'язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору факторингу, неможливо. Тому право вимоги до боржника ОСОБА_1 , ТОВ "Таліон Плюс" за договором факторингу від 28.11.2018 року набуто не було, а тому, відповідно, не могло бути передано в подальшому за договором факторингу ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та за договором факторингу позивачу ТОВ "Юніт Капітал".
Право вимоги до відповідача, вказане у реєстрі №130 від 20.04.2021 року, не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року.
Таким чином, на момент укладення Договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором №328968879 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. І доводи позовної заяви та відповіді на відзив таких фактів не спростовують, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
Крім того, на час укладення такого Договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином.
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором №328968879 від 03.01.2021 на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал».
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Юніт Капітал" не набуло прав первісного кредитора, а отже, не має права пред'являти свої вимоги за кредитним договором №328968879 від 03.01.2021, укладеним між "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За таких обставин, заявлені в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору та на правову допомогу задоволенню також не підлягають.
Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал", 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.М.Даньков