Провадження № 2/742/448/25
Єдиний унікальний № 742/7145/24
06 жовтня 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання Рубан Ж.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представниці позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» - Кравчук Марини Андріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представниця позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» - Кравчук М.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №103740820 від 03.02.2023, укладеним між відповідачем та ТОВ «Мілоан» у розмірі 12570,00 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 03.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103740820, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 3000 грн. Відповідач зобов?язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Товариство свої зобов?язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
30.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 перейшло ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення боргу, оскільки добровільно сплатити борг позичальник не погоджується, позивач звернувся до суду та просить стягнути дану заборгованість в судовому порядку на його користь в сумі 12570,00 грн та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.12.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 18.02.2025.
17.02.2025 та 04.04.2025 відповідач на адресу суду надіслав власноручно написану заяву про відкладення судового засідання оскільки він перебуває в зоні бойових дій, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово було відкладено.
19.05.2025 та 11.08.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли до суду клопотання про відкладення судового засідання в черговий раз. А також зазначено, що він з 08.11.2022 перебуває на військовій службі, про що повідомляв позивача, а тому має пільги щодо нарахування відсотків, передбачені ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з чим просить врахувати дані обставини.
Представниця позивача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Згідно поданого клопотання просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце судових засідань повідомлялася належним чином. Повторно надіслав на електронну адресу суду 03.10.2025 посвідчення ветерана війни та довідку про перебування на військовій службі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи у відсутності сторін за наявними матеріалами справи, оскільки відповідач в черговий раз просить відкласти судове засідання, проте підтверджуючих документів про те, що він перебуває саме в зоні бойових дій надано не було, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, визначено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Положення ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено що 03.02.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103740820 (а.с.9-14).
Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000,00 грн. У п.1.3 визначено, що кредит надається загальним строком на 105 днів з 03.02.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 18.02.2023р. (рекомендована дата платежу).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.05.2023 р. (дата остаточного погашення заборгованості).
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 18.02.2023р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 19.05.2023р. (останнього дня строку кредитування).
Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 1470.00 грн. в грошовому виразі та 1,637,467.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 9570,00 грн. в грошовому виразі та 1109.00 відсотків річних у процентному зніченні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальну вартість кредиту' ДЛЯ Позичальника за пільговий період складає 4470.00 гривень. Орієнтовна,загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 12570.00 гривень.
Згідно п.1.5.1-1.5.3 Комісія за надання кредиту: 570.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 900.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 - п.2.1.
Так, згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено кредитний договір №103740820 від 03.02.2023, ідентифікований ТОВ «МІОЛАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналоговим підписом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) J23532, час відправлення ідентифікатора 03.02.2023 05:51:08, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_3 (а.с.16).
Після погодження - 03.02.2023 умов кредитування по заявці, між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103740820 в електронній формі (а.с.17).
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення анкети-заяви про надання (отримання) кредиту на сайті (а.с.16 зворот), з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якого, в подальшому, згідно платіжного доручення №58713269 від 03.02.2023 кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 3000,00 грн на банківську картку, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця НОМЕР_1 .
Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Крім того, у п.10 спірного договору зазначені персональні дані ОСОБА_1 (адреса місця фактичного проживання та місця реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта, засоби зв'язку, місце роботи - ЗСУ, Військова служба), які могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , підтверджується копією договору відступлення прав вимоги, актом прийому-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до договору факторингу (а.с.19 зворот 24).
Як вбачається з витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до договору факторингу № 98-МЛ від 30.05.2023 до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №103740820 від 03.02.2023, сума заборгованості 12570,00 грн з яких: заборгованість по тілу кредиту 3 000 грн, заборгованість за відсотками 9000,00 грн, комісія - 570,00 (а.с.25).
З огляду на наведене, враховуючи, що відповідач визнає факт укладення договору та фактичне отримання коштів, але при цьому оплату за кредитним договором не здійснив, заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн, тому зазначена сума кредиту (тіло кредиту) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами та комісією, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно з поданими до суду документами є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 26 липня 2023 року, відповідно до довідок в/ч НОМЕР_5 від 26.07.2025 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 з 08.10.2022 по теперішній час. Про перебування на військовій службі відповідач також зазначав у Анкеті-заяві на кредит №103740820, що було відомо позивачу.
Відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
З даних підстав відповідачу ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, який брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань, проценти за користування кредитом перед позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не нараховуються, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення відсотків та комісії у розмірі 9570,00 грн задоволенню не підлягають, тобто позов підлягає частковому задоволенню лише по тілу кредиту у розмірі 3 000 грн.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 23,87 % (3000 х 100:12570), з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 578,23 грн (2422,40 х 23,87 %).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 274, 265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов представниці позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» (м.Львів, вул..Смаль-Стоцького, буд.1, корп..28, код ЄДРПОУ 35234236) - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за Кредитним договором №103740820 від 03.02.2023 у розмірі 3000,00 грн, судовий збір в розмірі 578,23 грн, а всього - 3578 (три тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн 23 к.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО