Провадження № 1-кп/742/622/25
Єдиний унікальний № 742/4541/25
03 жовтня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025270330000496 від 26.05.2025 р., за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Прилуки, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-вироком Прилуцького міськрайонного суду від 31.10.2024 р. за ч.1 ст.310, ч.1 ст.309 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК, ч.2 ст.309 України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
1.1 ОСОБА_3 , діючи умисно, реалізовуючи протиправний намір, в порушення вимог п.1.2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 р., на початку 2023 р., точного часу та дати в ході судового розгляду не встановлено переніс до житлової кімнати будинку з гаражного приміщення за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, 30.07.2025 р. в період часу з 07 год. 22 хв. по 08 год. 15 хв. в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено корпус гранати Ф-1, у якому, відповідно до висновку експерта від 13.08.2025 р. № KCE-19/125-25/10929 речовина, що міститься в корпусі гранати є вибуховою, а саме: тротил. Маса тротилу, відповідно до висновку експерта від 04.08.2025 р. №СЕ-19/125-25/10697-ВТХ, складає 50-56г.
1.2 Вказаними діями, які виразились у незаконному зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
1.3 Крім того, ОСОБА_3 восени 2024 р. зірвав на території подвір'я за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , дикорослу рослину коноплі, яку в подальшому висушив та подрібнив із застосуванням фізичної сили рук у гаражному приміщенні за місцем свого проживання, чим незаконно виготовив наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, та який продовжив зберігати у вищевказаному гаражному приміщенні без мети збуту, для подальшого власного вживання до 30.07.2025 р.
У подальшому, 30.07.2025 р. в період часу з 07 год. 22 хв. по 08 год. 15 хв. в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції серед іншого було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, що містилась у полімерному пакеті з пазовим замком, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/125- 25/107НЗПРАП від 14.08.2025 р. є канабісом.
Маса в перерахунку на висушену речовину - 1,789 г.; речовину рослинного походження, що містилась в полімерному пакеті, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/125-25/107НЗПРАП від 14.08.2025 р. є канабісом.
Маса в перерахунку на висушену речовину становить 25,671 г., загальною масою - 27,46 г.; дерев'яний предмет, зовні схожий на люльку для куріння та двох фрагментах коркового матеріалу, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-25/10719-НЗПРАП від 12.08.2025 р. містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, становить відповідно - 0,452 г.
1.4 Вказаними діями, які виразились у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту особою, раніше засудженою протягом року за цією статтею, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
2.1 Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК, ч.2 ст.309 України, та на підставі ст.ст.70,71 КК України призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
2.2 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та надав показання про те, що на початку 2023 р. він переніс з гаражу до будинку за місцем свого проживання гранату та почав її зберігати в особистих речах.
Також, обвинувачений підтвердив, що восени 2024 р. він, висушивши дикорослу рослину коноплі, подрібнив її та переніс до гаражного приміщення, де зберігав для власного споживання.
Вище вказані предмети 30.07.2025 р. були виявлені та вилучені працівниками поліції в ході проведення обшуку за місцем його проживання.
Обвинувачений щиро розкаювався, просив суворо не карати та зобов'язувався в подальшому не вчиняти подібних неправомірних дій.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
3.1 З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
3.2 Враховуючи показання обвинуваченого, які співвідносяться з пред'явленим обвинуваченням, добровільність його відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
3.3 За таких обставин суд вважає доведеними дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у незаконному зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту особою, раніше засудженою протягом року за ст.309 КК України, а відтак його дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК, ч.2 ст.309 України
V. Призначення покарання.
5.1 Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття і активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 під час судового розгляду проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
Активне сприяння розкриттю злочину проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.
Прокурор підтвердив активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового слідства, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв швидкому судовому розгляду.
5.2 Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
5.3 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.66-67 КК України враховує:
5.3.1 - ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно із ст.12 КК України, є тяжким та нетяжкими злочинами відповідно;
5.3.2 - фактичні обставини скоєних злочинів (час, місце, спосіб, наслідки, мотиви та поведінку обвинуваченого після скоєння кримінальних правопорушень);
5.3.3 - особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): освіту та незадовільний стан здоров'я /2 група інвалідності/, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно непрацюючого, формально позитивну характеристику за місцем проживання;
5.3.4 - раніше судимого (скоєння кримінальних правопорушень в період відбування покарання у виді пробаційного нагляду) та наявність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;
5.3.5 - не перебування обвинуваченого на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога;
5.3.6 - наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання;
5.3.7- позицію прокурора та обвинуваченого щодо виду та міри покарання.
5.4 Згідно з вимогами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.
Враховуючи вище викладене, ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого більш суворим покарання в межах санкцій ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 України.
Суд, проаналізувавши можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, врахував особу обвинуваченого, який судимий за аналогічне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, відсутність міцних соціальних зв'язків та відповідно будь-які стримуючі фактори для вчинення протиправних діянь, зберігання за місцем проживання наркотичних засобів, що суттєво підвищує ризик вчинення ним інших аналогічних злочинів, усвідомлення обвинуваченим характеру суспільно-небезпечних діянь та вчинення злочинів в період відбування покарання у виді пробаційного нагляду, вважає, що застосування положень ст.75 КК України є явно несправедливим та не сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст.50 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно інформаційної довідки Прилуцького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області засуджений ОСОБА_3 з 17.12.2025 р. перебуває на обліку і станом на 16.09.2025 р. не відбута ним частина покарання становить 9 місяців.
Відповідно до ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, законодавцем передбачено принцип визначення остаточного покарання шляхом повного або часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у випадку призначення покарання за сукупністю вироків.
Згідно пп.«а1» п.1 ч. 1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив нові кримінальні правопорушення в період відбуття покарання, остаточне покарання слід призначити з застосуванням ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання покарання за попереднім вироком суду, а саме шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 31.10.2024 р. у виді 3 місяців позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 11 588 грн, з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , у вигляді особистого зобов'язання, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, оскільки існують ризики переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.
Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК, ч.2 ст.309 України, та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.263 КК України - у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;
-за ч.2 ст.309 КК України - у виді 2 /двох/ років позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Прилуцького міськрайонного суду від 31.10.2024 р., та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 /трьох/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речові докази, які згідно квитанцій №2501072, 25010130, 25010131, передані на зберігання до камери зберігання Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із залученням експертів в сумі 11 588 грн.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1