ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
06 листопада 2007 року № К-34960/06 (К-35142/06)
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: Рожук Д.В., дов. № 815 від 18.01.2007 р.;
розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя та Відкритого акціонерного товариства «Діоніс»
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 р.
у справі№ 13/31/06-АП господарського суду Запорізької області
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Діоніс»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою господарського суду Запорізької області від 25.05.2006 р. у справі № 13/31/06-АП задоволено позовні вимоги ВАТ «Діоніс» та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0001552302/2 від 17.11.2005 р. та № 0000312305/0 від 03.08.2005 р.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за зовнішньоекономічним контрактом № 538 від 15.07.2004 року у позивача не існує дебіторської заборгованості, оскільки експорт товару не відбувся, а тому й зобов'язання щодо його оплати у покупця за контрактом - Компанії «KRAVETLLC» не виникало. Також, судом зроблено висновок, що позивачем правомірно віднесено спірні суми податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникло у позивача з моменту отримання відповідних податкових накладних.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 р. судове рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000312305/0 від 03.08.2005 р. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000312305/0 від 03.08.2005 р., згідно якого ВАТ «Діоніс» була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 180 766,01 грн., суд апеляційної інстанції підтримав позицію суду першої інстанції.
Відмовивши в задоволенні позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001552302/2 від 17.11.2005 р., яким позивачу було нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 417 053 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 208 526,50 грн., апеляційний господарський суд виходив з того, що крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість згідно пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказаний Закон передбачає обов'язково наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до Державного бюджету України. Оскільки позивач не здійснив оплату ТОВ «Метпром-Компані» за отриманий товар, то у нього відсутнє право на бюджетне відшкодування, так як не було фактичної надмірної сплати податку як того вимагає п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ВАТ «Діоніс» та ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя оскаржили її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
ВАТ «Діоніс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 р. та залишити без змін постанову господарського суду Запорізької області від 25.05.2006 р.
ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя в поданій касаційній скарзі також посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову апеляційного господарського суду про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000312305/0 від 03.08.2005 р. і ухвалити нове рішення, яким в позові ВАТ «Діоніс» відмовити повністю.
Позивач в запереченні на касаційну скаргу податкового органу просить відмовити в задоволенні її вимог.
В запереченні на касаційну скаргу позивача ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, а також її представник в судовому засіданні просять залишити скаргу ВАТ «Діоніс» без задоволення та задовольнити вимоги касаційної скарги податкової інспекції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя слід залишити без задоволення, а касаційну скаргу ВАТ «Діоніс» задовольнити частково, з огляду на слідуюче.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини справи.
Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту № 136/23-1/30086490 від 29.07.2005 р. про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Діоніс» за період з 01.07.2003 р. по 31.12.2004 р.
Відповідно до вантажно-митних декларацій № № 112000002/4/106644, 112000002/4/106642, 112000002/4/106643, 112000002/4/106645, 112000002/4/106596, 112000002/4/106646, 112000002/4/106920, 112000002/4/106921, 112000002/4/106619, 112000002/4/106879 ВАТ «Діоніс» було здійснено митне оформлення експорту вантажу зливків сталі нержавіючої у зливках, згідно умов контракту № 538 від 15.07.2004 року.
Проте, працівниками Чорноморської регіональної митниці, а саме митного посту «Іллічівськ», під час митного контролю, що передує пропуску вантажу через митний кордон та є останнім етапом процедури митного оформлення, було встановлено, що товар був задекларований нібито під невірним кодом. Фактично товар, що надійшов у митницю, на думку митників, відповідав коду 7204501000, а саме: шихтові злитки. У підтвердження цього факту відділом номенклатури і класифікації товарів Чорноморської регіональної митниці були прийняті рішення про визначення коду товару № № КТ-500-857-04 від 13.09.2004 р.; КТ-500864-04 від 15.09.2004 р.; КТ-500-925-04 від 13.10.2004 р. Тобто у пропуску через митний кордон України зазначеного товару та завершенні процедури митного оформлення було відмовлено. Товар залишився на території Україні, а митне оформлення завершено не було. По факту порушення митних правил було складено відповідний протокол.
09 грудня 2004 року місцевим Маліновським районним судом м. Одеси було винесено постанову, якою на посадових осіб ВАТ «Діоніс» накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., а вантаж повернуто його власнику - ВАТ «Діоніс». Однак заборону на перетин цим вантажем митної території України знято не було.
Відповідно до п. 6.5 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.04.2005р. № 314 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за № 439/10719, у разі відмови у пропуску через митний кордон України, у тому числі у зв'язку із порушенням митних правил, вантажна митна декларація, за якою було здійснено митне оформлення, підлягає анулюванню. На виконання цієї норми права Запорізькою митницею було здійснено анулювання зазначених вище вантажно-митних декларацій, що підтверджено листом № 07-02-11-23/2002 від 27 квітня 2006 року.
Відсутність митного оформлення вантажу та пропуску його через митний кордон підтверджено й довідкою Чорноморської регіональної митниці (вих. № 29/28-04/3489 від 31.03.2005 р.); листами Одеської митниці та постановою Маліновського районного суду м. Одеси, якими підтверджено факт знаходження четвертого примірника вантажно-митної декларації у матеріалах адміністративної справи Маліновського районного суду м. Одеси. Четвертий примірник вантажно-митної декларації - це документ без якого перетин митного кордону України неможливий.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Суд касаційної інстанції вважає, що в зв'язку з тим, що експорту вантажу не відбулося, суди дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зарахування валютної виручки на рахунок ВАТ «Діоніс», так як контрактом № 538 від 15.07.2004 р. передбачено оплату лише поставленого товару, тобто товару, який фактично було експортовано.
Крім того, судами встановлено, що згідно листа Запорізької філії Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями та участю українського капіталу «Перший Український Міжнародний Банк» від 06.09.2006 р. вих. № 639/116 операції з поставки згідно контракту № 538 від 15.07.2004 р. між ВАТ «Діоніс» та Компанією Компанії «KRAVETLLC» м. Тіней США (сталь нержавіюча у зливках або в інших первинних формах) було знято з контролю 15.10.2004 р.
На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000312305/0 від 03.08.2005 р. прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та при правильному застосуванні норм матеріального права.
Судами також було встановлено, що в листопаді 2004 р. ВАТ «Діоніс» придбало у ТОВ «Метпром-Компані» брухт сталевий на загальну суму 2 502 315,69 грн., у тому числі податок на додану вартість 417 052,62 грн. Придбання підтверджене видатковими та податковими накладними. Суми по податкових накладних віднесені ВАТ «Діоніс» до податкового кредиту згідно книг придбання товарів (робіт, послуг) та декларації по податку на додану вартість за листопад 2004 р. За отриманий товар ВАТ «Діоніс» з постачальником не розрахувалось.
Податкова інспекція дійшла висновку про те, що в порушення вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем у листопаді 2004 р. безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 417 053 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 19 507 грн. та збільшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 397 546 грн., оскільки вартість отриманого товару фактично не сплачена.
Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо необхідності визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001552302/2 від 17.11.2005 р., яким позивачу було нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 417 053 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 208 526,50 грн., виходячи з такого.
Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, як сплачених, так і нарахованих, виникає за правилом першої події:
· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Закон України «Про податок на додану вартість» встановлює, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної за умови її відповідності вимогам законодавства (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7).
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач отримав від ТОВ «Метпром-Компані» податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог законодавства, у нього виникло право для включення до податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 417 052,62 грн. із вартості отриманого, але фактично не оплаченого товару.
За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо правомірності дій позивача при включенні до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість узгоджується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.
Викладеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції щодо порушення місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001552302/2 від 17.11.2005 р.
В зв'язку з цим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати в цій частині постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Діоніс» задовольнити частково.
Постанову господарського суду Запорізької області від 25.05.2006 р. залишити без змін.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 р. в частині відмови у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0001552302/2 від 17.11.2005 р. скасувати. В решті постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.І.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.