Справа № 686/26477/25
Провадження № 2-а/686/520/25
30 вересня 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом в якому просив скасувати постанову №10841 від 01.08.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.201-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №10841 у справі про адміністративне правопорушення якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень. Вказаною постановою він був визнаний винуватим у тому, що він не прибув 29.06.2025 року на 14-00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №398629, направленій Укрпоштою №0610261031739, яку не отримав, чим порушив вимоги абз.3 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункту 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зазначив, що про направлення на його адресу повістки відповідної повістки та необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.06.2025 року він дізнався лише 23.07.2025 року під час перевірки його документів уповноваженими особами в приміщенні восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час складання відповідного протоколу він зазначав, що відповідну повістку він не отримував та не знав про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.06.2025 рік, крім того, в той час він взагалі перебував за кодоном у відрядженні та не міг отримати таку повістку та з'явитися на призначений день. Під час розгляду справи та винесення оспорюваної постанови такі його пояснення фактично були проігноровані.
Відзив на позов відповідачем не поданий.
В судове засідання позивач не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений найденим чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.
01.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №10841 за справою про адміністративне правопорушення згідно якої ОСОБА_1 був визнаний винуватим та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він не з'явився 29.06.2025 року на 14-00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №3948629, направленій Укрпоштою №0610261031739, яку не отримав, причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги абз.3 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 2 п.1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів абз.7, 10 та 11 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про оборону» визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Приписами частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , уточнив свої військово-облікові дані 16.07.2024 року та має відстрочку від мобілізації до 03.03.2026 року (тип відстрочки бронювання). Свої данні ОСОБА_1 уточнив вчасно 16.06.2024 року та згідно цих даних його місце проживання є: АДРЕСА_1 .
Згідно оскарженої постави ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що не з'явився на виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.06.2025 року.
При цьому суд звертає свою увагу на те, що відповідачем доказів того, що така повістка направлялася на адресу ОСОБА_1 суду не представлено. Разом з цим, суд звертає свою увагу на, те що згідно вказаної постанови така повістка на адресу ОСОБА_1 направлялася засобами поштового зв'язку. Доказів коли така повістка була здана до поштового відділення матеріали справи не містять, як і не містять даних коли така повістка була повернута відправнику.
Крім того суд звертає свою увагу на те, що в період з 16 по 27 червня 2025 року ОСОБА_1 перебував у відрядженні за межами території України, що підтверджено довідкою ТОВ «Маністраль-Транс» №45 від 08.09.2025 року, відмітками про перетин державного кордону у закордонному паспорті позивача. Факт перебування ОСОБА_1 у відрядженні, зважаючи на те, що відповідний виклик припадав на період перебування позивача у такому відрядженні, відповідно до приписів ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є поважними причинами неявки за викликом.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на переконання суду, відповідачем не доведений, оскільки жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт неявки ОСОБА_1 за викликом без поважних причин матеріали справи не містять та спростовуються дослідженими доказами у справі.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №10841 за справою про адміністративне правопорушення від 01.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,60 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 30.09.2025 року.
Суддя: С.А.Колієв