Справа №: 398/2906/24
провадження №: 1-кп/398/198/25
Іменем України
"02" жовтня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024120000000265 від 24.02.2024 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоселівка (колишня назва Комінтерн) Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у ТОВ «Новоселівка-Агро», неодруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024120000000265 від 24.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою суду від 11.06.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово судом продовжувався.
Прокурором ОСОБА_3 до судового засідання подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримав у судовому засіданні. Клопотання обгрунтовує тим, що ризики, які мали місце при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують iснувати, на даний час не вичерпались i будуть продовжувати мати місце у подальшому. Просить задовольнити вказане клопотання з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо продовжиння строку тримання його під вартою, просив обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного, зазначила, що підставою для обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, в даному випадку обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, і жодним чином не може бути каральним засобом виходячи з тяжкості вчиненого злочину. При цьому, вважає, що наразі існують дуже вагомі сумніви в тому, що саме її підзахисний вчинив той злочин, в якому його звинувачують. Ці сумніви посилились після додаткового допиту потерпілого, який, як з'ясувалось, мав випадки керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також вже колись був винуватцем дорожньо-транспортної пригоди в якій постраждала його покійна дружина. Отже, наразі обвинувачення ґрунтується на поясненнях ОСОБА_4 , які він надав при першому допиті, який було проведено відразу після дорожньо-транспортної пригоди. Тобто треба враховувати в якому він був на той час стані. Крім того, ОСОБА_4 перебуває під вартою понад рік, тобто тривалий час позбавлений волі. Також ОСОБА_4 раніше не судимий, закони не порушував, до обрання запобіжного заходу працював, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки. В матеріалах справи є клопотання його односельців, які просять обрати ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Ризик втечі ОСОБА_4 спростовується тим, що наразі, у зв'язку з військовою агресією, по всій території України тривають мобілізаційні заходи, працівниками поліції та РТЦК та СП патрулюються вулиці та дороги, державні кордони посилено охороняються. Вказане зводить ризик втечі практично нанівець. Також вважає, що відсутній ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих, оскільки всі вони вже допитані. Прокурором на разі клопотань про допит нових свідків не заявлено. Враховуючи викладене, просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт в нічний час.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вислухавши думку сторін обвинувачення та захисту, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Під час судового розгляду суд, за наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою суду від 11.06.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою суду від 07.08.2025. Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 05.10.2025 року, до спливу якого судове провадження завершеним бути не може.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.
Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке призвело до смерті одного з потерпілих та отримання середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень іншим потерпілим, за вчинення якого, йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.75 КК України, що на думку суду саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також вказаний ризик додатково підвищується відсутністю у обвинуваченого власної родини, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків, та дією на всій території України воєнного стану, а тому у разі обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, в умовах діючого на теперішній час в Україні воєнного стану, стане неможливо здійснювати належний контроль правоохоронних органів за його поведінкою.
При цьому, суд не вбачає існування ризику впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки всі заявлені свідки судом вже допитані, клопотань про допит інших свідків суду не подано.
Судом враховується, що наразі судовий розгляд кримінального провадження триває, підстави для продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченому у вигляді триманні під вартою не відпали, на теперішній час існує встановлений судом ризик, та альтернативні запобіжні заходи не в змозі запобігти зазначеному ризику і гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено.
Щодо посилань захисника на те, що обґрунтованість обвинувачення викликає сумніви, то саме суд під час судового розгляду, досліджуючи зібрані під час досудового розслідування докази та оцінюючи їх належним чином, встановлює, чи є обвинувачення обґрунтованим, і на цій підставі ухвалює відповідне судове рішення.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що згідно ст. 197 КПК України, дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, тому згідно п.2 ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд вважає недоцільним обирати альтернативний запобіжний захід у відношенні обвинуваченого у вигляді застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 184, 194, 331 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:.
Клопотання прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, починаючи з 02.10.2025 року до 30.11.2025 року, включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня його проголошення.
Повний тексту ухвали проголошено 03.10.2025 року о 12 год 45 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1