Єдиний унікальний № 371/284/25
Номер провадження № 3/371/195/25
"30" вересня 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною ч. 5 ст.126 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 256691 від 26.02.2025, ОСОБА_1 26.02.2025 о 10 годині 10 хвилин, по вулиці Красилівській в місті Миронівка Обухівського району Київської області, повторно протягом року керував транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п 21 а Правил дорожнього руху, в зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 5 ст.126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явилася, про місце і час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання повістки про виклик до суду на адресу, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про причину неявки суд не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати навказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 126 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні строки не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.5 ст.126 КУпАП склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
При цьому, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, полягає повторних діях: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Тобто, для правомірного притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП до матеріалів справи має бути долучений доказ його притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2-ч.4 ст.126 КУпАП.
Зі змісту ст.35 КУпАП слідує, що під повторним вчиненням адміністративного правопорушення слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
До матеріалів справи долучена копія постанови ЕНА № 4151947 від 26.02.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним та піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 126 КУпАП, проте доказів вчинення протягом року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП суду не надані.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність обов'язкової кваліфікуючої ознаки, як повторність правопорушення, що виключає можливість кваліфікації його дій за ч.5 ст.126 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч.2 ст.126 КУпАП і притягнути його до адміністративної відповідальності за даною статтею суд не вправі, оскільки відповідно до ст.221 КУпАП розгляд справ за ч.2 ст.126 КУпАП не підвідомчий суду.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ