Єдиний унікальний № 371/713/25
Номер провадження № 3/371/342/25
"30" вересня 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №242036 12.05.2025 року, 04.05.2025 ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, щодо належного виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження з власної необережності, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання повістки про виклик до суду на адресу, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про причину неявки суд не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати навказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 184 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні строки не вжила заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй провадження, справа може бути розглянута без її участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з ч.1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Проте у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано зміст правопорушення, не зрозумілим є те, які саме обов'язки відносно свого сина були порушені ОСОБА_1 , які стали підставою для притягнення її до відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, також, протокол не містить даних про місце вчинення правопорушення.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не долучено характеризуючих даних на ОСОБА_1 , висновків органу опіки і піклування, інформацію з навчального закладу, медичних висновків чи будь-яких інших доказів, які давали б суду можливість встановити від яких саме батьківських обов'язків ухиляється особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до сталої судової практики з питань розгляду справ по ухиленню батьків від виховання своїх дітей, наслідком чого може бути і позбавлення їх батьківських прав (зокрема відповідно до п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»), ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу: не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 , не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності у даному випадку відсутні.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.184, ст.ст. 247 п.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Миронівський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо вона буде оскаржена. В інакшому разі після її перегляду Апеляційним судом.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ