Єдиний унікальний № 371/321/25
Номер провадження № 3/371/210/25
"30" вересня 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 22.02.2025 за місцем свого проживання: будинок АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство по відношенню до свого свекра ОСОБА_2 , а саме, ображала його нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, подала заяву в якій просила суд розгляд справи проводити за її відсутності, заначила, що вину визнає, та просить суворо її не карати.
Потерпілий ОСОБА_2 до суду не з'явився, подав заяву в якій просив суд розгляд справи проводити за його відсутності, зазначив, що з ОСОБА_1 примирилися, а тому просив суворо її не карати.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями вищевказаного Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-1 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологіного характеру, відносно своєї дружини.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 104993 від 03.03.2025 в якому вказано дату, час, місце вчинення правопорушення; електронними рапортами від 18.02.2025, заявою про вчинення адміністративного правопорушення від 18.02.2025
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є щире розкаяння у вчиненому та примирення з потерпілим.
Обставин, що обтяжують відповідальність особи, судом не встановлені
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню.
Вирішуючи питання притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд враховує ту обставину, що особа, яка приятягується до адміністративної відповідальності примирилась із потерпілим, також суд враховує характер вчиненого проступку, особу ОСОБА_1 , яка є, такою, що вперше притягується до адміністративної відповідальності.
На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Керуючись статтями 22, 23, 33, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності при малозначні вчиненого правопорушення, обмежитись щодо неї усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ