Справа № 177/537/22
Провадження № 1-кп/177/87/25
03.10.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про відмову від захисника ОСОБА_3 у об'єднаному кримінальному провадженні № 120220417200000322 від 11.04.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України та № 12023046720000095 від 17.04.2023 за ч. 1 ст. 125 КК України,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_3 ,
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється розгляд зазначеного об'єднаного кримінального провадження за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 125 КК України щодо ОСОБА_2 .
У судовому засіданні 06.10.2025 обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання про відмову від захисника, адвоката ОСОБА_3 , що залучений у справі відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі в кримінальному провадженні від 13.12.2024
Клопотання мотивоване тим, що, на думку обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_3 здійснюється захист його прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні на неналежному рівні. Адвокат не ознайомився з матеріалами справи, не погоджує з ним позицію, не здійснює витребування інформації щодо стану його здоров'я. Оскільки самостійно залучити захисника він позбавлений можливості за відсутності коштів, просив призначити іншого захисника за рахунок держави.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що не погоджується з доводами обвинуваченого в частині не ознайомлення з матеріалами справи та здійснення неналежного захисту обвинуваченого в судовому засіданні. Водночас, вважав за можливе задовольнити клопотання про заміну захисника, що є правом обвинуваченого.
Прокурор у судовому засіданні вважала клопотання обвинуваченого безпідставним та просила в його задоволені відмовити.
Заслухавши клопотання обвинуваченого та думку учасників судового провадження, суд дійшов до такого висновку.
Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому і виправданому права на захист відповідно до ст. 59, 63, 129 Конституції України й чинного кримінально-процесуального законодавства є однією з основних засад судочинства, важливою гарантією об'єктивного розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.
Як передбачено п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право, зокрема, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК України, у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття в зазначені в постанові (ухвалі) час і місце для участі в кримінальному провадженні.
Отже, на всіх стадіях кримінального провадження закон забезпечує особу, яка підозрюється, обвинувачується або засуджена у вчиненні кримінального правопорушення, можливістю мати захисника як обраного нею, так і призначеного їй. Забезпечена така особа й можливістю відмовитися від захисника або замінити його відповідно до вимог процесуального закону.
Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.
Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК України захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням із особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Відповідно до п. п. 2, 6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі: неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тощо.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини особа має право обрати собі адвоката в разі, якщо є можливість оплатити його послуги. Особа, якій надається безоплатна юридична допомога, не має права обирати захисника. У випадках, коли безоплатно призначений захисник явно не виконує своїх обов'язків, органи влади мають позитивне зобов'язання замінити його.
У цій конкретній справі ухвалою суду від 12.12.2024 прийнято відмову обвинуваченого ОСОБА_2 від захисника ОСОБА_6 , через неузгодженість позиції останнього з обвинуваченим та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Дніпропетровській області замінити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_2 (т.2 а.с.184-185)
Згідно з доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі в кримінальному провадженні від 13.12.2024 № 003-040013339, захисником у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 призначено адвоката ОСОБА_3 , який, відповідно до розписки від 19.12.2025, із матеріалами кримінального провадження ознайомився в повному обсязі.
У призначені судові засідання захисник ОСОБА_3 з'являвся, неявок без поважних причин не допускав. Брав активну участь у судових засіданнях, здійснював апеляційне оскарження ухвали суду про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, заявляв перед судом клопотання про витребування з УВП № 3 інформації про стан здоров'я обвинуваченого та отримане ним лікування.
Отже, на даній стадії судового процесу, у суду відсутні підстави стверджувати, що захисник ОСОБА_3 не застосовує передбачені законом засоби та способи для належного захисту прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_2 . Жодних відомостей, які б свідчили, що здійснений ним захист якимось чином ставить під загрозу реалізацію права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, обвинуваченим не надано та судом не встановлено.
Доводи обвинуваченого зводяться лише до задоволення особистих бажань та переконань і не можуть покладатися судом в основу мотивів заявленого клопотання.
Слід також враховувати, що ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних і достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність. (Постанова ККС ВС від 21.11.2024, справа № 748/1972/19).
Оцінюючи мотиви заявленого клопотання, суд вважає, що дії обвинуваченого обумовлені не відсутністю ефективного захисту, а намаганням затягнути розгляд справи та розцінює таку поведінку обвинуваченого, як зловживання своїми процесуальними правами, у тому числі, правом на захист.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про відмову від захисника.
Разом з цим обвинуваченому слід роз'яснити, що відмова в задоволенні вказаного клопотання не позбавляє його права заявляти аналогічне клопотання або клопотання про заміну захисника за інших обставин та умов.
Керуючись ст. ст. 49, 54, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про відмову від захисника, адвоката ОСОБА_3 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.10.2025
Суддя: ОСОБА_1