Справа № 203/7046/25
Провадження № 1-кс/0203/4331/2025
06 жовтня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, розпочатого з часу внесення 30 вересня 2025 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170030020002 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 1 ст. 286 КК України, у вигляді арешту майна, -
01 жовтня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання прокурора про арешт майна, заявлене у кримінальному провадженні № 62025170030020002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання, яке за формою та змістом відповідає статті 171 КПК України, подане на предмет арешту в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», з реєстраційним номером НОМЕР_1 (на фоні синього кольору), номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що на праві власності зареєстрований за Головного управління Національної поліції України в Донецькій області та перебував у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обґрунтування якого прокурор зазначає, що арешт майна на вказане є необхідною умовою для досягнення дієвості цього кримінального провадження, адже автомобіль є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зберіг на собі його сліди вчинення та містить інші відомості, що можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і, необхідні у незмінному стані для проведення відповідних експертиз, а застосування заборони користування, розпорядження та відчуження майном виправдані тим, що існують об'єктивні підстави вважати, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, відчуження. Крім цього, накладення арешту на автомобіль у даному випадку має суттєве значення для безперешкодного та своєчасного призначення та проведення судових експертиз з метою встановлення істини та досягнення завдань кримінального провадження.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, що за ч. 1 ст. 172 ст. КПК України не перешкоджає розгляду клопотання у відсутності прокурора.
06 жовтня 2025 року через канцелярію суду від представника власника майна - ОСОБА_5 надійшли заперечення проти клопотання на арешт майна. В обґрунтування заперечень представник зазначає, що через ворожі обстріли з боку рф на території Донецької області значна кількість автомобілів, що перебувають на балансі ГУНП в Донецькій області було знищено або пошкоджено, у зв'язку з чим Головне управління та його територіальні підрозділи мають гостру необхідність у службовому автотранспорті для належного надання поліцейських послуг, а тому вважає, неефективним та нерозумним накладення арешту на майно. Просить відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання слідчого, приходить наступного висновку.
З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що 30 вересня 2025 року о 18:20 годині водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (начальник відділу моніторингу Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, майор поліції), керуючи службовим автомобілем «HYUNDAI TUCSON», з реєстраційним номером НОМЕР_1 (на фоні синього кольору), рухаючись по вул. Кобзаря у м. Шахтарське, Синельниківського району, допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину справа наліво у невстановленому для переходу місці.
Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження: перелом нижньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням. Водій попередньо тверезий.
Того ж дня, тобто 30 вересня 2025 року, у період часу з 22:23 год. по 23:47 год., слідчим проведено огляд місця події (огляд місця дорожньо-транспортної пригоди), за результатами якого вилучено транспортний засіб «HYUNDAI TUCSON», з реєстраційним номером НОМЕР_1 (на фоні синього кольору), номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , належить Головному управлінню національної поліції України в Донецькій області, в передбаченому КПК України порядку та переданий на відповідальне зберігання до спеціального майданчику Головного управління Національної поліції України в Донецькій області. В подальшому, відповідно до постанови слідчого, вилучений транспортний засіб 30 версеня 2025 року визнано речовим доказом у даному кримінальному проваджені.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 20 вересня 2018 року автомобіль «HYUNDAI TUCSON», з реєстраційним номером НОМЕР_1 (на фоні синього кольору), номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , на праві власності зареєстрований за Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області.
Відповідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на встановлені обставини, приймаючи до уваги, що матеріали кримінального провадження можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав за п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 30 вересня 2025 року майно, а саме автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», з реєстраційним номером НОМЕР_1 (на фоні синього кольору), номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Крім цього, зважаючи на те, що прокурором доведена необхідність проведення судових експертиз, для яких об'єкт дослідження (транспортний засіб) має бути у незмінному стані, то прокурором обґрунтовано заявлено про застосування заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном, адже невжиття таких заходів може призвести до пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення транспортного засобу порівняно зі станом транспортного засобу під час його вилучення в результаті ДТП, тому слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт з забороною відчуження, розпорядження та користування автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON», з реєстраційним номером НОМЕР_1 (на фоні синього кольору), номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , будь-яким особам у будь-який спосіб, окрім здійснення слідчих процесуальних дій, спрямованих на досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, розпочатого з часу внесення 30 вересня 2025 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170030020002 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 1 ст. 286 КК України, у вигляді арешту майна- задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном на вилучені 30 вересня 2025 року в ході огляду місця події, а саме:
- автомобіль марки ««HYUNDAI TUCSON», з реєстраційним номером НОМЕР_1 (на фоні синього кольору), номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 20 вересня 2018 року зареєстрований на праві власності за Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області та перебував у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, може бути оскарження в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1