справа № 208/13809/24
провадження № 2/208/1165/25
02 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання- Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку загального провадження цивільну справу №208/13809/24 за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення батьківських прав, суд -
В провадженні Заводського районного суду міста Кам'янського перебуває цивільна справа № 208/13809/25 за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення батьківських прав.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 21.11.2024 року справу передано на розгляд судді Гречаній В.Г.
Ухвалою суду від 25.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
02.10.2025 року сторони, повідомлені про час, дату та місце розгляду позовної заяви належним чином, в судове засідання не з'явились. Причини своєї неявки до суду не повідомили.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Крім того, відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2021 року по справі № № 359/7882/19, провадження № 61-9885св21.
Як встановлено судом, позивач була в установленому порядку повідомлена про дату, час і місце проведення судових засідань, шляхом отримання повісток на мобільний номер телефону та отриманням повісток за допомогою поштових засобів зв'язку, призначені у період з 23 грудня 2024 року по 02 жовтня 2025 року (кількість судових засідань - 9).
Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23 квітня 2020 року затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок).
Позивач не була позбавлена можливості надати суду клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України.
В матеріалах справи наявна заява адвоката Серебрякової І.М., яка діяла в інтересах ОСОБА_3 , від 09.07.2025 року, у якій зазначила, що клієнт не проінформувала про відомі їй обставини, що суттєво впливають на розгляд справи, перестала виходити на зв'язок з адвокатом. Клієнт повідомлена про одностороннє розірвання договору про надання правничої допомоги б/н від 12 серпня 2024 року.
Суд наголошує, що позивач ОСОБА_4 23.12.2024 року та 27.02.2025 року була присутня у залі судового засідання під час проведення підготовчого судового засідання, проте з часом втратила інтерес до справи, та не приймає участь у розгляді зазначеної справи.
23.04.2025 року адвокатом Серебряковою І.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи.
06.06.2025 року позивач ОСОБА_4 подала заяву про відкладення розгляду справи.
Судом надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
Отже, враховуючи, що у період з 09.07.2025 року по 02.10.2025 року позивач належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи, в судові засідання не прибувала (кількість за даний період - 3 судові засідання), клопотань з приводу проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку до суду не подавала, враховуючи категорію даної справи, суд приходить до висновку про необхідність залишити позов ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення батьківських прав без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення батьківських прав - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя В.Г.Гречана