справа № 235/5386/24
провадження № 2/208/1100/25
30 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Бистрова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, третя особа приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Донецької області Дух Ірина Олексіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
На розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_2 просить надати йому додатковий строк 6 місяці, який буде достатнім, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач є сином матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно. Спадкоємців у ОСОБА_3 , крім позивача, більше не залишилось. 17.04.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, але йому була надана відмова у вчиненні нотаріальної дії. Позивач зазначає, що ним пропущено строк звернення, оскільки після смерті матері, і вже після початку війни, він звернувся до нотаріуса метою консультації та дізнався, що на момент воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється та отримати спадщину можна буде лише після завершення війни. У зв'язку з чим він вирішив, що зможе оформити спадщину у будь-який час після закінчення бойових дій. Проте, не врахував, що законодавство в частині строку для подання заяви про прийняття спадщини буде згодом змінено. А тому, на даний час змушений звернутися за захистом своїх прав до суду. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ОСОБА_2 звернувся за судовим захистом оспорюваних прав.
Позивач та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за її та позивача відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в зв'язку з їх необґрунтованість. Посилався на те, що сама по собі юридична необізнаність не може слугувати підставою для визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Третя особа, приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Донецької області Дух Ірина Олексіївна про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта, довідкою - а. с. 7-12).
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 (відомості підтверджено копією свідоцтва про народження - а.с. 13).
ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 мали також сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження - а.с18)
17.11.2014 року було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ( копія свідоцтва про смерть - а.с.16)
08.09.2021 року було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ( копія свідоцтва про смерть - а.с.19)
16.02.2022 року було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( копія свідоцтва про смерть - а.с.14).
Після смерті ОСОБА_3 , в силу ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, видане 24.12.2003р. КП «Управління міського господарства м. Красноармійськ, ОСОБА_3 за життя належала квартира АДРЕСА_2 (а.с.20-21)
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_2 належала в рівних долях, а саме: частка кожного складала 1/3 (а.с.22)
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини.
17.05.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, але йому була надана відмова у вчиненні нотаріальної дії, оскільки закінчився шестимісячний строк для подання такої заяви, а доказів на підтвердження постійного проживання разом із спадкодавцем, на день смерті немає (а.с. 23).
На виконання ухвали суду від 03.04.2025, приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Дух І.О. надано відповідь, що за даними книги обліку і реєстрації спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась. Надати інформацію щодо кола спадкоємців неможливо (а.с.81).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об'єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об'єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об'єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Так, у зв'язку із військовою агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Зі змісту позовних вимог вбачається, що своєчасна подача позивачем заяви про прийняття спадщини не відбулась, оскільки після смерті матері, і вже після початку війни, він звернувся до нотаріуса з метою консультації та дізнався, що на момент воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється та отримати спадщину можна буде лише після завершення війни. У зв'язку з чим він вирішив, що зможе оформити спадщину у будь-який час після закінчення бойових дій. Проте, відповідно до постанови від 24 червня 2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» п. 19 було змінено, а саме: у першому реченні пункту З слова "на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється" замінити словами "перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Через зміни, що відбулись та про які позивачу не було відомо, ним було пропущено строк звернення із заявою.
Дійсно, згідно Постанови КМУ від 06 березня 2022 року № 209 «Про деякі питання реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164», вказану постанову № 164 доповнено п. 3, який передбачав наступне: «Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку на прийняття спадщини зупиняється».
Отже, зазначена вище постанова КМУ та введення воєнного стану давали підстави позивачу сподіватись, що після закінчення дії воєнного стану, або коли відпадуть обставини, які несуть ризик його життю та здоров'ю, він матиме змогу звернутись до нотаріуса та безперешкодно отримати спадщину.
У зв'язку з внесенням змін постановою КМУ «Про несення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» від 24.06.2022 року № 719 внесено зміни до постанови КМУ № 164 та визначено що перебіг строку на прийняття спадщини або відмови на її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 10 місяців.
Пізніше, 31 січня 2023 року оприлюднено постанову Верховного Суду в справі 676/47/21, якою надаючи оцінку п. 3 постанови КМУ №164, останній вважає, що вона суперечить статтям 1270, 1272 Цивільного кодексу України, а тому не підлягає застосуванню. Судом зроблено висновок, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини і такі строки не можуть змінюватись постановами КМУ.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.
Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.
Отже, держава гарантувала спадкоємцю своїм нормативно-правовим актом (зазначені вище постанови КМУ), що строки на прийняття спадщини будуть зупинені, а відповідно з метою захисту життя та здоров'я спадкоємець не повинен вчиняти дії щодо прийняття спадщини, в тому числі звертатись до нотаріуса.
Тобто позивачу після введення воєнного стану, через об'єктивні причини, законодавством було спочатку гарантовано зупинення перебігу строку на прийняття спадщини через прийняття відповідної постанови КМУ, пізніше такий строк було продовжено, а потім рішенням Верховного Суду визнано, що попередні акти КМУ про зупинення та продовження строку на прийняття спадщини фактично не підлягають застосуванню через те, що такі суперечать вищому нормативно-правовому акту.
За переконанням суду, вказані обставини можуть свідчити, що позивач об'єктивно не міг своєчасно звернутися до нотаріальної контори для оформлення спадщини. Також судом враховано, що окрім позивача на спадкове майно ніхто не претендує, спадщина до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана.
Такий висновок суду узгоджується з тим, що Європейським судом з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" акцентовано увагу, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
За таких обставин, суд вважає наявними законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
Суд, визначаючи додатковий строк позивачу, відповідно до вказівок вищезазначеного пленуму Верховного суду України, в резолютивній частині рішення вказує відповідний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заву про прийняття спадщини, а не конкретну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, та, вважає, що шестимісячний строк є таким, що достатній для подання заяви про прийняття спадщини, та не перевищує строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
На підставі ст. ст. 1220, 1223, 1261, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, третя особа приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Донецької області Дух Ірина Олексіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком 6 (шість) місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту рішення суду - 30.09.2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- Відповідач: Покровська міська рада Донецької області, Донецька область, м.Покровськ пл..Незалежності, 11, ЄДРПОУ 04052933;
- Третя особа: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Донецької області Дух Ірина Олексіївна, адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Коцюбайла Дмитра, буд 147.
Суддя А.С. Кузнєцова