Рішення від 12.03.2025 по справі 389/2569/24

справа № 389/2569/24

провадження № 2/208/439/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 березня 2025 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельник Р.М,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

1.Позиція позивача.

Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 02.11.2023-100001636 від 02.11.2023 року.

Кредитний договір складається з: пропозиції укладення кредитного договору (оферти) від 02.11.2023 року, заявки 02.11.2023 - 100002062 від 02.11.2023 року, паспорту кредитного договору.

Умови Кредитного договору: сума кредиту - 11 000 грн., строк - 28 дні, фіксована незмінна процентна ставка - 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов?язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника.

Відповідно до п.4.1 до Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності у готівковій формі.

Згідно п.4.3. Договору днем надання Кредиту вважається день отримання коштів Позичальником у касі Кредитодавця готівкою, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця , що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.

Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконує, кредит та проценти не сплачує з моменту отримання коштів.

Станом на дату звернення з позовом сформована прострочена заборгованість у сумі 15 729,97 грн., яка складається з основного боргу в сумі 11 000 грн., процентів в сумі 3 079,97 грн., комісії 1 650,00 грн.

2.Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачу на адресу реєстрації і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними. Відзив відповідач на позов не подав. Заяв та клопотань про проведення розгляду за його відсутності не подавав.

3.Процесуальні питання, заяви та клопотання.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 липня 2024 року направлено цивільну справу за підсудністю до Заводського районного суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

4.Фактичні обставини встановлені судом.

02 листопада 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписано заявку та оферту, згідно до якої встановлено, що сума кредиту - 11 000,00 грн., строк - 28 дні, дата повернення - 29.11.2023 р., фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який дається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

У підписаній сторонами заявці, позичальником надано реквізити для перерахування коштів на реквізити 4211-13ХХ-ХХХХ-8041, сума кредиту складає 11 000,00 грн. на строк 28 дні, дата повернення 29.11.2023 рік.

Відповідно до копії квитанції № 2386510436 від 02.11.2023 року, платник - Швидкий кредит, перерахував на рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн., призначення платежу: видача за договором №02.11.2023-100001636.

Згідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором 02.11.2023-100001636 від 02.11.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) по кредитному договору №02.11.2023-100001636 від 02.11.2023 року складає: 11 000,00 грн. - основний борг; 3 079,00 грн. - проценти, 1 650 грн. - комісія, разом - 15 729,97 грн.

5.Норми права застосовані судом та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Приписами аб. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 27.11.2022 року, яка містять електронний підпис відповідача.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір раніше не оспорювався та не визнавався судом недійсним.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога, щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №02.11.2023-100001636 від 02.11.2023 року у розмірі 15 729,97 гривень, підлягає задоволенню.

Вказаний висновок відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 336/887/18 (провадження № 61-11747св19).

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

6.Судові витрати.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00011027 від 17 липня 2024 року, як судові витрати на оплату судового збору при зверненні із позовом.

Враховуючи прийняття рішення про задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідачем, на користь позивача.

Згідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог, а враховуючи встановлених підстав для задоволення заявлених вимог у повному обсязі, підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.1, 2, 12,ч.2 ст.13,81, 141, 174,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833), яке розташоване: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, заборгованість за кредитним договором №02.11.2023-100001636 від 02.11.2023 року:

- 11 000 (Одинадцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредита;

- 3 079 (Три тисячі сімдесят дев'ять) грн. 97 коп. - заборгованість за відсотками;

- 1 650 (Одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.

Усього: 15 729 (П'ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833), яке розташоване: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, яке розташоване: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.

Попередній документ
130776300
Наступний документ
130776302
Інформація про рішення:
№ рішення: 130776301
№ справи: 389/2569/24
Дата рішення: 12.03.2025
Дата публікації: 08.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.03.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 04.09.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
21.10.2024 09:50 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
18.11.2024 09:00 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
20.01.2025 11:10 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська