26.09.2025 Справа №607/14158/25 Провадження №3/607/5592/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
08.07.2025 з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справ:
- про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (справа № 607/14158/25; провадження № 3/607/5592/2025);
- про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 607/14159/25; провадження № 3/607/5593/2025).
Суд вважає, що спільний розгляд таких справ є доцільним та не суперечить вимогам закону, забезпечить реалізацію положень статті 36 КУпАП, що також сприятиме забезпеченню прав ОСОБА_1 , якого притягують до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд доходить висновку, що ці справи слід об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/14158/25 (провадження № 3/607/5592/2025).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 375451 від 28 червня 2025 року зазначено, що о 18 год. 44 хв. 28 червня 2025 року по вул. Текстильній, 2, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (далі - ТЗ) «Mercedes Benz S 320», д.н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року будучи особою позбавленою права керування ТЗ на підставі постанови суду, чим порушив статтю 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353), за що передбачено адміністративну відповідальністьчастиною п'ятою статті 126 КУпАП (справа № 607/14158/25; провадження № 3/607/5592/2025).
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 375494 від 28 червня 2025 року зафіксовано, що о 18 год. 44 хв. 28 червня 2025 року по вул. Текстильній, 2, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Mercedes Benz S 320», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мов, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 ARBF0422 та від проведення аналогічного огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 607/14159/25; провадження № 3/607/5593/2025).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
12.08.2025 на адресу суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Саламандра Г.М. - надіслала клопотання про закриття провадження у цій справі. Своє клопотання обґрунтувала тим, що будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем матеріали справи не містять. Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 130 КУпАП, а також частиною п'ятою статті 126 КУпАП є встановлення факту виконання нею функцій водія під час руху транспортного засобу. Проте матеріали справи не містять достатніх доказів керування ОСОБА_1 автомобілем у вказаних в протоколах час і місці, що є самостійною підставою неможливості притягнення його до адміністративної відповідальності. Відеозапис містить заперечення ОСОБА_1 щодо того, що він керував транспортним засобом та його вимога щодо надання доказів фіксації керування ним та його перебування за кермом транспортного засобу. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Адвокат зазначила, що до матеріалів справи працівниками поліції долучено відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських, з яких не вбачається факт керування ОСОБА_1 ТЗ чи перебування його за кермом автомобіля, відеозапис з боді-камери працівників поліції розпочинається о 19 год. 05 хв. з того, що працівники поліції пропонують пред'явити документи чоловіку, який знаходиться при вході в під'їзд житлового будинку.
Захисник у поясненнях також зазначила, що частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом. Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, резюмує адвокат, справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП підлягають закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник пояснили, що інкримінування поліцією ОСОБА_1 вказаних проступків є безпідставним, оскільки останній не керував ТЗ. ОСОБА_1 зазначив, що вийшов з будинку для того щоб узяти з автомобіля особисті речі, проте категорично заперечив факт керування ТЗ у той момент. Крім того, він вказав, що з самого початку спілкування з поліцейськими та складання адміністративних матеріалів, послідовно наголошував на тому, що ТЗ не керував, а тому вимоги працівників органу правопорядку щодо проходження будь-якого огляду були необґрунтованими.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень суду надано матеріали адміністративних справ, досліджені у судовому засіданні, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 375451 від 28 червня 2025 року;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 375494 від 28 червня 2025 року;
- відеоматеріали «part_00000_export-shdfc», «part_00001_export-shdfc» з нагрудних камер 475100, 472631, 474469, 474460;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 28 червня 2025 року;
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0710 103 25 від 04 червня 2025 року, щодо технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810» номер «ARBF-0422» (повірка дійсна до 04 червня 2026 року);
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 325355 від 28 червня 2025 року;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 325480 від 28 червня 2025 року;
- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 28 червня 2025 року;
- копія постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2024 року (справа № 607/12991/24), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4923087 від 08 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу;
- довідка УПП в Тернопільській області ДПП від 30 червня 2025 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: за частиною четвертою статті 126 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП;
- довідка УПП в Тернопільській області ДПП від 30 червня 2025 року, в якій вказано, що за ОСОБА_1 зареєстровано ТЗ Mercedes Benz S 320, д.н.з. НОМЕР_1 , 2000 року виготовлення, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 ;
- довідка УПП в Тернопільській області ДПП від 30 червня 2025 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Частиною п'ятою статті 14 Закону № 3353 передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
За частиною десятою статті 15 Закону № 3353 забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з пунктом 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, а частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани. При цьому, суд звертає увагу, що останні два діяння, матимуть наслідком відповідальність безвідносно до того чи перебувала винна особа у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чи ні або чи встановлено такий стан. Зокрема, в аспекті останнього способу вчинення цього адміністративного проступку важливим є належна фіксація відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (стаття 254 КУпАП).
Приписами пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП визначено, що уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення у справах за статтею 130 КУпАП.
За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга); у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина третя); при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частина четверта).
Вказані приписи КУпАП, зокрема щодо процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, деталізовано в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
За Інструкцією № 1395 протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення (пункт 1); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами; у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі (пункт 2).
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).
Відповідно до пункту 1 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
У пункті 2 розділу I Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як було зазначено, з об'єктивної сторони адміністративний проступок, передбачений частиною першою статті 130 КУпАП, може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тож стрижневою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є факт керування особою ТЗ.
Факт керування особою ТЗ є характерною ознакою й для об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 126 КУпАП, відтак фіксація належними та допустимими доказами факту керування ТЗ особою, якій інкриміновано вчинення відповідного проступку, є визначальним для з'ясування наявності або відсутності вини у діях такої особи.
Проаналізовані в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах адміністративних справ, зокрема відеоматеріали: «part_00000_export-shdfc», «part_00001_export-shdfc», не дають суду підстав для висновку про доведеність факту керування ТЗ ОСОБА_1 . Так, відеофіксація подій, які відбулися 28 червня 2025 року, близько 19 год. по вул. Текстильній, 2, м. Тернопіль, не містить відеоряду, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем Mercedes Benz S 320, д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 з самого початку й послідовно упродовж складання щодо нього адміністративних матеріалів заперечував факт керування автомобілем.
Суд викликав у судове засідання поліцейських, які складали відповідні протоколи про адміністративні правопорушення, для надання додаткових пояснень щодо обставин, пов'язаних з документуванням подій 28 червня 2025 року, однак працівники Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явилися.
Відтак, суд констатує, що суду не надано доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В абзацах другому - п'ятому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 26 лютого 2019 року у справі №1-р/2019 Конституційний Суд України зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу. Згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов'язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barberа, Messeguй and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).
Слід зазначити, що тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини». Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи (пункти 47 - 49 постанови Верховного Суду від 10 січня 2024 року, справа № 240/4894/23).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини також наголошував, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див., зокрема, § 43 рішення у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, заява № 16437/04)
За таких обставин, враховуючи вищенаведене суд констатує відсутність належного доведення працівниками поліції факту керування ТЗ «Mercedes Benz S 320», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Суду не надано відеозаписи з місця події, свідчення свідків, які безпосередньо бачили як ОСОБА_1 керував цим автомобілем.
Ураховуючи наведене вище, дії ОСОБА_1 , зазначені у протоколах серії ЕПР1 № 375494 та ЕПР1 № 375451 від 28 червня 2025 року, які кваліфіковано за частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 7 - 9, 33 - 36, 126, 130, 245, 247, 251 - 252, 280, 283 - 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Об'єднати в одне провадження справу № 607/14158/25 (провадження № 3/607/5592/2025) про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та справу № 607/14159/25 (провадження № 3/607/5593/2025) про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/14158/25 (провадження № 3/607/5592/2025).
2. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень.
3. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
6. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець