Справа № 464/2325/25
пр.№ 1-кп/464/370/25
03.10.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025142410000068 від 12.02.2025, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи на посаді економіста з матеріально-технічного забезпечення ВМТП ТОВ «Львівський бронетанковий завод», усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, у період з 11.02.2025 по 13.02.2025 запропонував ОСОБА_8 надати йому неправомірну вигоду за здійснення впливу за надання такої вигоди в розмірі 3 500 доларів США, та перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 71, близько 12.50 год. 13.02.2025, діючи як приватна особа, одержав для себе від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 3 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 13.02.2025 становить 146 265 гривень, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за працевлаштування ОСОБА_8 на ТзОВ «Львівський бронетанковий завод» та подальшу підготовку документів для отримання ним бронювання як військовозобов'язаному працівнику підприємства, яке в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 у присутності захисника винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та надав показання, в яких повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, в тому числі щодо часу, місця та мотивів вчинення злочину. Пояснив, що у зв'язку із наявністю у нього скрутного матеріального становища, здійснював пошук особи яка б за грошові кошти хотіла працевлаштуватися на Львівський бронетанковий завод для отримання відстрочки та бронювання. Надалі таку особу знайшов. Зокрема, при зустрічі з ОСОБА_8 домовився про умови працевлаштування останнього та отримання за це обвинуваченим грошових коштів в сумі 3 500 доларів США які надалі ним були отримані. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати та дав згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, заявивши, що розуміє зміст цих обставин.
Суд переконався у правильності розуміння обвинуваченим змісту обвинувачення, у добровільності його позиції і належно роз'яснив, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Після роз'яснення судом змісту норми ч. 3 ст. 349 КПК України обвинувачений ствердно заявив про бажання здійснення судового розгляду за вказаним порядком з правовими наслідками такого розгляду. Від прокурора та захисника заперечень з цього приводу не поступило.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки докази щодо інших обставин ніким не оспорювалися.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 369-2 КК України є правильною, оскільки останній одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; та 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.03.2023 у справі № 127/10995/19, яку суд застосовує у відповідності до приписів ч. 6 ст. 368 КПК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; та 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином у сфері службової діяльності та згідно зі ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину та його поведінку після його вчинення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров'я та матеріальний стан, який одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на медичних обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, останнім згідно з платіжною інструкцією від 02.10.2025 добровільно сплачено на користь Збройних Сил України грошові кошти в сумі 10 000 гривень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Судом взято до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді органу пробації, згідно з якою ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
Беручи до уваги вищевказані обставини, ураховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України, у розмірі восьми тисяч шістсот п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає у зв'язку з відсутністю передумов, за яких ці правові норми можуть бути застосовані, а також через визначені статтями 45, 69 КК України обмеження щодо призначення покарання за корупційні злочини.
Відомості, які б спростовували означений висновок суду, відсутні, вибір заходу примусу та його порядок узгоджується із позицією сторони обвинувачення, висловленою у судових дебатах.
До ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.02.2025 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 14.04.2025, із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 121 120 грн. Заставу за ОСОБА_4 внесено ОСОБА_10 26.02.2025, відтак з того часу до нього вважається застосованим запобіжний захід у виді застави. Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді застави суд не вбачає, клопотання з цього приводу в учасників судового процесу відсутні, а тому означений запобіжний захід необхідне залишити до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили слід повернути заставув розмірі 121 120 грн. заставодавцю ОСОБА_10 , внесену на депозитний рахунок №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, квитанція 3313-2827-6617-7095 від 26.02.2025, платник ОСОБА_10 .
Речові докази згідно з постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 від 13.02.2025, а саме, вилучені 13.02.2025 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України: несправжні імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в сумі 3 500 доларів США - 35 купюр номіналом по 100 доларів серія та номер кожної: МА48374227A A1; незаповнену трудову книжку; копію військово облікового документа №160520239340110700052, виданого на ім'я ОСОБА_8 на 1 арк.; паперовий конверт із вмістом 4-ох фотографій невідомої особи чоловічої статі; копія карти фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_8 на 1 арк.; витяг із «Дія» - диплом бакалавра В21024694 на ім'я ОСОБА_8 на 1 арк.; витяг із «Дія» свідоцтво про базову загальну освіту ВК48396290 ОСОБА_8 на 1 арк.; витяг із «Дія» диплом молодшого спеціаліста Е19036141 ОСОБА_8 на 2 арк.; копія витягу із Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_8 на 1 арк.; копія паспорта ОСОБА_8 на 1 арк., - необхідно залишити при матеріалах кримінального провадження, а мобільний телефон марки «Iphone 16 pro max» у корпусі чорного кольору у чохлі чорного кольору - повернути ОСОБА_4 .
Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.02.2025 у справі № 461/1296/25 (пр. № 1-кс/461/1086/25,
№ 1-кс/461/1087/25), на вищевказане майно, а також на автомобіль марки «Ford Galaxy», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_4 , квартиру АДРЕСА_3 , що перебуває у власності ОСОБА_4 , - необхідно скасувати.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі вісім тисяч шістсот п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 146 285 (сто сорок шість тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави - залишити до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_10 заставу в розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, внесену на депозитний рахунок №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, квитанція 3313-2827-6617-7095 від 26.02.2025, платник ОСОБА_10 .
Речові докази згідно з постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 , а саме майно, вилучене 13.02.2025 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України:
-несправжні імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в сумі 3 500 доларів США - 35 купюр номіналом по 100 доларів серія та номер кожної: МА48374227A A1; незаповнену трудову книжку; копію військово облікового документа №160520239340110700052, виданого на ім'я ОСОБА_8 на 1 арк.; паперовий конверт із вмістом 4-ох фотографій невідомої особи чоловічої статі; копія карти фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_8 на 1 арк.; витяг із «Дія» - диплом бакалавра В21024694 на ім'я ОСОБА_8 на 1 арк.; витяг із «Дія» свідоцтво про базову загальну освіту ВК48396290 ОСОБА_8 на 1 арк.; витяг із «Дія» диплом молодшого спеціаліста Е19036141 ОСОБА_8 на 2 арк.; копія витягу із Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_8 на 1 арк.; копія паспорта ОСОБА_8 на 1 арк., - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-мобільний телефон марки «Iphone 16 pro max» у корпусі чорного кольору у чохлі чорного кольору, -повернути ОСОБА_4 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.02.2025 на майно, вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 13.02.2025 за адресою АДРЕСА_4 , а саме: несправжні імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в сумі 3 500 доларів США - 35 купюр номіналом по 100 доларів серія та номер кожної: МА48374227A A1; незаповнену трудову книжку; копію військово облікового документа №160520239340110700052, виданого на ім'я ОСОБА_8 ; паперовий конверт із вмістом 4-ох фотографій невідомої особи чоловічої статі; копія карти фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_8 ; витяг із «Дія» - диплом бакалавра В21024694 на ім'я ОСОБА_8 ; витяг із «Дія» свідоцтво про базову загальну освіту ВК48396290 ОСОБА_8 ; витяг із «Дія» диплом молодшого спеціаліста Е19036141 ОСОБА_8 ; копія витягу із Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_8 ; копія паспорта ОСОБА_8 ; мобільний телефон марки «Iphone 16 pro max» у корпусі чорного кольору у чохлі чорного кольору.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.02.2025 на автомобіль марки «Ford Galaxy», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_4 ; на квартиру АДРЕСА_3 , що перебуває у власності ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_12