1Справа № 335/637/25 2-с/335/31/2025
02 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Романько О.О., розглянувши заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Трачук Наталії Іванівни про скасування судового наказу по справі №335/637/25 провадження №2-н/335/33/2025 від 28.01.2025 та вирішення питання про поворот виконання судового рішення, -
28 січня 2025 року Орджонікідзевським (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський) районним судом міста Запоріжжя за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг поводження (управління) з побутовими відходами у сумі 9 256,89 грн., та судового збору у розмірі 302,80 грн. Судовий наказ набув чинності 28.02.2025.
30 вересня 2025 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява представника боржника Трачук Н.І. про скасування судового наказу по цивільній справі №335/637/25 та вирішення питання про поворот виконання судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що судовий наказ боржниця не отримувала, про його існування дізналася 18.09.2025 з постанови про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла з банку, при блокуванні грошових коштів, які призначені для соціальних виплат на дітей.
Вивчивши матеріали справи №335/637/25, заяву про скасування судового наказу, проаналізувавши обставини справи і вимоги закону, суд дійшов таких висновків.
Так, судовим наказом Орджонікідзевського (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівського) районного суду міста Запоріжжя №335/637/25 від 28.01.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг поводження (управління) з побутовими відходами у сумі 9 256,89 гривні та судові витрати у розмірі 302,80 гривні.
29.01.2025 Орджонікідзевським (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський) районним судом міста Запоріжжя на поштову адресу: АДРЕСА_1 , було направлено судовий наказ з додатками для боржника ОСОБА_1
07.02.2025 конверт був повернутий до суду. З довідки про причини повернення/досилання зазначено причину повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
30.09.2025 (вх. №43776) від представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Трачук Наталії Іванівни надійшла заява про скасування судового наказу по справі № 335/637/25 провадження №2-н/335/33/2025 від 28.01.2025 з зазначенням, що боржник дізналась про існування судового наказу 18.09.2025, саме коли представник - адвокат Трачук Н.І. ознайомилась з текстом судового рішення 18.09.2025 з реєстру судових рішень та надходження боржнику повідомлення про блокування коштів соціальних виплат.
Частиною 1 ст.160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
Згідно ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Суд, дослідивши заяву про скасування судового наказу, вважає, що наведені заявником доводи спростовують посилання стягувача щодо безспірності заявлених вимог.
Визначений ч.1 ст.170 ЦПК України строк для подання заяви про скасування відповідного судового наказу не порушено.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог. У п.9 вказаної постанови зазначено, що наявність спору про право (п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України) (1618-15), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч.3 ст.267 ЦК України). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Щодо повороту виконання судового наказу
Згідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, а п.9 ч.3 ст.129 Конституції України обов'язковість рішень суду віднесено до основних засад судочинства.
При цьому згідно з п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі судових наказів.
Водночас, ст.171 ЦПК України передбачено можливість скасування судового наказу.
Згідно ч.3 ст.171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Так відповідно до ч.5, ч.6 ст.444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Нормами ЦПК України не передбачено прямо можливості подання окремої заяви про поворот виконання судового наказу, однак згідно з ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Так ч.9 ст. 444 ЦПК України визначено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. З врахуванням наведеного заява про поворот виконання судового наказу розглядається судом, що ухвалив відповідний судовий наказ.
Окрім цього, Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Отже поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
При розгляді заяви про поворот виконання рішення необхідно з'ясувати, чи порушено скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновленню у судовому порядку. Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18).
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Так, суд приймає до уваги, що згідно постанови старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кочіашвілі М.С. від 18.09.2025 про накладення арешту на грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях відповідно до виконавчого провадження №78925709 з виконання судового наказу №335/637/25 виданого стягувану 28.01.2025, було повністю виконано та з боржника ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у розмірі 11 485,43 грн..
Отже фактичне списання коштів з рахунків ОСОБА_1 , на підставі наданих до заяви доказів складає (9256,89 грн. + 302,80 грн.) = 9 559,69 грн..
Щодо судових витрат по справі
Відповідно до ч.8 ст.6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Нормами Розділу ІІ «Наказне провадження» ЦПК України не врегульовано питання щодо розподілу судового збору при розгляді заяви про скасування судового наказу.
Згідно з ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України застосувавши аналогію закону, сплачений заявником судовий збір у розмірі 122 грн. 00 коп. підлягає стягненню з ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» на користь ОСОБА_1 ..
Враховуючи, що на час розгляду даної заяви відсутні підстави для її повернення, суд дійшов висновку, що заявлена вимога про скасування судового наказу є такою, що підлягає до задоволення.
Окрім цього, з огляду на викладене, а також у зв'язку із скасуванням судового наказу у справі №335/637/25, суд дійшов висновку про задоволення заяви в частині повороту виконання судового рішення та необхідності повернення коштів заявнику.
При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Керуючись ст.170, 171, 444 ЦПК України, суд, -
Заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Трачук Наталії Іванівни про скасування судового наказу по справі № 335/637/25 провадження №2-н/335/33/2025 від 28.01.2025 та вирішення питання про поворот виконання судового рішення - задовольнити.
Скасувати судовий наказ №335/637/25 від 28.01.2025, виданий Орджонікідзевським (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський) районним судом міста Запоріжжя за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг поводження (управління) з побутовими відходами у сумі 9 256,89 гривні та судові витрати у розмірі 302,80 гривень.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» ЄДРПОУ 35924440 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (сто двадцять дві) гривні 00 копійок сплаченого судового збору.
Допустити поворот виконання судового наказу №335/637/25 від 28.01.2025, виданого Орджонікідзевським (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський) районним судом міста Запоріжжя.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» ЄДРПОУ 35924440 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку повороту виконання рішення суду грошові кошти в сумі 9 559 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 69 копійок.
Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» право звернутися до суду із тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження. Внесена сума судового збору (за видачу судового наказу) стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала в частині повороту виконання рішення суду може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.О. Романько