Справа № 991/7274/25
Провадження 1-кп/991/95/25
іменем України
01 жовтня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
1.1. Від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта з підстав посилання в обвинувальному акті на обставини, які незаконним шляхом зібрані НАБУ в межах кримінального провадження №42024082030000023 від 04.04.2024. Причому жодні рішення про об'єднання кримінального провадження №52024000000000474 від 16.09.2024 з №42024082030000023 від 04.04.2024 відсутні. Таким чином, позапроцесуальний механізм огляду, копіювання та долучення матеріалів іншого кримінального провадження є недопустимим. Вказані дії призвели до грубого порушення права на захист ОСОБА_4 , оскільки остання у подальшому не мала можливості ознайомитися із такими матеріалами.
1.2. Захисник просить повернути обвинувальний акт з підстав його невідповідності ст. 291 КПК України.
2. У судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
2.1. Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання про повернення обвинувального акта, надавав доповнення до заявленого клопотання, просив задовольнити. Зазначив, що використання інформації, яка отримана незаконним шляхом, для формулювання обвинувачення, є порушенням закону. Такий механізм дозволяє стороні обвинувачення безконтрольно збирати докази. Додав, що кожне діяння, яке інкримінується обвинуваченій, не внесено до ЄРДР. Своєю чергою ЄРДР призначений для фіксації фактів, а не припущень про можливі події. Таким чином, до ЄРДР внесені події 16.09.2024, що стосуються інших обставин, ніж ті, що інкримінуються в обвинувальному акті. Формулювання, викладені в обвинувальному акті, позбавляють можливості зрозуміти від чого слід захищатися.
2.2. Захисник ОСОБА_6 підтримав подане клопотання та доповнення до нього. Зазначив, що події 19.09.2024 і 24.09.2024, які зазначені в обвинувальному акті, є різними злочинами, однак вони окремо не відображені в ЄРДР.
2.3. Обвинувачена ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника та доповнення до нього.
2.4. Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні. Питання позапроцесуального отримання доказів лежить в площині визнання доказів недопустимими, що є предметом судового розгляду по суті. Відповідно до ст. 214 КПК України орган, який отримав заяву про вчинення кримінального правопорушення, зобов?язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Матеріали провадження містять відомості про готування до вчинення кримінального правопорушення на момент реєстрації кримінального правопорушення. Готування до вчинення особливо тяжкого злочину тягне за собою кримінальну відповідальність. Водночас оперативно-розшукова діяльність, про яку стверджувала сторона захисту, має іншу правову природу.
3. Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з'ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим провадженням та судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора. З метою забезпечення цієї функції п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України та чи не містить він положень, що суперечать одне одному. Процесуальним законом окреслено межі перевірки обвинувального акта - лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 291 КПК України. Оскільки ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду інших документів до початку судового розгляду, така перевірка здійснюється виключно на підставі самого обвинувального акта шляхом дослідження його змісту.
3.2. Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення і ініціює судовий розгляд.
3.3. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу. Оскільки стороною захисту порушене питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, суд досліджує дотримання стороною обвинувачення формальних і змістовних вимог до цього процесуального рішення. Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 2 ст. 291 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
3.4. Особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред'явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі, а також законність отримання доказів. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об'єктивності позицій сторін обвинувачення та захисту змагальному кримінальному процесі. Причому слід враховувати, що прийняття рішення про повернення обвинувального акта є правом, а не обов'язком.
3.5. Суд під час розгляду попереднього клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта встановив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 містить всі передбачені в законі відомості в обсязі, достатньому для розуміння суті пред'явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні. Він складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом. Обвинувальний акт містить номер кримінального провадження, підпис детектива, який склав обвинувальний акт, та прокурора, який його підписав та затвердив.
3.6. Доводи сторони захисту фактично зводяться до перевірки законності використання відомостей з іншого кримінального провадження, до матеріалів яких сторона захисту не мала змоги отримати доступ, та правильності кваліфікації дій обвинуваченої. Водночас, виклад обвинувального акта не містить конкретних посилань на докази, які зібрані в рамках іншого кримінального провадження, а формує загальне уявлення про фактичні обставини, в яких імовірно вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
Суд також наголошує, що з огляду на специфіку завдань підготовчого засідання на цьому етапі Суд позбавлений можливості перевірити процесуальний «трансфер» доказів, які отримані в цьому кримінальному провадженні, у тому числі в контексті відповідності формулювань в обвинувальному акті наявній доказовій базі, зокрема і з точки зору оцінки їх допустимості.
Суд також не бере до увагу аргументи сторони захисту щодо відсутності на цій стадії документів, які підтверджують процесуальний рух кримінального провадження, на доведення підстав для повернення обвинувального акта. Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України надання суду інших документів, аніж передбачені цієї статтею, до початку судового розгляду забороняється. Таким чином, дослідження процесуального руху, у тому числі дотримання належної процедури отримання доказів, не охоплюється завданнями підготовчого провадження.
Аналогічні мотиви стосуються доводів щодо посилання в обвинувальному акті на ті події, які не внесені до ЄРДР. В обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону та формулювання обвинувачення, відповідність яких реальним подіям є предметом судового розгляду, а не підготовчого судового засідання. Питання, які порушує сторона захисту стосовно неповноти внесення відомостей до ЄРДР, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта.
Згідно зі ст. 368 КПК України Суд при ухваленні вироку вирішує ряд питань, зокрема, які стосуються діяння, в якому обвинувачується особа; складу кримінального правопорушення; винуватості особи; наявності обставин, які пом'якшують/обтяжують покарання; наявності підстав для виплати винагороди викривачу та її розмір тощо. Таким чином, аргументи сторони захисту, висловлені як підстава повернення обвинувального акта, у тому числі в контексті реалізації умислу обвинуваченої і дотримання належної правової процедури під час досудового розслідування, пов'язані з безпосереднім дослідженням та оцінкою доказів, а таке повноваження суд набуває лише після закінчення підготовчого засідання і призначення кримінального провадження до судового розгляду. З огляду на це Суд відхиляє аргументи сторони захисту щодо нерозуміння суті обвинувачення і неможливості сформувати стратегію захисту.
3.7. Суд звертає увагу на те, що викладені в цьому клопотанні доводи захисника ОСОБА_8 вже були предметом іншого клопотання, заявленого ним же - про закриття кримінального провадження, яким суд надав вичерпну оцінку. Покладення захисником одних й тих же обставин в обґрунтування різних клопотань, які очевидно мають різну правову природу і наслідки у випадку їх задоволення, Суд розцінює як зловживання сторони захисту, спрямоване на затягування підготовчого судового засідання.
4. З урахуванням зазначеного доводи захисників про невідповідність обвинувального акта є неспроможними, а клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору та доповнення до нього - необґрунтованими. За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями ст. 291, 314, 372, 376 КПК України, Суд,
1. У задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення
Суддя ОСОБА_9