Справа № 931/978/23 Головуючий у 1 інстанції: Масляна С. В.
Провадження № 22-ц/802/883/25 Доповідач: Федонюк С. Ю.
03 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
з участю:
секретаря судового засідання - Савчук О. В.,
розглянувши в місті Луцьку цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Фруктекспол» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики за апеляційною скаргою позивача Приватного підприємства «Фруктекспол» на ухвалу Локачинського районного суду Волинської області від 09 червня 2025 року,
У листопаді 2023 року ПП «Фруктекспол» звернулося до суду із даним позовом.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 09 червня 2025 року позов залишено без розгляду.
Не погодившись із даною ухвалою суду першої інстанції, представник ПП «Фруктекспол» Шевчук В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд дійшов помилкового висновку про повторну неявку представника позивача, у зв'язку з чим постановив передчасну ухвалу суду про залишення позову без розгляду. Зазначає, що неявка представника позивача в судове засідання 01 травня 2025 року була спричинена поважною причиною, а саме тим, що адвокат Шевчук В. В. перебував в іншому судовому засіданні по іншій судовій справі, яка була призначена на 10 год. 00 хв. 01 травня 2025 року, у статусі представника Осадковської О. А. Відтак, були наявні усі підстави для відкладення розгляду даної справи. Таким чином, неявка в судове засідання 09 червня 2025 року не може вважатись повторною неявкою у судове засідання, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду. В результаті залишення позову без розгляду суд першої інстанції позбавив позивача доступу до правосуддя, а реалізація даного принципу є фундаментальним, таким, що не може бути обмеженим у жодному разі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду апеляційним судом оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені.
Від представника позивача Шевчука В. В. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Однак, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційним судом справи за скаргою на ухвалу суду та з огляду на те, що юридична особа має можливість направити в судове засідання іншого представника для участі у розгляді справи, колегія суддів, вивчивши доводи клопотання, ухвалила вважати наведені підстави для відкладення судового засідання неповажними і провести розгляд справи за відсутності учасників справи, належно повідомлених про час та місце судового розгляду, що відповідає вимогам ст.372 ЦПК України.
Розгляд справи проведений у відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в підготовчі засідання, призначені на 01 травня 2025 року та 09 червня 2025 року, представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим судом про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави є завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Разом з тим, частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як видно з матеріалів справи, представник позивача Шевчук В.В. в день судового засідання 01 травня 2025 року подав суду заяву із просьбою про відкладення розгляду справи,покликаючись на зайнятість в іншому процесі.
На судовий розгляд на 09 червня 2025 року також у вказану дату повторно подав заяву про відкладення підготовчого судового засідання, зазначаючи, що його явка в суд неможлива через непередбачувані сімейні обставини. При цьому жодних документів на підтвердження вказаних обставин не долучив.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту вказаних норм слідує, що умовою залишення позовної заяви без розгляду є саме повторна неявка як у підготовче засідання, так і в судове засідання, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що в підготовче судове засідання 01.05.2025 року представник позивача ПП «Фруктекспол» адвокат Шевчук В. В., який діє на підставі ордеру серії АС №1037936 від 02.05.2022 року, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 159).
Того ж дня, 01.05.2025 року, за клопотанням представника позивача Шевчука В. В. підготовчий розгляд справи було відкладено на 14:30 09 червня 2025 року, про яке представник позивача також був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу представника позивача (а.с. 171, зворот).
Встановивши, що представник позивача, будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з'явився у підготовче судове засідання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Разом з тим, суд також взяв до уваги, що дана справа перебуває у провадженні суду з 05.12.2023 року, у справі призначалася експертиза, однак до повернення ухвали суду про призначення експертизи без виконання у зв'язку з несплатою позивачем витрат на проведення експертизи, представник позивача також у підготовчі засідання, призначені судом, не з'являвся, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, подавав заяви про відкладення розгляду справи.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21
Таким чином, праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду: від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц, від 12 травня 2022 року у справі №645/5856/13-ц).
Крім того, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), про що судом було роз'яснено позивачеві в оскаржуваній ухвалі.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 03 жовтня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.268, 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Фруктекспол» залишити без задоволення.
Ухвалу Локачинського районного суду Волинської області від 09 червня 2025 року в даній справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді