Справа № 161/8311/25 Провадження № 22-ц/802/1216/25 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.
Доповідач: Федонюк С. Ю.
про залишення апеляційної скарги без руху
03 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Федонюк С. Ю., перевіривши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький КХП» про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час, грошової компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3028,00 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (15140,00 грн).
Відповідно до вимог п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання, у тому числі, апеляційної скарги на рішення суду, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Заявником оскаржується судове рішення за результатами розгляду позовних вимог майнового характеру, а саме: невиплачену заробітну плату за роботу в надурочний час в розмірі 468 427 грн 54 коп., середній заробіток за час затримання розрахунку при звільнені в сумі 6 514 056 грн 56 коп. та 345 грн 19 коп. компенсації втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів виплати зарплати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Аналогічний висновок викладений у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21). У змісті зазначеної постанови викладено висновок, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена
пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору в частині вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за весь час затримки та по день фактичного розрахунку.
Загальна сума грошових коштів, яка заявляється до стягнення з відповідача на користь позивача за двома вимогами за яким позивач зобов'язаний сплатити судовий збір: компенсація втрати частини доходу у розмірі 345,19 грн та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 6 514 056, 56 грн.становить 6 514 401,75 грн.
Отже, судовий збір, який підлягає сплаті за звернення до суду першої інстанції з даними вимогами слід вираховувати з максимальної ставки судового збору- 15140,00 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 22 710,00 грн (15140,00 грн х 150 %), за наступними реквізитами:
отримувач коштів ГУК у Волин. обл /м.Луцьк/ 22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371,
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО) 899998,
Рахунок отримувача UA938999980313121206080003550,
Призначення платежу;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за ОСОБА_2 , на рішення суду від 11.09.2025; по справі №161/8311/25, Волинський апеляційний суд.
Відповідна квитанція (оригінал) або квитанції (оригінали) мають бути подані до апеляційного суду.
У зв'язку з викладеним та відповідно до ч. 2 ст. 357 Цивільного процесуального кодексу України до поданої апеляційної скарги необхідно застосувати положення ст. 185 цього Кодексу та залишити її без руху.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2025 року в даній справі залишити без руху, надавши строк для усунення недоліку десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Докази сплати судового збору надати в апеляційний суд.
У разі невиконання вимог суду у встановлений строк апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя