Справа № 761/24092/20
Провадження №1-кп/761/816/2025
іменем України
24 вересня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020100100004771, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 12.06.2020, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Червоний Кут Жашківського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого згідно ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
установив:
І. Історія провадження.
06.08.2020 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов (Вх. №66328) обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020100100004771, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №761/24092/20 між суддями від 06.08.2020 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_11 .
Ухвалою суду від 10.08.2020 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Ухвалою суду від 21.12.2020 у цьому кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 у справі №761/24092/20 визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09.05.2023 прийнято до свого провадження кримінальне провадження та призначено судове засідання.
ІІ. Формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, яке визнано судом доведеним (із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за такі кримінальні правопорушення).
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, придбав та почав зберігати пістолет «Zoraki 914-S» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм, що належить до короткоствольної, гладкоствольної вогнепальної зброї, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, порушуючи п.п. 2.1, 9.2, 9.3, 12.1, 12.2, 12.4, 12.5, 12.23 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за №637/3077, якою передбачено отримання відповідного дозволу на носіння зазначеної вище зброї.
Зокрема, 12 червня 2020 року о 09 год 10 хв, ОСОБА_4 рухаючись на автомобілі марки «Toyota» моделі «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Олени Теліги, 4 зберігаючи при собі зазначений пістолет «Zoraki 914-S» № НОМЕР_1 , що належить до короткоствольної, гладкоствольної вогнепальної зброї без передбаченого законодавством дозволу на вогнепальну зброю, був зупинений працівниками поліції.
У подальшому, 12.06.2020 в період часу з 11 год 50 хв по 12 год 30 хв за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 4 в ході проведення слідчим обшуку автомобіля марки «Toyota» моделі «Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 та особистих речей ОСОБА_4 , які знаходились в автомобілі, із сумки останнього було вилучено пістолет «Zoraki 914-S» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А. в який були внесені зміни саморобним способом. Вказаний пістолет відноситься до короткоствольної, гладкоствольної вогнепальної зброї, яку ОСОБА_4 зберігав при собі без передбаченого на це законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурори у кримінальному провадженні у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримали у повному обсязі, в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 , зазначили, що подані письмові докази та відеозаписи, показання свідка та показання обвинуваченого підтвердили протиправність дій останнього.
Прокурор ОСОБА_5 вважав сукупність досліджених судом доказів достатніми, а кваліфікацію кримінального правопорушення вірною для того, щоб довести винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом, та вважав за необхідне визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Також прокурор зазначив про відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 .
У судових дебатах, прокурор просив визнати винним ОСОБА_4 :
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
- на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не визнав та надав суду такі показання.
Обвинувачений ОСОБА_4 того дня працював в найм у таксі та отримав замовлення на автостанцію «Дачна» та о 7 годині ранку виїхав з міста Бровари. Висадивши пасажира, підібрав іншого, який дуже поспішав до станції метро Шулявська. В ході поїздки ОСОБА_4 спілкувався з пасажиром, який йому повідомив, що у нього є пістолет. Діставшись до місця призначення пасажир поспішно залишив автомобіль та пішов в невідомому напрямку. Згодом ОСОБА_4 помітив, що пасажир залишив в автомобілі пістолет, який він сховав до сумки та поклав до підлокітника. Через деякий час його зупинили працівники поліції, оскільки обвинувачений рухався смугою громадського транспорту.
Під час зупинки, обвинувачений повідомив працівникам поліції, що в машині є пістолет, який він планував здати до поліції одразу, як приїде до міста Бровари.
У свою чергу, працівники поліції викликали слідчо - оперативну групу, взяли вказаний пістолет до свого автомобіля доки очікували приїзду слідчо - оперативної групи та склали відносно обвинуваченого протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). По приїзду слідчо - оперативної групи, працівники поліції пістолет повернули в автомобіль обвинуваченого, поклавши його до підлокітника.
У подальшому слідчими слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві було проведено обшук автомобіля ОСОБА_4 та вилучено пістолет.
З обвинувачення ОСОБА_4 не згоден, вважає себе не винуватим, оскільки дані події стали наслідком збігу обставин.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 зазначив про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті, докази у провадженні здобуті з порушенням норм чинного законодавства.
Зокрема, захисник ОСОБА_10 під час судового розгляду кримінального провадження звернув увагу на те, що не доведено всіх обставин, викладених в обвинувальному акті. Доля предметів, схожих на пістолет та набої, до моменту прибуття слідчо-оперативної групи залишалася невідомою. Лише під час проведення обшуку транспортного засобу вказані предмети раптово знайшли у підлокітнику автомобіля, що породжує обґрунтовані сумніви щодо можливого стороннього втручання з боку працівників поліції чи інших осіб.
При цьому, у складеному працівниками поліції протоколі про адміністративне правопорушення від 12.06.2020 зазначено, що вилучено предмети, а саме: пакет з білою порошкоподібною речовиною, предмет схожий на пістолет та набої до нього. Водночас, предмет схожий на пістолет перебував у працівників поліції під час складання протоколу, а обвинувачений ОСОБА_4 відходив від свого автомобіля, а тому доля вказаних предметів до проведення обшуку транспортного засобу йому невідома.
Крім того, при проведенні невідкладного обшуку порушено право ОСОБА_4 на захист, оскільки ОСОБА_4 фактично затримано з моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції, оскільки він був позбавлений змоги залишити дане місце та йому наказано очікувати приїзду слідчо - оперативної групи, а його прохання надати захисника проігноровані, чим порушено його право на захист.
Між тим, захисник ОСОБА_10 вказав на суперечності між матеріалами кримінального провадження, оскільки до матеріалів долучено фото таблицю згідно якої, пістолет та набої зафіксовані у розібраному стані на капоті автомобіля поряд з лінійкою, тоді як на відеозаписі обшуку транспортного засобу зафіксовано, що працівник поліції вилучає пістолет безпосередньо з підлокітника і одразу поміщає його до пакета. Вказане, ставить під сумнів походження та момент фактичного вилучення вказаних предметів, а також викликає питання ким та коли було складено зазначену фототаблицю, та в свою чергу, чи були ці предмети справді вилучені з автомобіля, чи вони були внесені сторонніми особами.
Захисник ОСОБА_10 ставить під сумнів експертний висновок, оскільки він не підтверджує можливості здійснення пострілів бойовими набоями. В обвинуваченні зазначено використання патронів калібру 9 мм шумового призначення, однак не доведено наявності бойових властивостей зброї. Більше того, експертиза набоїв взагалі не проводилася, що свідчить про істотну неповноту досудового розслідування.
Враховуючи викладене, захисник - адвокат ОСОБА_10 наголосив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 , просив визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України таухвалити виправдувальний вирок.
IV. Докази та процесуальні документи наданні учасниками кримінального провадження під час судового розгляду.
На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, судом досліджені та покладаються в основу наступні докази та процесуальні документи:
-витяг з ЄРДР від 12.06.2020 про реєстрацію 12.06.2020 кримінального провадження № 12020100100004780 за ч. 1 ст. 263 КК України, внесеного уповноваженою особою 12.06.2020 о 15 год 28 хв, відповідно до якого в ході досудового розслідування кримінального провадження №12020100100004771 від 12.06.2020 р. встановлено, що 12.06.2020 в ході проведення обшуку автомобіля «Toyota Corolla» р.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено предмет схожий на пістолет із позначенням «ZOKARI-MOD. 914-S» та « НОМЕР_1 », без дозвільно-реєстраційних документів, та предмети схожі на набої у кількості 12 штук. Згідно висновку експерта вказаний пістолет відноситься до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї - є самозарядним пістолетом «Zokari 914 - S», № НОМЕР_1 , калібру 9 м.м. Р.А., Туреччина, який фірма-виробник позиціонує як стартовий (шумовий). Пістолет має промисловий спосіб виробництва фірма «ATAK ARMS CO., LTD», м. Туреччина. В подальшому в конструкцію пістолета були внесені зміни саморобним способом, а саме видалено захисні елементи з каналу ствола, вказаний пістолет придатний до проведення пострілів (том №1, а.с. 40);
-рапорт начальника СВКП Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_12 на ім'я начальника Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_13 відповідно до якого 12.06.2020 о 10 год 00 хв за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 4, під час проведення поверхневого огляду автомобіля марки «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено предмет іноземного виробництва схожий на вогнепальну зброю, а саме: ZORAKI-MOD 914-S № НОМЕР_1 , без будь яких дозвільно реєстраційних документів, та набоїв калібру 9 мм. в кількості 12 шт., з гумовими кулями, у зв'язку з чим просить дозволу на реєстрацію даного матеріалу до ЖЄО Шевченківського УП (том №1, а.с. 54);
-протокол огляду місця події від 12.06.2020 (розпочато о 10 год 48 хв - закінчено о 11 год 00 хв), складений слідчим СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенантом поліції ОСОБА_14 , на підставі повідомлення по спецлінії «102», в присутності старшого інспектора СКЗ СВ Шевченківського УП ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , зафіксованого на цифрову фотокамеру «Sony», відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості розміром 5х8 метрів, яка розташована на тротуарі за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 4. На оглядуваній ділянці знаходиться автомобіль «Toyota Corolla», д.з. НОМЕР_2 . Поруч з автомобілем знаходиться ОСОБА_4 , який повідомив, що в автомобілі знаходяться наркотичні речовини (том №1, а.с. 56-58);
-фототаблиця від 12.06.2020 за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 4 із зображеннями №1 - №18 (том № 1, а.с. 59-64);
-протокол обшуку від 12.06.2020 складений слідчим СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №12020100100004771 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України у період з 11 год 50 хв по 12 год 03 хв, за участю старшого інспектора СКЗ СВ Шевченківського УП ОСОБА_15 , о/у ВКП Шевченківського УП ОСОБА_16 , ОСОБА_4 та понятих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , із застосуванням технічних засобів фіксації, відповідно до якого об?єктом обшуку є автомобіль «Toyota Corolla», д.з. НОМЕР_2 . У ході проведення обшуку виявлено: два ZIP - пакети в середині яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, предмет схожий на пістолет на якому наявне маркування «ZORAKI-MOD 914-S» та «НОМЕР_1», дванадцять предметів схожих на набої. Вказані речі вилучено та два ZIP - пакети в середині яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору поміщено до спеціального пакету WEXPO196644, предмет схожий на пістолет на якому наявне маркування «ZORAKI-MOD 914-S» та «НОМЕР_1», та дванадцять предметів схожих на набої поміщено до спеціального пакету WEXPO196645, зауважень, доповнень до протоколу не зазначено (том 1 а.с. 65 - 70);
-додаток до протоколу обшуку від 12.06.2020, а саме відеозапис обшуку автомобіля марки «Toyota» модель «Corolla» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги 4 на якому відображено події зазначені в протоколі обшуку (том 1, а.с. 71);
-ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.06.2020 про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля «Toyota» модель «Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 (том 1, а.с. 72);
-протокол огляду місця події від 12.06.2020 (розпочато о 14 год 16 хв - закінчено о 14 год 22 хв), складений слідчим СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенантом поліції ОСОБА_14 , у кримінальному провадженні №12020100100004771, в присутності двох понятих, представника ОСОБА_19 , спеціаліста ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , із застосуванням технічних засобів фіксації,відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості розміром 5х8 метрів, яка розташована на тротуарі за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 4. На оглядуваній ділянці знаходиться автомобіль «Toyota Corolla», д.з. НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_3 , ключі від вказаного автомобіля, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Вказані речі вилучено та поміщено до сейф пакету WEXPO193466, транспортний засіб опечатано та передано на зберігання ТОВ «УКРСПЕЦПАРК» (том 1, а.с. 73-75);
-ілюстрована таблиця до протоколу огляду місця події від 12.06.2020 із зображеннями №1 - №7 (том 1, а.с. 76-79);
-ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.06.2020 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020100100004771 (том 1, а.с. 81);
-відеозапис із мобільного телефону «Meizy M6 Note» старшого інспектора поліції ОСОБА_20 на якому відображено огляд автомобіля «Toyota Corolla», д.з. НОМЕР_2 (том 1, а.с.83);
-протокол огляду диску з відеозаписом від 12.06.2020 (розпочато о 16 год 10 хв - закінчено 16 год 40 хв) складений слідчим Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 у кримінальному провадженні №12020100100004771, відповідно до якого об'єктом огляду є відеозапис під назвою «Відео №1» знаходиться на DVD-R диску (том 1, а.с. 84-86);
-висновок експерта №8-2/619 від 12.06.2020 проведений старшим судовим експертом відділу досліджень зброї лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України ОСОБА_22 , який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за експертними спеціальностями 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї», 3.2 «Балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу» (свідоцтво № НОМЕР_5 , видане ЕКК МВС України 06.04.2018), стаж експертної роботи з 2017 року, відповідно до якого наданий на дослідження пістолет відноситься до короткоствольної гладкоствольної зброї. Наданий на дослідження пістолет є самозарядним пістолетом «Zoraki 914 - S», № НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А., Туреччина, який фірма - виробник позиціонує як стартовий (шумовий). Наданий на дослідження пістолет має промисловий спосіб виробництва фірма «ATAK ARMS CO., LTD», Туреччина. В подальшому в конструкцію пістолета були внесені зміни саморобним способом, а саме видалено захисні елементи з каналу ствола. Наданий на дослідження пістолет придатний до проведення пострілів (том 1, а.с. 90-94);
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.06.2020, складений слідчим СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенантом поліції ОСОБА_14 , у кримінальному провадженні №12020100100004771 від 12.06.2020 (розпочато о 17 год 15 хв - закінчено о 18 год 55 хв), відповідно до якого 12.06.2020 о 09 год 10 хв (фактичний час затримання) за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9, каб. 315 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 , затримано ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину; підстава затримання - особу застали під час вчинення злочину, а саме під час зупинки працівниками поліції транспортного засобу «Toyota Corolla», д.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який повідомив, що в автомобілі має наркотичні речовини та перероблений пістолет; затриманому роз'яснено підстави його затримання та роз'яснено про його права; повідомлено про затримання ОСОБА_4 . Регіональний центр з надання БВПД у місті Києві; до протоколу на окремому аркуші надано зауваження адвоката ОСОБА_10 про заперечення про затримання ОСОБА_4 ; з протоколом ознайомленні поняті; застосування технічних засобів фіксації, а саме: безперервний відеозапис на цифрову відеокамеру «Panasonic» HC-V260, із подальшим перенесенням відеозапису на оптичний носій інформації; протокол містить підписи учасників, прокурора та захисника (том № 1, а.с. 99 - 103);
-відеозапис затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, на якому відображено затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину (том 1, а.с. 104);
-вимога СІП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві вих.№909 від 16.06.2020 стосовно ОСОБА_4 (том 1, а.с. 120-121);
-довідка КНП «Броварська БЛК» БРР БМР №2545 від 19.06.2020 з додатками, відповідно до якої громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на диспансерному обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває (том 1, а.с. 122-123);
-характеристика складена директором КП «Житлово - експлуатаційною конторою - 5» ОСОБА_23 за №1-02/125 від 07.07.2020, відповідно до якої ОСОБА_4 не зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_3 та за даною адресою на ОСОБА_4 компрометуючих матеріалів та звернень від мешканців будинку не надходило (том 1, а.с. 124);
-вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2011, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 176 КК України та призначено покарання у виді штрафу (том 1, а.с. 125 - 128);
-постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.08.2011, відповідно до якої засудженому ОСОБА_4 замінено покарання у виді штрафу на громадські роботи (том 1, а.с. 129 - 130);
Також, допитаний у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_20 повідомила, що з обвинуваченим особисто знайома не була, бачила його лише один раз - у червні 2020 року, коли разом із колегою прямувала у відрядження. На той час у них при собі не було боді-камер. Під час руху по вул. Олени Теліги увагу привернув автомобіль таксі, який рухався смугою громадського транспорту. Автомобіль було зупинено.
Під час спілкування з водієм на прохання пред'явити документи він надав лише реєстраційний документ на транспортний засіб. Водієм виявився обвинувачений, його особу встановили за паспортом. Посвідчення водія у нього не було.
Коли водій шукав документи, свідок побачила пакет із порошкоподібною речовиною. Згодом водій сам відкрив бардачок, де знаходився предмет, схожий на пістолет, а також сумка з предметами, схожими на набої. На запитання про походження цих речей водій пояснити нічого не зміг, зазначив лише, що це «амфетамін» і що він перевозив його для когось іншого.
Свідок підкреслила, що жодних предметів вона та її колега не переміщували і не вилучали, а одразу викликали СОГ. Опору з боку водія не було.
На запитання, чи повідомляли причину зупинки транспортного засобу, свідок пояснила, що посилалася на ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» - порушення ПДР, а саме рух по смузі громадського транспорту. Протокол щодо цього вони не складали, оскільки працюють в управлінні безпеки дорожнього руху, а не в патрульній поліції. У той день проводилася перевірка транспортних засобів, зокрема таксі, і після виявленого було викликано патруль та СОГ.
Свідок зауважила, що не пам'ятає обставин щодо складання постанови, однак підтвердила, що у водія була шашка таксі й за перевезення без ліцензії адміністративні матеріали складалися. При цьому вона висловила сумнів, що до постанови могли бути внесені відомості про вилучення речей, адже такі предмети, як пістолет, вони не мали повноважень вилучати.
На запитання про фото- та відеофіксацію свідок зазначила, що боді-камер у них не було, але вона здійснювала відеозапис на власний телефон. Відео, за її словами, передане слідчо - оперативній групі, й усе, що на ньому зафіксовано, є більш достовірним, ніж її теперішні спогади, оскільки події відбувалися чотири роки тому. Водій, зі слів свідка, сам показував автомобіль.
Щодо адміністративних матеріалів свідок відповіла, що не пам'ятає, ким саме вони складені. Допит у рамках досудового розслідування відбувся лише після прибуття СОГ - тоді слідчий задавав питання, а вона та колега підписувалися під наданими відповідями.
Також, допитаний у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні повідомив, що обвинуваченого бачив лише один раз - 12 червня 2020 року. Того дня він разом із колегою рухався по вул. Олени Теліги та помітив транспортний засіб, який рухався смугою громадського транспорту. Автомобіль було зупинено.
Колега вийшла з автомобіля та почала спілкуватися з водієм, попросивши надати посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Водій надав реєстраційний документ, проте посвідчення водія відсутнє. У певний момент він дістав пакет із порошкоподібною речовиною, походження якого пояснити не зміг.
Колега повідомила водію про необхідність огляду транспортного засобу, на що він не заперечував. Під час огляду біля підлокітника виявлено ще один пакет, а також у сумці - інші предмети.
Свідок зазначив, що вони з колегою склали адміністративні матеріали за ст. 164 КУпАП. При цьому він переважно спостерігав за водієм, тоді як безпосередній огляд проводила його колега.
На запитання, з яких обставин йому стало відомо про наявність пістолета, свідок відповів, що це почув від самого водія. Чи було це до початку огляду чи під час нього - свідок точно не пам'ятає. Він також пояснив, що вилучення до його повноважень не належало.
Боді-камер у них на той момент не було, але колега здійснювала відеофіксацію на свій телефон. Свідок підтвердив, що підписував протокол, складений за результатами події.
Судом також досліджено диски із записами (том № 1, а.с. 71, 83, 104), на яких зафіксовано факти зазначені у протоколах сторони обвинувачення. Відомості, що знаходяться на файлах, збігаються з викладеними в протоколах обставинами.
Усі зазначені докази суд приймає до уваги при постановленні обвинувального вироку, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному, і є допустимими доказами, в контексті ст. 86 КПК України.
На підтвердження невинуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, стороною захисту надано такі докази та процесуальні документи, які досліджені судом:
-протокол про адміністративне правопорушення серія ГП №533064 від 12.06.2020, відповідно до якого 12.06.2020 о 09 год 10 хв в м. Києві по вул. Олени Теліги 4, водій ОСОБА_4 надавав послуги із перевезення пасажирів (таксі «313») без реєстрації, як суб'єкта господарювання та без ліцензії на перевезення пасажирів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП (том.1, а.с. 188);
-постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №710420 від 12.06.2020, відповідно до якої водій ОСОБА_4 надавав послуги з перевезення пасажирів (служби таксі «313») без посвідчення водія (позбавлений права керування), чим порушив п.2.1.а ПДР, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (том 1, а.с.189).
Водночас вказані докази, на думку суду, не спростовують причетність обвинуваченого до інкримінованого йому злочину.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об'єктивну істину та на неї покладається обов'язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені усі докази, надані сторонами.
V. Мотиви суду.
При ухваленні цього вироку суд виходить з того, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, зобов'язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 15.04.2021 у справі № 751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі № 742/642/18).
При цьому особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 263 КК (в редакції, чинній на час існування подій, про які йдеться в обвинувальному акті) кримінальна відповідальність настає за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Отже, з огляду на правову кваліфікацію дій обвинуваченого та склад кримінального правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 263 КК України, у цьому провадженні підлягають встановленню такі ознаки:
-об'єкт посягання - громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальною зброєю та бойовими припасами.
-предмет - вогнепальна зброя;
-об'єктивна сторона - зберіганням вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу;
-загальний суб'єкт злочину - фізична осудна особа, якій виповнилось 16 років;
-умисне вчинення таких дій.
Так, суб'єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є загальний, а суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 є осудною фізичною особою, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомостей щодо його неосудності судом не встановлено, а отже, враховуючи вищевикладене, є суб'єктом інкримінованого йому злочину.
Об'єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв.
Зміст і призначення закріпленої у ст. 263 КК України кримінально-правової заборони полягає насамперед у захисті суспільства й держави від найтяжчих насильницьких злочинів, умови для вчинення яких створює неконтрольований обіг зброї. Такі злочинні діяння є особливо небезпечними, адже ставлять під загрозу життя і здоров'я невизначеного кола осіб. Натомість, згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є, зокрема, вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської).
До вогнепальної зброї належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей) (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» (далі - Постанова № 3 від 26.04.2002).
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України може бути виконана шляхом вчинення альтернативних діянь, щодо вказаного предмета кримінального правопорушення, а саме: 1) носіння; 2) зберігання; 3) придбання; 4) передача; 5) збут.
Усі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу.
Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці (п. 11 Постанови № 3 від 26.04.2002).
Наявність об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у діяннях ОСОБА_4 доводиться наступним.
Так, 12 червня 2020 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Toyota» моделі «Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 та особистих речей за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 4, у ОСОБА_4 , серед іншого, було вилучено пістолет «Zoraki 914-S» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А. в який були внесені зміни саморобним способом (том 1, а.с. 65- 71).
Згідно з висновком експерта №8-2/619 від 12.06.2020 судом встановлено, вилучений у ОСОБА_4 предмет схожий на пістолет, відноситься до короткоствольної гладкоствольної зброї. Пістолет є самозарядним пістолетом «Zoraki 914 - S», № НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А., Туреччина, який фірма - виробник позиціонує як стартовий (шумовий). Наданий на дослідження пістолет має промисловий спосіб виробництва фірма «ATAK ARMS CO., LTD», Туреччина. В подальшому в конструкцію пістолета були внесені зміни саморобним способом, а саме видалено захисні елементи з каналу ствола. Пістолет придатний до проведення пострілів, що спростовує доводи захисника, про недоведеністьбойових властивостей зброї (том 1, а.с. 90-94).
Наведені вище докази, на переконання суду є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо події кримінального правопорушення. Також вказані докази не викликають сумніву у їх достовірності, тому що узгоджуються між собою, та є достатніми, оскільки поза розумним сумнівом доводять те, що обвинувачений ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу, вчинив дії щодо придбання та зберігання вогнепальної зброї.
Окрім того, відповідні докази є допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК України. Зазначений висновок, щодо допустимості доказів, ґрунтується на процесуальних документах, які слугували правовою підставою для збирання доказів стороною обвинувачення.
Щодо доводів про те, що стороною обвинувачення не залучено захисника обвинуваченому на його вимогу, то суду не надано доказів того, що обвинувачений наполягав на негайному залученні йому захисника. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, протокол про обшук та протокол про затримання особи, не містять зауважень ОСОБА_4 щодо порушення його права на захист.
Водночас, досліджуючи протокол про затримання ОСОБА_4 встановлено, що право на захист забезпечено, оскільки затримання відбувалося у присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 , який діяв на підставі договору від 12.06.2020 (том № 1, а.с. 99 - 104).
Таким чином, суд приходить до переконання, що право ОСОБА_4 на захист порушено не було.
При цьому, версію обвинуваченого ОСОБА_4 щодо залишення вказаного пістолету в його автомобілі не відомим йому пасажиром, суд розцінив як спосіб уникнення відповідальності за даним кримінальним правопорушенням, оскільки вона не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду цього кримінального провадження на основі змагальності, диспозитивності тощо.
Таким чином, зазначені доводи обвинуваченого спростовуються доказами сторони обвинувачення та визнаються судом такими, що спрямовані на уникнення обвинуваченим відповідальності за вчинене.
Отже, наведені аргументи спростовують твердження сторони захисту про відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК.
З огляду на це, суд вважає, що ОСОБА_4 умисно, без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав вогнепальну зброю - пістолет «Zoraki 914-S» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А.
Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, судом у вироку не зазначались. У такому випадку суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).
Гарантією виконання органом досудового розслідування вимог ст. 9 КПК України є використання всіх джерел доказування, збирання та закріплення кожного доказу у суворій відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, згідно з якою, не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону під час отримання доказу автоматично спричиняє визнання його недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18, від 01 листопада 2022 року у справі № 344/2995/15-к).
У ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив зазначені вище докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, і встановив правильність збору стороною обвинувачення та закріплення кожного з них.
Крім того, жодної із передбачених законом обставин для визнання вказаних доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_4 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
Таким чином, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує вищезазначені дії останнього за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Мотиви призначення покарання.
Визнавши особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, суду необхідно вирішити питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він його відбувати.
Суд виходить із того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Суд поза розумним сумнівом дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якої передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким злочином (ч. 1 ст. 263 КК України);
- особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно не працевлаштованого, розлученого, раніше не судимого згідно ст. 89 КК України;
- відсутність обставин, які пом'якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченому.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час та після вчинення злочинних дій.
На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин справи, суд вважає за пропорційне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Суд вважає можливим, у відповідності з вимогами ст. 75 КК України, від призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та, на підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Визначене покарання, на переконання суду, має бути справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попереджати вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягнути за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні у зв'язку з відсутністю викривача у цьому кримінальному провадженні.
Питання про долю речового доказу необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи № 8-2/619 від 12/06/2020, які складають 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись статтями 2, 7, 84, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до органу, який здійснює контроль за виконанням вироку;
- повідомляти уповноважений орган, який здійснює контроль за виконанням вироку, про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом, який здійснює контроль за виконанням вироку.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
1) диск з відеозаписом події, що мала місце 12.06.2020 за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 4 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
2) пістолет «Zokari 914 - S», N? НОМЕР_1 , калібру 9 м.м. Р.А та 12 набоїв (квитанція № 00866 від 16.06.2020) - конфіскувати на потреби Збройних сил України.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суд, на підставі вимог ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_25