Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15559/25
03 жовтня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Коцюбинське, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025100120000181 від 01.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
Слідчий СВ Управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 в кримінальному провадженні за №12025100120000181 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100120000181 від 01.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Слідчий зазначає, що у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбав ніж, що відноситься до контактної клинкової холодної зброї колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення, який в подальшому розпочав носити при собі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 , у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, помістив вищевказаний ніж у переднє відділення рюкзака, який був при ньому на той час та розпочав носити при собі, без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення працівниками правоохоронного органу.
У подальшому, 01.10.2025 о 20 год. 45 хв. ОСОБА_4 , зайшов до станції метрополітену «Чернігівська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де у вестибюлі був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності у нього речей та предметів, обіг яких обмежено або заборонено законом, повідомив, що у передньому відділенні його рюкзака, який перебуває при ньому, знаходиться ніж, який йому подарували знайомі приблизно в 2011 році та в подальшому незаконно носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
Після чого, ОСОБА_4 , був запрошений до кімнати поліції, що розташована на станції метрополітену «Чернігівська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де на підставі ст. 208 КПК України, був затриманий як особа підозрювана у вчиненні злочину та у присутності двох запрошених понятих, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , та обшуку його особистих речей, виявлено та вилучено з переднього відділення його рюкзака, який перебував при ньому ніж, який відповідно відноситься до контактної клинкової холодної зброї колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення, який ОСОБА_4 незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, слідчий за погодженням з прокурором скерував до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, вказуючи на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення нових кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених підстав та просив його задовольнити, оскільки ризики є доведеними та обґрунтованими.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 перед судовим засіданням повідомила суд про те, що бере участь в іншому судовому засіданні та не може прийняти участь у даному судовому засіданні.
Підозрюваний ОСОБА_4 відмовився від захисника та подав заяву, в якій не заперечував щодо розгляду клопотання без участі захисника. В судовому засіданні визнав обставин, які зазначені в фабула клопотання та щиро каявся.
Заслухавши доводи прокурора та підозрюваного, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
01.10.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, підтверджується наступними доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.10.2025року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.10.2025року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.10.2025; висновком експерта №СЕ-19/111-25/60886-ХЗ від 02.10.2025.
На підставі ст.181 ч.2 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляду домашнього арешту у певний період доби.
Аналізуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
Оцінюючи ризики переховування та вчинення нових злочинів підозрюваним з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про його особу встановлено, що ОСОБА_4 , однак не має постійного місця роботи, стійких соціальних зв'язків та офіційно не працевлаштований. А тому є підстави вважати, що підозрюваний може, з метою уникнення покарання за злочин, зникнути від органу досудового розслідування.
Ризик вчинення нових кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає не доведеним прокурором, оскільки прокурор такий ризик нічим не обґрунтував.
Ризик впливу на свідків слідчий суддя вважає не доведеним прокурором, оскільки прокурор такий ризик нічим не обґрунтував.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено наявність лише ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов'язків.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи невелику тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , та його наслідки, характер злочинних дій, особистість підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вважає за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з покладання обов'язків.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025100120000181 від 01.10.2025 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - на строк 60 днів, тобто до 29 листопада 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 29 листопада 2025 року обов'язки, передбачені КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись із місця проживання а саме: АДРЕСА_1 з 22.00 год. по 06.00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під домашнім арештом не перевищує двох місяців та діє до 29 листопада 2025 року.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1