печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32499/25-п
02 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кострійчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ;
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Учасники судового провадження:
прокурор Козачок В.В., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
З протоколу про адміністративне правопорушення № 583 від 01.07.2025, складеного старшим оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Виноградовим Є.А. вбачається, що ОСОБА_1 виконуючи обов'язки головного спеціаліста Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини і статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 01.04.2024 о 16:22 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, зокрема дій Управління стратегічних розслідувань в м. Києві при провадженні в цій справі, своїм висновком вважала що існують обґрунтовані підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просила призначити їй стягнення у виді штрафу.
ОСОБА_1 вину визнала та пояснила що їй відомо про те, що на неї, як посадову особу поширювалася дія Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно, що вона є суб'єктом декларування. Також пояснила, що щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік подала несвоєчасно, однак умислу на порушення строку подачі не мала. Просила врахувати, що строк подання порушила менше ніж на добу через важкий перебіг вагітності, що часто супроводжувалося перебуванням на лікарняному.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього документи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
Вина є одним із елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Таким чином, для наявності цього елементу складу правопорушення необхідно встановити сукупність двох обставин: 1) факт подання декларації поза межами встановленого законом строку; 2) відсутність поважних причин для такої затримки.
Якщо декларант мав поважні причини, що об'єктивно унеможливили вчасне подання декларації, об'єктивна сторона правопорушення відсутня.
Обов'язковою ознакою диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП є несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вказане правопорушення полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. В той же час, вичерпний перелік поважних причин не регламентовано.
Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» під поважними причинами слід розуміти неможливість особи вчасно подати декларацію у зв'язку з хворобою за наявності медичного висновку, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб сайту НАЗК, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. Перелік поважних причин не може бути вичерпним, є оціночним поняттям та з'ясовується судом в кожному конкретному випадку притягнення особи до відповідальності.
Із досліджених в судовому засіданні документів встановлено, що відповідно до наказу Головного управління юстиції у місті Києві від 21.07.2009 № 1143/03 «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду спеціаліста 2 категорії відділу реєстрації смерті у м. Києві та присвоєно 15 ранг державного службовця з 21.07.2009.
Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.12.2019 № 451/03 «Про ОСОБА_1 » ОСОБА_1 вважається такою, що займає посаду головного спеціаліста Київського міського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 28.12.2019.
Згідно із наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.06.2021 № 2259/03 «Про ОСОБА_1 » ОСОБА_1 вважається такою, що займає посаду головного спеціаліста Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 08.06.2021.
Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.02.2022 № 296-к «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_1 » ОСОБА_2 присвоєно черговий 8 ранг державного службовця з 15.02.2022.
21.07.2009 ОСОБА_3 прийняла Присягу державного службовця.
Згідно посадової інструкції, затвердженої начальником Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) К. Міненком, посада головного спеціаліста Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належить до категорії «В» державної служби.
Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією та суб'єктом декларування.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Так, строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік становить не пізніше 31 березня 2024 року, включно.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_3 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування (ідентифікатор документа - 6065e5de-2901-448d-9cb4-31а0571915a7), за минулий 2023 рік, лише 01.04.2024 о 16:22, а отже несвоєчасно.
За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняла ОСОБА_1 за період з 11.10.2023 по 02.04.2024, остання розпочала вчиняти дії направлені на заповнення/перегляд розділів документа - 6065e5de-2901-448d-9cb4-31а0571915a7 лише 01.04.2024. Дата реєстрації у Реєстрі - 22.02.2017.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що ознайомлена з вимогами, заборонами та обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції». Також через власну необережність не приділила належної уваги інформації щодо відновлення кампанії електронного декларування особами, які здійснюють діяльність пов?язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та несвоєчасно подала щорічну декларацію за 2023 рік, а саме 01.04.2024 о 16:22, тобто несвоєчасно, однак умислу на порушення строку подачі не мала. Просила врахувати, що строк подання порушила менше ніж на добу через важкий перебіг вагітності, що часто супроводжувалося перебуванням на лікарняному.
Надаючи оцінку поважності причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, суддя виходить із такого.
Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність виключається. При цьому, несвоєчасність подання декларації не оспорюється.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» під поважними причинами слід розуміти неможливість особи вчасно подати декларацію у зв'язку з хворобою за наявності медичного висновку, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб сайту НАЗК, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. Перелік поважних причин не може бути вичерпним, є оціночним поняттям та з'ясовується судом в кожному конкретному випадку притягнення особи до відповідальності.
Так, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання електронної декларації. При цьому, умисел можливий лише за умови обізнаності про відновлення подання декларацій.
Суд вважає, що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 не встановлено умислу на неподання чи несвоєчасне подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік оскільки, строк порушено менш ніж на добу, із урахуванням особливих умов стану здоров'я ОСОБА_1 .
Відтак, прокурором в судовому засіданні не надано жодного доказу на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП та не спростовано належними і допустимими доказами поважність причини пропуску строку для подачі декларації.
За таких обставин, суд вважає, що строк, який був пропущений ОСОБА_1 , слід розцінювати як незначний, а подачу декларації на наступний день, як бажання належно виконати вимоги антикорупційного законодавства, що підтверджує відсутність наміру ухилятися від подачі декларації з урахуванням особливих умов стану її здоров'я.
Тобто, з вищевикладеного вбачається, що у ОСОБА_1 був відсутній прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання без поважних причин декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, а його дії (бездіяльність) обумовлені необізнаністю про відновлення подання декларацій.
Таким чином, наявні всі підстави вважати, що «поза розумним сумнівом» не доведено факт несвоєчасного подання без поважних причин ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік.
Оцінивши надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності достатності, суддя вважає, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію, через поважні причини, які пов'язані із життєвими обставинами ОСОБА_1 , зокрема з важким протіканням вагітності та перебуванням на лікарняному, що і призвело до порушення строків її подачі.
З наданих суду документів, жодним чином не вбачається наявність у ОСОБА_1 умислу (прямого чи непрямого) спрямованого на неподання або несвоєчасне подання декларації. Наведені ОСОБА_1 причини є поважними, такими, які дійсно пов'язані з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливили своєчасне подання ним декларації після звільнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причини несвоєчасного подання декларації є поважними, а в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і відповідно відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що є підставою для закриття провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 172-6, 247, 275-280, 283-287 КУпАП, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 КУпАП, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА