02.10.2025 Справа № 756/10586/25
Справа пр. № 2/756/6028/25
ун. № 756/10586/25
02 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
представник позивача - Гажала А.В.,
представника відповідача - Константинов О.Г.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, -
У липні 2025 року позивач приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються мешканцям цієї квартири ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".
Позивач стверджував, що відповідачка належним чином не сплачувала за отримані послуги, допустила заборгованість з їх оплати у сумі 23295,22 грн.
З цих підстав ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за період 01 березня 2019 року до 31 травня 2025 року у сумі 22867,54 грн, заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі
427,68 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язань у сумі 520,95 грн, втрати від інфляції у сумі 5291,61 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі
1024,03 грн. Також позивач просив присудити з відповідачки судовий збір у сумі
3028,30 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка подала відзив на позовну заяву ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", в якому зазначила, що позивач пропустив позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за період з 01 березня 2019 року до березня 2022 року, а тому не заперечувала проти стягнення з неї заборгованості за отримані послуги у сумі 18394,61 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язань у сумі 520,95 грн втрати від інфляції у сумі 2168,40 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 401,78 грн. Також ОСОБА_1 просила суд розстрочити виконання рішення суду у справі на 12 місяців з дня набрання рішенням законної сили.
У відповіді на відзив ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" стверджувало, що позовну давність до вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг не пропущено.
У судовому засіданні 30 вересня 2025 року представниця позивача підтримала позовні вимоги свого довірителя з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
У судовому засіданні 30 вересня 2025 року представник відповідача проти позову заперечував частково з підстав, зазначених у відзиві на позову.
Представниця позивача в судове засідання 02 жовтня 2025 року не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, подала заяву, у якій просила суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка та її представник в судове засідання 02 жовтня 2025 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, представник відповідачки подав заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності та відсутності його довірительки, а позовні вимоги - задовольнити частково.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу у судовому засіданні 02 жовтня 2025 року за відсутності представниці позивача, відповідачки та її представника.
Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Правовідносини з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 85) (далі - Правила надання послуг з централізованого опалення та централізованого водовідведення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року № 459/3958/15-ц).
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . Також за цієї адресою зареєстроване її місце проживання.
Згідно зі ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі ст. 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 38 Правил надання послуг з централізованого опалення та централізованого водовідведення споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Власниці квартири АДРЕСА_1 ПрАТ "АК "Київводоканал" надаються послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперевність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц).
За положеннями ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Оскільки ПрАТ "АК "Київводоканал" надавались власниці квартири АДРЕСА_1 ПрАТ "АК "Київводоканал" послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яка отримувала вказані послуги і користувалася ними, у відповідачки виник обов'язок оплатити ці послуги.
За період з 01 березня 2019 року до 31 травня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 з оплати житлово-комунальних послуг становить 23295,22 грн, в тому числі заборгованість з оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за період 01 березня 2019 року до 31 травня 2025 року у сумі 22867,54 грн, заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 427,68 грн. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком позивача. Власного розрахунку на спростування розрахунку позивача відповідачка не надала.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Ч. 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Нормою ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передабчено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне здійснення відповідачкою платежів за житлово-комунальні послуги, становить 520,95 грн.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях (такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16).
Зважаючи на те, що зобов'язання ОСОБА_1 з оплати житлово-комунальних послуг визначене у гривні, ПрАТ "АК "Київводоканал" має право вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Втрати позивача від інфляції, розраховані ним, становлять 5291,61 грн, а три проценти річних від простроченої суми - 1024,03 грн. Доказів на спростування розрахунку цих сум чи власного розрахунку відповідачка суду не надала.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена ст. 258 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені
ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року
№ 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 24 лютого
2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності". Цим Законом виключено з ЦК України п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення", а отже поновлено перебіг позовної давності.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а з 30 січня 2024 року до 04 вересня 2025 року.
Наведене свідчить, що у разі якщо позовна давність до вимог ПрАТ "АК "Київводоканал" не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду було продовжено до 04 вересня 2025 року.
Отже, позовна давність до вимог ПрАТ "АК "Київводоканал" на момент пред'явлення позову не спливла.
Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у сумі 23295,22 грн, в тому числі заборгованість з оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за період 01 березня 2019 року до 31 травня 2025 року у сумі 22867,54 грн, заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 427,68 грн, а також пеню за прострочення виконання зобов'язань у сумі 520,95 грн, втрати від інфляції у сумі
5291,61 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1024,03 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачки на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні
Про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення суд вказує у резолютивній частині рішення (п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).
Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі.
Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів позивача та відповідача.
При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У відзиві відповідачка просила суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, мотивуючи це скрутним матеріальним становищем. Так, ОСОБА_1 не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього нагляду до досягнення нею шестирічного віку, її основним джерелом доходу є державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї.
Ураховуючи скрутний матеріальний стан відповідачки, суд дійшов висновку про необхідність розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними платежами по 2510,98 грн щомісячно.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03327664) заборгованість з оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за період 01 березня 2019 року до
31 травня 2025 року у сумі 22867 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки, заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 427 (чотириста двадцять сім) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок, пеню за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у сумі 520 (п'ятсот двадцять) гривень 95 (девяносто п'ять) копійок, втрати від інфляції у сумі 5291 (п'ять тисяч двісті дев'яносто одна) гривня 61 (шістдесят одна) копійка, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1024 (тисяча двадцять чотири) гривні 03 (три) копійки, а всього - 30131 (тридцять тисяч сто тридцять одна) гривня 81 (вісімдесят одна) копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03327664) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Розстрочити виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03327664) заборгованості у сумі 30131 (тридцять тисяч сто тридцять одна) гривня 81 (вісімдесят одна) копійка на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) гривень 98 (дев'яносто вісім) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК