Справа № 752/6605/23
Провадження № 2/752/552/25
іменем України
(додаткове)
03 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Стеценка Тараса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутніми зобов'язань за договором позики та розпискою,-
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутніми зобов'язань за договором позики та розпискою.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року в задоволенні позову відмовлено.
09.09.2025 року представник відповідача - адвокат Стеценко Т.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 163 500,00 грн витрат на правничу допомогу, витрати на складання висновку експерта № 45/23 від 26.05.2023 року за наслідками проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 20 000,00 грн, витрати на отримання консультативного висновку № 11/р/25 від 21.04.2025 року в розмірі 14 000,00 грн, а також 1 629,00 грн за отримання документів, що містяться в реєстраційних справах.
23.09.2025 року від представника позивача - адвоката Мелехової О.С. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги до 11 000,00 грн, посилаючись на те, що заявлений представником відповідача розмір правової допомоги є завищеним та необхідності їх стягнення в заявленій сумі не обґрунтовано; витрати на складання висновку експерта № 45/23 від 26.05.2023 року, отримання консультативного висновку № 11/р/25 від 21.04.2025 року, а також за отримання документів не підлягають компенсації, оскільки вказані документи не приймались судом в якості доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року в справі № 757/60277/18-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу заявником надано: Договір про надання правничої (правової) допомоги № АО-05/22 від 03.06.2022 року, укладений між АО «СААД ЛІГАЛ» та ОСОБА_2 ;додаткову угоду від 08.05.2023 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги № АО-05/22 від 03.06.2022 року, зі змісту п. 1 якого вбачається, що клієнт зобов'язався оплатити адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 3 000,00 грн з одну годину надання правової допомоги, але не менше 60 000,00 грн за кожну судову інстанцію; акт прийняття наданої правничої допомоги від 08.05.2025 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги № АО-05/22 від 03.06.2022 року, відповідно до якого адвокатським об'єднанням надано, а клієнтом прийнято комплекс юридичних послуг, гонорар за виконання яких складає 163 500,00 грн; розрахунок (гонорару) витрат від 08.09.2025 року на правову допомогу по справі № 752/6605/23 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № АО-05/22 від 03.06.2022 року та додаткової угоди від 08.05.2023 року до вказаного Договору, відповідно до якого надано послуг на 54,5 год.
Крім того, надано квитанції про оплату згідно з Договором № АО-05/22 від 03.06.2022 року та додатковою угодою від 08.05.2023 року на загальну суму 90 000,00 грн, про оплату проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 20 000,00 грн, і 14 000,00 грн за проведення рецензування висновку експерта № СЕ-19/111-24/70356-ПЧ від 04.03.2025 року, а також 1 629,00 грн за надання копій з реєстраційної справи та за договором оферти з урахуванням комісії в розмірі 109 грн.
Тобто, факт надання правничої допомоги та інших витрат підтверджується належними та допустимими доказами.
Разом із тим, на думку суду, розмір витрат на правничу допомогу, визначений представникамивідповідача в загальному розмірі 163 500,00 грн із розрахунку 3 000,00 грн за 1 годину роботи, є не співмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумної та необхідності процесуальних дій сторони, в зв'язку із чим, оцінюючи витрати відповідача із урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 30 000,00 грн за рахунок позивача.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Що ж стосується заявлених представником відповідача до відшкодування витрат на складання висновку експерта № 45/23 від 26.05.2023 року за наслідками проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 20 000,00 грн, витрати на отримання консультативного висновку № 11/р/25 від 21.04.2025 року в розмірі 14 000,00 грн, то суд вказує, що витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат ст. 133 ЦПК України.
Разом із тим, вказані висновки експертів судом не враховані як докази, а відповідні мотиви викладені в ухвалі від 02.07.2025 року та рішенні від 04.09.2025 року Голосіївського районного суду м. Києва в указаній справі, в зв'язку із чим, суд відмовляє заявнику у відшкодуванні вказаних витрат.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 року в справі № 712/4126/22.
Щодо стягнення 1 629,00 грн витрат за отримання документів, що містяться в реєстраційних справах, то суд вказує, що з наявних квитанцій неможливо встановити факт надання таких послуг саме в межах вказаної справи, адже з частини з них не вбачається про здійснення оплати саме за отримання документів з конкретних реєстраційних справ, а інша частина стосується надання копій з реєстраційних справ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відомості щодо яких відсутні у доданих представником відповідача документах, отриманих з центрів надання адміністративних послуг.
До того ж, врозрахунку (гонорарі) витрат від 08.09.2025 року на правову допомогу по справі № 752/6605/23 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № АО-05/22 від 03.06.2022 року та додаткової угоди від 08.05.2023 року до вказаного Договору, вже визначено послуги із збору доказів із центрів надання адміністративних послуг (п. п. 16-21), тому їх оплата, яка проводиться окремо,по суті входить до складу наданої послуги як необхідної та пов'язаної із збором цих доказів.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача - адвоката Стеценка Т.М. про ухвалення додаткового рішення в указаній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133,137, 141,270 ЦПК України, суд-
заяву представника відповідача - адвоката Стеценка Тараса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутніми зобов'язань за договором позики та розпискою- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) витрат, понесених на правову допомогу.
В задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було врученов день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко