Справа №569/12675/25
29 вересня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - позивач), діючи через свого представника Тараненка А.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №459933375 від 18 червня 2023 року в розмірі 58 697 грн 38 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 червня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір №459933375 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 11 400 грн 00 коп. на банківську картку, яку відповідач вказала у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії даного Договору.
Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
При цьому зазначає, що укладання договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з позичальником не може ставити під сумнів відступлення прав вимоги за таким договором факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. При цьому, право вимоги по Кредитному договору було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, а Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є дійсним, відповідно до законодавства, містить вимоги конкретного змісту, щодо відступлення прав вимоги до боржників, що існували на момент переходу цих прав, в порядку передбаченому договором факторингу, в тому числі і майбутніх вимог, містить обсяг таких вимог, та обсяг прав і обов'язків сторін, сторонами досягнуто згоди щодо предмета договору факторингу.
Отже сторони погодили, що за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року в майбутньому (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «Таліон Плюс» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язаний набувати такі права вимоги.
Таким чином, умови зазначеного договору факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договору факторингу. Такі умови договору факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами до договору факторингу, строк дії договору факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяг з Реєстру прав вимоги про передачу права вимоги, додається до позовної заяви, та є належним доказом щодо ланцюга відступлень права вимоги по Кредитному договору до позивача.
27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 29 травня 2025 року за Договором факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 58 697 грн 38 коп.
З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №459933375 від 18 червня 2023 року становить 58 697 грн 38 коп., яка складається з: 11 399 грн 92 коп. заборгованості по тілу кредиту; 47 297 грн 46 коп. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, і яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
11 липня 2025 року представником відповідача Зачепіло З.Я. подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову.
У відзиві вказує, що у справі відсутні належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача, позивачем не надано підтвердження сплати новим кредитором коштів первісному кредитору за договорами факторингу, та зарахування їх на рахунок останнього.
Також, Кредитний договір між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено 18 червня 2023 року. Тобто, правовідносини за Кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 18 червня 2023 року, значно пізніше ніж було укладено Договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.
Відступлення майбутніх вимог чинне законодавство не забороняє, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Права майбутньої вимоги на момент укладення договору мали би бути визначеними, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо відповідача на момент укладення Договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 18 червня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір із відповідачем.
Таким чином, з огляду на наведене фактично ТОВ «Таліон плюс» не могло відступити ТОВ «Онлайн фінанс», а ті в свою чергу ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги за Кредитним договором №459933375 від 18 червня 2023 року, оскільки у самого ТОВ «Таліон плюс» було відсутнє таке право грошової вимоги
Окрім того, позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості.
У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
Доданий розрахунок заборгованості є документом, що складений самим кредитором, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.
При цьому, сума заборгованості по відсотках у розмірі 47 297 грн 46 коп. за кредитним договором нарахована поза межами погодженого сторонами строку кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору №459933375 від 18 червня 2023 року сума коштів у розмірі 11 400 грн 00 коп. надавалась позичальнику строком на 30 днів з 18 червня 2023 року по 18 липня 2023 року. Жодних пролонгацій відповідач не робила, таким чином, з огляду на зазначене розрахунок заборгованості позивача не ґрунтується на умовах кредитного договору.
21 липня 2025 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
У відповіді на відзив вказує, що право вимоги перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 19 вересня 2023 року, тобто після укладання Кредитного договору № 459933375 від 18 червня 2023 року. Відповідач помилково вважає, що передача права вимоги відбулася в момент укладення Договору факторингу, оскільки відповідно до умов Договору факторингу передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Реєстр прав вимоги до Договору факторингу від № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, до якого включено Кредитний договір № 459933375 від 18 червня 2023 року, укладено 19 вересня 2023 року, тобто після укладення Кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього Кредитного договору до Реєстру, право вимоги вже існувало, а не було майбутнім, як помилково вважає відповідач.
Щодо оплати за договором факторингу вказує, що у випадку відсутності фінансування, Договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, що чинні до сьогодні.
Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру позивач належним чином довів факт переходу права вимоги, оскільки подав такі документ.
Щодо відсотків за кредитним договором вказує, що строк дії Кредитного договору визначено в п 7.2. та обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.7 Договору.
Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання позичальником і прораховується в порядку описаному нижче: 8.3. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: 8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 18 липня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 299,30 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,82 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); 8.3.2 у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 18 липня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка); після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1 087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Під час укладення договору відповідач ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода. Відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте відповідач не відмовлялася від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталася за додатковим роз'ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом.
Кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач та її представник ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою позивача та довідкою про доставку SMS. При цьому, разом з відзивом на позовну заяву представник відповідача Зачепіло З.Я. подала клопотання, в якому просила справу розглядати за відсутності відповідача та її представника за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги не підтримує та просить в їх задоволенні відмовити. Також 29 вересня 2025 року позивач подала заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги визнала частково, оскільки відсотки нараховані поза межами кредитування.
Разом з позовною заявою представником позивача Тараненком А.І. подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 червня 2025 року задоволено.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 18 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №459933375.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 11 400 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до п. 2.2. Договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Відповідно до п. 2.3. Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 11 400 грн 00 коп. 18 червня 2023 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Відповідно до п. 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до п. 5.1. Договору кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5375-41ХХ-ХХХХ-9733, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
Відповідно до п. 7.1.-7.4. Договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 18 липня 2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
В обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 18 липня 2028 року.
Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником Дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Відповідно до п. 8.1.-8.6. Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено.
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.
Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 18 липня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 299,30 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,82 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним; у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 18 липня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
У разі здійснення позичальником двох та більше пролонгацій, кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.
Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
Згідно п. 9.1.1.13 Договору кредитодавець має право передати іншій особі свої права кредитора за Договором без згоди позичальника.
Згідно п. 11.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
18 червня 2023 року відповідачем також подана Заявка на отримання грошових коштів в кредит, де вказані її дані, зокрема фінансовий номер телефону, електронна адреса, дата народження, паспортні дані, РНОКПП, адреса реєстрації та проживання, а також номер картки НОМЕР_1 . Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 18 червня 2023 року сума кредиту становила 11 400 грн 00 коп., а строк кредиту - 30 днів.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» сума кредиту становила 11 400 грн 00 коп., строк кредитування - 30 днів. При цьому, акцепт оферти ОСОБА_1 (підписання договору одноразовим ідентифікатором) здійснено 18 червня 2023 року о 20:58:35 за номером телефону НОМЕР_2 .
З копії платіжного доручення №bас3794а-dс2d-41df-b6bf-6е5fdс9230аа від 18 червня 2023 року слідує, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 кошти згідно договору №459933375 від 18 червня 2023 року в сумі 11 400 грн 00 коп., що також підтверджено і Довідкою №459933375/23052025/Є від 23 травня 2025 року, виданою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Окрім того, згідно відповіді, наданої АТ «Універсал Банк» №БТЕ- від 30 червня 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 27 червня 2025 року про витребування доказів, картка №5375411424249733 емітована на ім'я ОСОБА_1 . І відповідно до руху коштів по вказаній картці 18 червня 2023 року на картку здійснено переказ коштів в сумі 11 400 грн 00 коп.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 17 липня 2023 року ОСОБА_1 вчинила дії спрямовані на продовження строку користування кредитом, а саме сплатила 1 210 грн 00 коп. процентів, в зв'язку з чим на 29 днів продовжено строк кредитування, тобто до 16 серпня 2023 року, з процентною ставкою на період продовження строку кредитування - 2,05 % в день.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимоги (п. 2.1. та п. 4.1. Договору).
28 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої текст Договору викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, згідно умов цього Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Згідно п. 5.3.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
31 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.
Згідно Реєстру прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №459933375 від 18 червня 2023 року.
Згідно Акта звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2023 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підтверджують, що станом на 31 грудня 2023 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
27 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», як фактором, був укладений Договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 2.1. та п. 4.1. Договору).
Згідно Реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №459933375 від 18 червня 2023 року.
Згідно платіжної інструкції №6617 від 30 травня 2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року та Договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).
29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року.
Згідно Реєстру боржників від 29 травня 2025 року до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №459933375 від 18 червня 2023 року.
Згідно платіжних інструкцій №243 від 04 червня 2025 року, №245 від 04 червня 2025 року, №246 від 05 червня 2025 року, №247 від 05 червня 2025 року, №248 від 06 червня 2025 року позивач здійснив оплату фінансування за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року.
Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №459933375 від 18 червня 2023 року, складеному ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на дату продажу 19 вересня 2023 року, станом на 19 вересня 2023 року заборгованість відповідача складала 29 821 грн 18 коп., з яких: 11 399 грн 92 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 18 421 грн 26 коп. - заборгованість за процентами. При цьому станом на 16 серпня 2023 року заборгованість відповідача складала 18 270 грн 70 коп.
Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №459933375 від 18 червня 2023 року, складеному ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», з 19 вересня 2023 року по 27 травня 2024 року заборгованість відповідача складала 58 697 грн 38 коп., з яких: 11 399 грн 92 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 47 297 грн 46 коп. - заборгованість за процентами.
Як слідує з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №459933375 від 18 червня 2023 року, складеному позивачем, з 29 травня 2025 року по 05 червня 2025 року заборгованість відповідача складала 58 697 грн 38 коп., з яких: 11 399 грн 92 коп. - заборгованість по простроченому тілу; 47 297 грн 46 коп. - заборгованість по простроченим відсоткам.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 18 червня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №459933375. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало взяті на себе зобов'язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 58 697 грн 38 коп., з яких: 11 399 грн 92 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 47 297 грн 46 коп. сума заборгованості за відсотками.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року.
27 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №27/0524-01, за яким ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, за яким позивач набув права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року.
За таких обставин, оскільки позивач уклавши 29 травня 2025 року з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» Договір факторингу №29/05/25-Е набув права грошової вимоги до відповідача по Договору кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по вказаному Договору.
Проте суд не може погодитись з нарахованим розміром заборгованості за відсотками, оскільки за цим правочином здійснювалося нарахування процентів поза межами узгодженого строку кредитування.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі №944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 18 червня 2023 року сума кредиту становила 11 400 грн 00 коп., а строк кредиту - 30 днів.
Згідно з Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» сума кредиту становила 11 400 грн 00 коп., строк кредитування - 30 днів.
З огляду на порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційні системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідачу пропонувалась можливість отримати кредит в сумі до 11 400 грн 00 коп. терміном виключно до 30 днів.
Також, відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 17 липня 2023 року ОСОБА_1 вчинила дії спрямовані на продовження строку користування кредитом, а саме сплатила 1 210 грн 00 коп. процентів, в зв'язку з чим на 29 днів продовжено строк кредитування, тобто до 16 серпня 2023 року, з процентною ставкою на період продовження строку кредитування - 2,05 % в день.
Отже, на переконання суду, при вирішенні спору необхідно розтлумачити умови укладеного між сторонами кредитного договору на користь споживача.
З огляду на зміст та тлумачення кредитного договору нарахування заборгованості за процентами поза 30-денним строком кредитування, з урахуванням пролонгації, здійснювалась як міра відповідальності за порушення певних умов.
Згідно із ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначав, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, двозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного, заявленого позичальником та попередньо узгодженого строку кредитування.
Отже, суд дійшов висновку, що за вищевказаним Договором проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише до 16 серпня 2023 року, в межах строку кредитування з урахуванням пролонгації. Відповідно до розрахунку заборгованості по Кредитному договору №459933375 від 18 червня 2023 року, складеному ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», станом на 16 серпня 2023 року заборгованість відповідача складала 18 270 грн 70 коп., з яких 11 399 грн 92 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами з врахуванням умов пролонгації становить 6 870 грн 78 коп.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року в розмірі 18 270 грн 70 коп., з яких: 11 399 грн 92 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 6 870 грн 78 коп. - заборгованість за процентами.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.
Доводи представника відповідача Зачепіло З.Я. про те, що у справі відсутні належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача на увагу не заслуговують, оскільки на підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» позивачем подано копію Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з відповідними додатками, копії Додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 року, витяг з Реєстру прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року, який підписаний обома сторонами договору та скріплений їхніми печатками. А згідно п. 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Крім того, позивачем подано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2023 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підтверджують, що станом на 31 грудня 2023 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Відтак, з огляду на надані докази до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року.
Наступне відступлення фактором право грошової вимоги були передбачено п. 5.3.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
На підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» позивачем подано копію Договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року з відповідними додатками, витяг з Реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року, який підписаний обома сторонами договору та скріплений їхніми печатками. А згідно п. 4.1 Договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Крім того, позивачем подано платіжну інструкцію №6617 від 30 травня 2024 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року та Договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року. Відтак, з огляду на надані докази до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року.
Наступне відступлення фактором право грошової вимоги були передбачено п. 5.3.3 Договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року.
На підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача позивачем подано копію Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року з відповідними додатками, Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 29 травня 2025 року, який підписаний обома сторонами договору та скріплений їхніми печатками, витяг з Реєстру боржників від 29 травня 2025 року. А згідно п. 1.2 Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. Крім того, позивачем подано платіжні інструкції №243 від 04 червня 2025 року, №245 від 04 червня 2025 року, №246 від 05 червня 2025 року, №247 від 05 червня 2025 року, №248 від 06 червня 2025 року, відповідно до яких позивач здійснив оплату фінансування за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року. Відтак, з огляду на надані докази до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року.
Також, суд зауважує, що частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п.п. 1.1.3. та п.п. 1.1.4. Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», сторони домовились, що термін «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, а «борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Відповідно до п.п. 1.1.3. та п.п. 1.1.4. Додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони домовились, що термін «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, а «борг» - означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимоги), включаючи зобов'язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку (у разі прострочення умов кредитних договорів), а також будь-які інші зобов'язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами.
При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17).
Також, суд зауважує, що з огляду на те, що укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було пролонговано на підставі додаткових угод до нього №19, 26, 27, 31 та 32 до 31 грудня 2024 року, тому на день укладення кредитного договору Договір факторингу був чинний і така обставина не може спонукати до висновку про недійсність передачі прав вимоги.
За таких обставин, позивачем доведено та підтверджено належними доказами факт відступлення права грошової вимоги за укладеним 18 червня 2023 року Договором кредитної лінії №459933375 до позивача.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 754,02 грн (18 270,70 грн х 2 422,40 грн/58 697,38 грн).
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, Додатковою угодою №25770730820 від 30 травня 2025 року до даного Договору, Актом прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2025 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 178,88 грн (18 270,70 грн х 7 000,00 грн/58 697,38 грн).
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у загальному розмірі 2 932 грн 90 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором кредитної лінії №459933375 від 18 червня 2023 року в розмірі 18 270 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн 70 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у розмірі 2 932 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн 90 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Першко