Справа № 569/18771/25
03 жовтня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122,
ч. 2 ст. 126 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.08.2025 року серії ЕПР1 № 432072, 23.08.2025 року о 17 год 21 хв в м. Рівне по вул. Дубенська, 77, громадянин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш, як на 20 км/год, а саме в н.п. Рівне, вул. Дубенська, 77, позначену дорожніми знаками 5.49 та 5.50 рухався зі швидкістю 75 км/год. Швидкість руху вимірувалася лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТСО01147. Відеофіксація проводилась на технічний пристрій 475233, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23.08.2025 року серії ЕПР1 №432091, 23.08.2025 року о 17 год 21 хв в м. Рівне по вул. Дубенська, 77, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 807, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР та ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» , за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в присутності законного представника ОСОБА_2 провину у вчиненні вказаних правопорушень визнав повністю, вказав, що батьками проведена профілактична бесіда, просив суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 в присутності законного представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до вимог пункту 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з вимогами п. 2.1.а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Згідно з ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Частинами 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами;
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Окрім визнання вини особою, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 432072, серії ЕПР1 №432091 від 23.08.2025 року, відео- та фото- доказами подій, а також поясненнями ОСОБА_3 , наданими під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, характер вчинених правопорушень, їх суспільну небезпечність, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП, що відповідає вимогам
ст. 23 КУпАП, згідно з ст. 36 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 122, 126, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст.126 КУпАП, та застосувати стягнення:
- за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) гривень,
- за ч. 2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП шляхом повного поглинання менш суворого адміністративного стягнення, остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Н.О. Гордійчук