06 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/302/25 пров. № А/857/18814/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (головуючий суддя: Сорока Ю.Ю., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 10.01.2025, через засоби поштового зв'язку, звернулася з позовом до суду, надісланого засобами поштового зв'язку, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.11.2024 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу».
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату мені з 30.10.2024 року пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» в розмірі 60 % заробітної плати державного службовця на підставі довідок про заробітну плату, виданих Камінь-Каширською міською радою.
В обґрунтування позову зазначає, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV).
Позивачка, 30.10.2024 звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VII.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 05.11.2024 № 907540196591 відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю підстав.
З таким діями відповідачів позивачка не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії, як державному службовцю, позивачка досягла необхідного віку, має необхідний загальний трудовий стаж, в тому числі понад 20 років державної служби, а тому має право на призначення пенсії по віку як державному службовцю.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.11.2024 № 907540196591.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з 30.10.2024 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих з заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Камінь-Каширською міською радою.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що з 04.07.2001 набрав чинності Закон України від 07.06. 2001 «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно з яким керівні працівники і спеціалісти місцевих рад набули статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування. А тому періоди роботи на посадах службовців органів місцевого самоврядування можуть бути зараховані до стажу державної служби лише до 04.07.2001. Відтак, оскільки, станом на 01.05.2016 у позивачки відсутній необхідний стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889, а на посадових осіб місцевого самоврядування, дія Закону № 889 не поширюється, підстави для призначення пенсії за нормами ст. 37 Закону № 3723 відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивачкою не подано відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Позивачка, 30.10.2024 звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на інший вид пенсії, на пенсію за віком по Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Камінь-Каширською міською радою.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 05.11.2024 № 907540196591 відмовлено позивачці у перерахунку пенсії - перехід з пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 (далі Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 № 822/254/18, від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання відповідача на відсутність у позивачки необхідного страхового стажу державної служби, передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889, з огляду на таке.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством
Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889)
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених правових норм викладено у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року справа № 825/1453/18, від 11 квітня 2023 року справа № 1.380.2019.003855, від 09 травня 2023 року справа № 560/928/20.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що періоди роботи позивачки в органах місцевого самоврядування зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії за віком згідно із пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії пенсію державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII. На момент звернення із даною заявою позивачка отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
На дату набрання чинності Законом № 889-VIII (01.05.2016) позивачка мала понад 20 років стажу державної служби.
Крім того, на дату звернення позивачки із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця їй виповнилося 67 років, тобто умова щодо віку виконується, та остання мала загальний страховий стаж понад 30 років, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII.
За таких обставин безпідставним є висновок ГУ ПФУ у Львівській області про відсутність у позивачки права на пенсію згідно Закону № 889-VIII, а рішення від 05.11.2024 № 907540196591 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо визначення розміру пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданої Камінь-Каширською міською радою, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Позивачка на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому розмір пенсії позивачки підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, пенсія ОСОБА_1 підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданої Камінь-Каширською міською радою.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18.
З огляду на встановлені обставини та надану правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.11.2024 № 907540196591 є протиправним та необґрунтованим, оскільки ним безпідставно відмовлено позивачці у переведенні на пенсію державного службовця. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивачки, необхідно задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з 30.10.2024, а також визначити розмір пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Камінь-Каширською міською радою.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 140/302/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
З. М. Матковська