Справа № 240/21813/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
06 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІ ЛЮКС" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІ ЛЮКС" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІ ЛЮКС" з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 1385/5 від 20.05.2025 року;
- зобов'язати Міністерство юстиції України відновити правове становище в сфері державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що існувало до видачі незаконного Наказу № 1385/5 від 20.05.2025 року.
18 вересня 2025 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНІ ЛЮКС" у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За приписами частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21 листопада 2018 року у справі №520/13190/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 820/3534/17, Велика Палата дійшла наступних висновків:
"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів."
Справи, предмет спору в яких, як і у справі, яка розглядається, пов'язаний із оскарженням наказів Мін'юсту стосовно скасування рішень суб'єктів державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, неодноразово розглядались Великою Палатою Верховного Суду і постановах від 19 червня 2019 року у справі №802/385/18-а, від 18 вересня 2019 року у справі №810/3711/18, від 12 лютого 2020 року у справі №1840/3241/18 висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питань, що можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.
Хважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не може не застосувати зазначені висновки до справи, яка розглядається.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 1385/5 від 20.05.2025 року було задоволено скаргу Компанії Вестгрініт Холдінгс Лімітед від 26.12.2024 та визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано всі оскаржувані рішення державних реєстраторів-приватних нотаріусів Рябикіної А.А., Радзієвської В.В., Бадахова Ю.Н. На підставі одного ряду таких оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Радзієвською В.В. в Державному реєстрі прав зареєстровано перехід права власності на об'єкти нерухомого майна від ТОВ "Мартен Локс" до ТОВ "Юні Люкс". Тобто, ТОВ "Юні Люкс" є одним з кінцевих покупців об'єктів нерухомого майна, перехід права власності на які було зареєстровано на підставі анульованих рішень державних реєстраторів.
По суті, ТОВ "Юні Люкс" не погоджується з оскаржуваним наказом, оскільки такий стосується прав та інтересів зазначеного товариства як учасника реєстраційних дій, проведених державним реєстратором -приватним нотаріусом Радзієвською В.В. за результатом яких прийнято анульовані Мін'юстом рішення про державну реєстрацію прав за такими правочинами: Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі площею 1288,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 636999518234 (рішення про державну реєстрацію прав № 71270214 від 25.01.2024, нотаріус Радзієвська В.В.). Продавець ТОВ «Мартен Локс», покупець ТОВ «Юні Люкс»; Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,0403 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 972158718220 (рішення про державну реєстрацію прав № 71269011 від 24.01.2024, нотаріус Радзієвська В.В.). Продавець ТОВ «Мартен Локс», покупець ТОВ «Юні Люкс»; Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4214 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1018420332224 (рішення про державну реєстрацію прав № 71313431 від 27.01.2024, нотаріус Радзієвська В.В.). Продавець ТОВ «Мартен Локс», покупець ТОВ «Юні Люкс»; Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5786 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1018465732224 (рішення про державну реєстрацію прав № 71313407 від 27.01.2024, нотаріус Радзієвська В.В.). Продавець ТОВ «Мартен Локс», покупець ТОВ «Юні Люкс»; Договір купівлі-продажу торгово-виробничого комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844389018220 (рішення про державну реєстрацію прав № 71269059 від 25.01.2024, нотаріус Радзієвська В.В.). Продавець ТОВ «Мартен Локс», покупець ТОВ «Юні Люкс»; Договір купівлі-продажу незавершеного будівництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1951389418220 (рішення про державну реєстрацію прав № 71269358 від 25.01.2024, нотаріус Радзієвська В.В.). Продавець ТОВ «Мартен Локс», покупець ТОВ «Юні Люкс»; Договір купівлі-продажу каменокольної дільниці, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1664283118234 (рішення пр
Тобто, позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ порушує право власності позивача, оскільки скасовує реєстраційну дію щодо реєстрації права власності позивача на об'єкти нерухомого майна, що унеможливлює реалізацію повного обсягу прав власності.
Отже, зміст заявлених позовних вимог у цій справі зводиться до захисту речового права позивача, з огляду на що, незважаючи на підстави позову - порушення процедури розгляду скарги, правовідносини у цьому спорі покликані на захист права цивільного, адже наслідком є дії щодо відновлення правового становища в сфері державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що існувало до видачі оскаржуваного наказу.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Колегія суддів вважає, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.
У зв'язку з викладеним, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано реєстраційні дії, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати з юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.
Суд також зважає на те, що може виникнути конфлікт між судовими рішеннями, що може призвести до правової невизначеності та ускладнення захисту порушених прав.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного суду викладеній в постанові від 20.02.2024 по справі № 420/16521/21.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження наказу Міністерства юстиції України безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо нерухомого майна. З огляду на суб'єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського судочинства.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №910/8424/17, від 23 травня 2018 року у справі №815/4618/16, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №814/2030/17 відступила від позиції, висловленої нею у справі №815/4618/16 та інших подібних позицій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІ ЛЮКС" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.