Справа № 560/6901/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
06 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16.04.2025 №222030031121 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно записів трудової книжки від 29.03.1993 НОМЕР_1 з 20.08.1996 по 27.08.1999 та до пільгового стажу період роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002, та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 07.04.2025.
2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено у перерахунку пенсії за віком в зв'язку з відсутністю підстав відповідно наданих документів. У результаті розгляду доданих до заяви документів не зараховано періоди роботи, зокрема, з 20.08.1996 по 27.08.1999, оскільки завірено печаткою для господарчих та грошових документів, а не гербовою печаткою підприємства. Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002 заявником не долучено жодних документів (пільгова довідка, наказів про результати атестації робочих місць), які підтверджують роботу на пільгових умовах. Вважає, що записи трудової книжки містять всю необхідну інформацію про періоди роботи. Також зазначає, що обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника. Крім того, зазначає, що страховий стаж роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Звертає увагу, що пільговий стаж роботи за період роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002 повністю підтверджується записами трудової книжки від 29.03.1993 НОМЕР_1 (записи №9-13), в яких зазначено "професія підземний гірник дає право на пільгове пенсійне забезпечення".
3. 28 серпня 2025 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
4. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16.04.2025 року №222030031121 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком.
5. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно записів трудової книжки від 29.03.1993 НОМЕР_1 з 20.08.1996 по 27.08.1999 та до пільгового стажу період роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002, та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 07.04.2025.
6. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
7. Апелянт ГУ ПФУ в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
8. Апелянт зазначив, що Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь - які протиправні дії відносно позивача.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 14.03.2025 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням даних про стаж і заробітну плату.
10. 07.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.
11. 16.04.2025 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії в зв'язку з відсутністю підстав відповідно наданих документів.
12. Не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.03.1993, зокрема, з 20.08.1996 по 27.08.1999, оскільки завірено печаткою для господарчих та грошових документів, а не гербовою печаткою підприємства. Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002 заявником не долучено жодних документів (пільгова довідка, наказів про результати атестації робочих місць), які підтверджують роботу на пільгових умовах.
13. Позивач, вважаючи порушеним його право на пенсійне забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
14. Позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено у перерахунку пенсії за віком в зв'язку з відсутністю підстав відповідно наданих документів. У результаті розгляду доданих до заяви документів не зараховано періоди роботи, зокрема, з 20.08.1996 по 27.08.1999, оскільки завірено печаткою для господарчих та грошових документів, а не гербовою печаткою підприємства. Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002 заявником не долучено жодних документів (пільгова довідка, наказів про результати атестації робочих місць), які підтверджують роботу на пільгових умовах. Вважає, що записи трудової книжки містять всю необхідну інформацію про періоди роботи. Також зазначає, що обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника. Крім того, зазначає, що страховий стаж роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Звертає увагу, що пільговий стаж роботи за період роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002 повністю підтверджується записами трудової книжки від 29.03.1993 НОМЕР_1 (записи №9-13), в яких зазначено "професія підземний гірник дає право на пільгове пенсійне забезпечення".
15. Відповідач вказав, що Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь - які протиправні дії відносно позивача.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
17. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
18. Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
19. Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
20. Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.
21. Приписами частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
22. Положеннями частини 1 статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
23. Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-IV.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
25. Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії є те, що до страхового стажу останнього не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.03.1993, зокрема, з 20.08.1996 по 27.08.1999, оскільки завірено печаткою для господарчих та грошових документів, а не гербовою печаткою підприємства та пільгового стажу періоду роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002, оскільки заявником не долучено жодних документів (пільгова довідка, наказів про результати атестації робочих місць), які підтверджують роботу на пільгових умовах.
26. Надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, колегія суддів зазначає та враховує таке.
27. Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
28. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
29. Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
30. Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
31. Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
32. Колегія суддів зазначає, що спірний період роботи з 20.08.1996 по 27.08.1999 підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 від 29.03.1993. Наявні у трудовій книжці записи є достатніми та належними, які дійсно підтверджують трудову діяльність позивача у спірний період.
33. Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці, апелянт не надав.
34. Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
35. В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
36. Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
37. Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
38. Щодо не зарахування періоду роботи з 27.09.1999 по 29.04.2002, оскільки заявником не долучено жодних документів, які підтверджують роботу на пільгових умовах (пільгова довідка, наказів про результати атестації робочих місць), колегія суддів зазначає наступне.
39. Згідно з пунктом 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
40. Приписами пункту 10 Порядку №442 визначено, що результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
41. Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
42. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
43. Так, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
44. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
45. Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
46. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.
47. Тому помилковими є доводи апелянта про те, що пільговий стаж не підтверджено, оскільки не підтверджено атестацію робочих місць.
48. Крім того, згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
49. Також, за правилами п.п.1,2,20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20).
50. Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
51. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
52. За таких обставин суд першої інстанції правильно оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16.04.2025 №222030031121 визнав протиправним та скасував.
53. Як наслідок, наявні підстави для зобов'язання зарахувати періоди роботи до пільгового стажу з 20.08.1996 по 27.08.1999 та з 27.09.1999 по 29.04.2002.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
54. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
55. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
56. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
57. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
58. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
59. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.