Справа № 524/12501/25
Провадження № 1-кс/524/2306/25
06.10.2025 місто Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42025172030000086 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України,
Старший слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором, про примусове відібрання біологічних зразків (букального епітелію) у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42025172030000086 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.
У обгрунтування клопотання зазначає, що СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025172030000086 від 12.09.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України за фактом надання неправомірної вигоди слідчому СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.09.2025 об 11:55 ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 на території АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надав слідчому СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними, лише їй притаманними повноваженнями у кримінальному провадженні, відповідно до своєї попередньої пропозиції грошові кошти в сумі 20000 грн в якості неправомірної вигоди за невчинення нею дій, направлених на притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12025170500001411 від 02.08.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України за фактом незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, та прийняття рішення щодо притягнення інших осіб до відповідальності.
19.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука по справі № 524/12501/25, провадження № 1-кс/524/2198/25 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 год 15.11.2025 включно.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у отриманні зразків букального епітелія ОСОБА_4 , якому 17.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, з метою подальшої державної реєстрації геномної інформації для осіб, які підозрюються у скоєнні тяжких злочинів.
17.09.2025 слідчим СВ КРУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 винесена постанова про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , необхідних для проведення експертизи.
ОСОБА_4 відмовився від добровільного надання зразків букального епітелію у письмовій формі.
З метою встановлення обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність відібрати зразки букального епітелію ОСОБА_4 на предмет виділення його ДНК-профілю та державної реєстрації геномної інформації для осіб, які підозрюються у скоєнні тяжких злочинів.
У судове засідання не з'явились слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області та прокурор Кременчуцької окружної прокуратури, надавши заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
ОСОБА_4 , щодо якого подане клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, утримується під вартою згідно ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 19.09.2025 по справі № 524/12501/25.
Слідчий суддя розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених ч.2 ст. 163 КПК України. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання (ч. 4 ст. 163 КПК України).
Розглянувши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ст. 9 КПК України ).
У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею (ст. 245 КПК України).
Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно положень про тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 160-166 КПК України).
У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається у порядку, передбаченому ст.ст. 160-166 КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Аналізуючи положення п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 160 КПК України у взаємозв'язку із положеннями ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про примусове відібрання біологічних зразків може бути задоволене у разі доведення стороною, якою воно ініційовано, що біологічні зразки, результати їх дослідження мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та будуть використані як доказ відомостей, що містяться в речах і документах, а також у разі неможливість іншими способами довести такі обставини.
Отже, відповідно до положень КПК України метою відібрання біологічних зразків, зокрема і їх примусового відібрання, є виключно потреби досудового розслідування.
При вирішенні клопотання слідчим суддею враховується також, що на відміну від примусового відібрання біологічних зразків згідно КПК України (для потреб досудового розслідування), існує інший порядок збору, отримання, обробки та використання біологічних зразків, зокрема для формування Електронного реєстру геномної інформації.
Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі - Закон) державна реєстрація геномної інформації проводиться з дотриманням прав і свобод людини і громадянина та відповідно до таких основних принципів: верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; гуманізму; конфіденційності, у тому числі захищеності персональних даних.
Державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою: (1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; (2) розшуку осіб, зниклих безвісти; (3) ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини; ( 4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе. В Україні проводяться обов'язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації (ч. 1 ст. 4 Закону).
Обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду (п.1 ч.1 ст. 5 Закону).
Відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у разі, коли результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюється згідно із ст. 242 КПК України, яка визначає підстави для призначення експертизи у кримінальному провадженні (п. 4 р. «Відбір біологічного матеріалу та направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження)» Порядку проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації людини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2023 № 978).
Проте нормативними актами не врегульоване питання щодо порядку дій у разі відмови у наданні біологічних зразків для проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації особи, процесуальний статус якої відповідає, визначеному у п.1 ч.1 ст. 5 Закону (повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду).
Таким чином, примусове відібрання зразків у кримінальному провадженні відбувається лише, коли зразки можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження.
Відсутність передбачуваності законодавства, що встановлює процедуру відібрання зразків для ДНК-аналізу під час розслідування, порушує ст. 8 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського Суду з прав людини «Dragan Petroviж v. Serbia, № 75229/10, 14.04.202). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначив, що втручання не було «відповідним до закону» у значенні ст. 8 § 2 Конвенції з рпав людини, оскільки відповідні положення національного законодавства мали бути «передбачуваними щодо [їхніх] наслідків» для заявника. Хоча тлумачення та застосування національного законодавства належить, перш за все, до компетенції національних органів влади, зокрема судів, Суд повинен зазначити стосовно цієї справи, що наказ, який уповноважує поліцію взяти зразок слини заявника, не містить посилання на жодні конкретні правові положення і що ст. 131 §§ 2 та 3 Кримінально-процесуального кодексу лише передбачала, що суд може наказати про взяття зразка крові або проведення «інших медичних процедур», якщо це вважається медично необхідним для встановлення фактів, «які мають значення» для кримінального розслідування. Отже, у ст. 131 §§ 2 та 3 не було конкретного посилання на взяття зразка ДНК.
З урахуванням наведеного, старшим слідчим СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області не доведено, що такий ступінь втручання у права, свободи та інтереси особи виправдовує потреби досудового розслідування правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, як наслідок фактично буде застосований з іншою метою, відмінною від досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, передумовою для звернення до слідчого судді з клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного є постанова слідчого/ прокурора про призначення у кримінальному провадженні відповідної експертизи.
Водночас, у обґрунтування клопотання не надані докази призначення відповідної експертизи у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 в якості підозрюваного.
У клопотанні наявна копія постанови про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , однак без обгрунтовання підстав для зазначеного, у тому числі яким чином результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження № 42025172030000086 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
З урахуванням зазначеного, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 160-166, 245, 309, 372, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42025172030000086 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1