Справа № 367/4313/25
Провадження №3/367/1523/2025
Іменем України
03 жовтня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Білогруд О.О.
при секретарі Кравченко О.С., Гончаренко Н.В.,
за участі прокурора Замкової К.П.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Куца Я.М.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта вища, працюючого на посаді юриста у Благодійному фонді «Deep state UA» зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП,-
згідно з протоколу про адміністративне правопорушення № 3623, складеного 16.04.2025, ОСОБА_1 , виконуючи 08.12.2023 повноваження депутата Ірпінської міської ради Київської області, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) та приміткою до статті 172-6 КУпАП, на яку поширюється дія Закону № 1700-VII, в порушення вимог абзацу 2 частини другої статті 45 Закону №1700 не своєчасно, без поважних причин подав 23.10.2024 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік. Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП.
В судових засіданнях ОСОБА_1 факт подання щорічної декларації за 2023 рік 23.10.2024 підтвердив та зазначив. В кінці 2023 року подав заяву на припинення повноваження депутата Ірпінської міської ради, після ухвалення відповідного рішення у грудні 2023 року ним подано декларацію за 2023 рік за період до звільнення. У період припинення повноважень та у подальшому він активно займався волонтерською діяльністю, мав часті поїздки на схід у місця дислокації військовослужбовців ЗСУ з допомогою. В кінці березня 2024 року перебував у черговому відрядженні і саме там вчиняв дії по заповненню декларації та її поданню Указане відбувалося у присутності його колеги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Саме вони можуть підтвердити, що ним здійснювалися такі спроби. Однак, у зв'язку з тим, що на сході неподалік лінії бойового розмежування слабкий зв'язок, подекуди його зовсім не було, його спроби виявилися не успішними. Про те, що подання декларації не було успішним він дізнався восени 2024 року, коли йому повідомили з органів поліції, тоді ж одразу він зайшов у реєстр декларацій та 23.10.2024 подав відповідну щорічну декларацію. Зауважив, що відомості у щорічній декларації за 2023 рік не відрізняється від відомостей декларації перед звільненням, яку він подав у грудні 2023 року. Будь-якого умислу на не подання декларації у нього не було, навпаки, він вживав заходи щодо її подання. При цьому, на питання суду, не повідомив, які причини йому заважали подати декларацію у період з 01.01.2024 до 17.03.2024 (моменту його відбуття у відрядження, також зазначав, що коли у кінці березня 2024 намагався подати декларацію, то здійснював авторизацію, крок за кроком переходи з одного розділу на наступний, вкінці натискав відповідний функціонал «подати декларацію». Вважає, що декларація не відобразилася у реєстрі декларацій тому, що там де він перебував був поганий інтернет-зв'язок. Також підтримав позицію свого захисника.
У судових засіданнях захисник Куц Я.М. зауважив, що за результатами ознайомлення з матеріалами справи є підстави для закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Так, свідком ОСОБА_2 підтверджено безпосередньо у судовому засіданні, що ОСОБА_1 у його присутності вчиняв дії щодо подання декларації, указане також підтвердив свідок ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях, також зазначив, що метою декларування є фінансовий контроль та моніторинг діяльності суб'єктів декларування. Подані ОСОБА_1 декларації щорічна за 2023 рік та після звільнення у 2023 році не відрізняються одна від одної, будь-якого умислу не подання, чи подання недостовірної інформації у ОСОБА_1 не було. Оскільки відсутній умисел, то відсутня і суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення і як наслідок відсутній склад правопорушення. Також однією з об'єктивних ознак є не поважність причин не подання відповідної декларації, однак ОСОБА_1 у березні 2024 року перебував у зоні активних бойових дій у відрядженні, а як відомо там відсутнє стабільне інтернет-з'єднання. Саме це і є поважною причиною не подання ним декларації своєчасно. Також зібрані матеріали свідчать про те, що уповноважений орган Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК ще 04.09.2024 було відомо про те, що декларація ОСОБА_1 за 2023 відсутня в реєстрі. З того часу слід здійснювати шестимісячний строк для притягнення до відповідальності, передбачений статтею 38 КУпАП, в подальшому Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про такий факт стало відомо 05.02.2025, тому це ще один строк з якого можливо здійснювати відлік шестимісячного строку притягнення до відповідальності. Зазначив, що відповідно до витребуваних документів, зокрема посадовою інструкцією, особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не було передбачено такі повноваження станом на 16.04.2025 (день складення протоколу). Цією ж уповноваженою особою порушено резолюції, надані його безпосередніми керівниками щодо перевірки та складення протоколу. З огляду на зазначені обставини, провадження в указаній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_2 , попереджений про кримінальну відповідальність, повідомив суду, що разом із ОСОБА_1 працюють у благодійному фонді. В кінці березня 2024 року він разом з ОСОБА_1 вирушив у відрядження на схід України. Зазначив, що у певний час він особисто бачив, як ОСОБА_1 сидячи за ноутбуком був схвильований, на його питання ОСОБА_1 відповідав, що намагається подати майнову декларацію і в нього погано виходило, оскільки було слабке інтернет-з'єднання. Пізніше ОСОБА_1 йому повідомив, що все добре. Як він зрозумів, то ОСОБА_1 успішно подав свою декларацію.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності. Зібраними у справі письмовими документами підтверджено, що ним не подано своєчасно декларацію, а поважних причин суду він не повідомив. Також прокурор зауважила, що строк притягнення до відповідальності розпочався з 16.04.2025, тобто з моменту складення протоколу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Згідно статтею 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень статті 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що згідно частини першої статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 вказаного Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Судом встановлено, що рішення 36 сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 23.11.2023 № 2812-36-VIII повноваження депутата Ірпінської міської ради достроково припинено. Постановою Ірпінської міської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області від 08.12.2023 №270 визнано обраним депутатом указаної ради наступного за черговістю в єдиному виборчому списку відповідної місцевої організації партії, у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ОСОБА_1 .
Листом Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.09.2024 № 47-02/64352-24 ОСОБА_1 повідомлено, що ним не подано щорічну декларацію за 2023 рік, надано 10-ти денний строк для її подання.
Згідно скрін-шота з офіційного веб-сайту НАЗК ОСОБА_1 подано щорічну декларацію, назва посади: депутат Ірпінської міської ради Бучанського району 23.10.2024, декларацію після звільнення на тій же посаді ним подано 17.12.2023.
Згідно Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 у період з 31.03.2024 до 24.10.2024 ним подано щорічну декларацію за 2024 рік 23.10.2024.
Наказом від 28.02.2024 №28/02 директора Благодійної організації «Благодійний фонд «ДіпСтейтЮа» ОСОБА_4 волонтера ОСОБА_1 залучено до діяльності благодійного фонду для участі в організаційних процесах, пов'язаних із наданням допомоги військовим підрозділам. Наказом директора Благодійної організації «Благодійний фонд «ДіпСтейтЮа» ОСОБА_4 від 16.03.2024 №16/03 волонтера ОСОБА_1 направлено у відрядження до Донецької області у період з 17.03.2024 до 05.04.2024 для забезпечення передачі благодійної допомоги військовим частинам.
На запит суду, направленого за клопотанням сторони захисту, з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надано: копію наказу від 12.01.2024 № 15о/с про призначення ОСОБА_5 старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 4-го відділу управління стратегічних розслідувань в Київській області; лист Департаменту стратегічних розслідувань від 12.02.2025 адресований Управлінню стратегічних розслідувань щодо надсилання для організації розгляду та прийняття рішення щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства; копії резолюцій від 13.02.2025, від 14.02.2025; 26.03.2025; копію листа Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України адресованого заступникові керівника Київської обласної прокуратури; лист-відповідь Київської обласної прокуратури від 25.03.2025 адресований Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; витяг з посадової інструкції працівників управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань, зокрема ОСОБА_5 ..
Згідно Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 у період з 01.01.2024 до 31.03.2024, яка надійшла на запит суду, направленого за клопотанням прокурора, убачається, що за указаний період входу до його особистого кабінету ним не здійснювалося, будь-яких дій користувачем не вчинялося.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження встановлені Законом. Так, депутати зобов'язані щороку до 01 квітня наступного року подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII депутати місцевих рад є суб'єктами на яких поширюється дія цього Закону. Тобто ОСОБА_1 , як депутат Ірпінської міської ради Київської області є суб'єктом на якого поширюється дія Закону № 1700-VII та він є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до рішення Ірпінської міської ради від 23.11.2023 № 2812-36-VIIІ ОСОБА_1 склав повноваження депутата указаної ради за особистою заявою.
Абзацом 2 частини другої статті 45 Закону № 1700-VII визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, указану у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5, частини першої статті 3 Закону № 1700-VII зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом місцевої ради, тобто суб'єктом на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, зобов'язаний бу подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік упродовж часу з 01.01.2024 з 00:00 до 31.03.2024 23.59 год.
Втім, відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті (https://portal.nazk.gov.ua), ОСОБА_1 подав відповідну щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2023 рік 23.10.2024 о 23:10, тобто не своєчасно без поважних причин.
Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи повноваження депутата Ірпінської міської ради Київської області до грудня 2023 року, тобто будучи суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з підпунктом «б» пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII та приміткою до статті 172-6 КУпАП, в порушення вимог абзацу 2 частини другої статті 45 Закону № 1700-VII та пункту 2-7 розділу ХІІІ Закону № 1700-VII , несвоєчасно 23.10.2024 без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме рішенням 36 сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 23.11.2023 № 2812-36-VIII відповідно до якого повноваження депутата Ірпінської міської ради ОСОБА_1 достроково припинено; постановою Ірпінської міської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області від 08.12.2023 №270, якою визнано обраним депутатом указаної ради наступного за черговістю в єдиному виборчому списку відповідної місцевої організації партії, у зв'язку з достроковим припиненням повноважень ОСОБА_1 ; скрін-шотом з офіційного веб-сайту НАЗК відповідно до якого ОСОБА_1 подано щорічну декларацію, назва посади: депутат Ірпінської міської ради Бучанського району 23.10.2024, декларацію після звільнення на тій же посаді ним подано 17.12.2023; послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 у період з 01.01.2024 до 31.03.2024, з якої убачається, убачається, що за указаний період входу до його особистого кабінету ним не здійснювалося, будь-яких дій користувачем не вчинялося, а також поясненнями ОСОБА_1 у суді.
Досліджені докази суд вважає належними та допустимими, та в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, надано не було.
Щодо тверджень сторони захисту про відсутність умислу в діях ОСОБА_1 судом враховується таке. Адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, і суб'єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній, так і в необережній формі вини. Диспозицією частини першої статті 172-6 КУпАП форму вини не визначено та не передбачено наявність негативних наслідків вчиненого правопорушення, тобто вказане правопорушення може бути вчинено як умисно, так і з необережності.
Це адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого достатньо лише встановлення факту несвоєчасного подання декларації (порушення вимоги закону) без поважних причин. Встановлення ж суспільно-небезпечних наслідків та з'ясування форми вини не вимагається.
Щодо твердження сторони захисту про закінчення як на момент направлення протоколу до суду, так і на момент розгляду справи строків, визначених статтею 38 КУпАП судом зауважується таке.
Відповідно до положень частини четвертої статті 172-6 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, зокрема, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Проте, будь-яких критеріїв для визначення моменту або дня виявлення такого триваючого правопорушення положення КУпАП не містять, і як наслідок відсутні єдині, однозначні підходи щодо визначення такого моменту та обчислення законом строків застосування адміністративного стягнення.
Як зазначає сторона захисту про факт не подання ОСОБА_1 декларації за 2023 уповноваженому структурному підрозділу НАЗК стало відомо 04.09.2024, а уповноваженому структурному підрозділу поліції 15.02.2025.
Водночас об'єктивна сторона частина першої статті 172-6 КУпАП передбачає діяння за сукупності двох складових, а саме: 1) несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та 2) подання такої декларації без поважних причин. Тобто, орган, уповноважений на збирання, аналіз доказів та за результатами такої діяльності складення протоколу про вчинення вказаного адміністративного правопорушення, крім встановлення інших складових складу адміністративного правопорушення (об'єкт, суб'єкт та суб'єктивна сторона) повинен встановити як факт несвоєчасного подання декларації так і відсутність поважних причин не подання декларації. Фактично уповноваженому органу НАЗК стало відомо про можливий факт вчинення адміністративного правопорушення, тобто несвоєчасне подання таких декларацій, 04.09.2024, органу Національної поліції 15.02.2025. Однак станом на вказані дати такий уповноважений орган не міг об'єктивно знати про поважність чи неповажність несвоєчасного подання. Тобто, достовірний факт про наявність діяння, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, на вказані дати відсутні.
Вказане можливо встановити лише після отримання від особи відповідних пояснень, надання такій особі можливості подати уповноваженому органу докази на підтвердження поважності своєчасного не подання та/або не можливості подання відповідних декларацій, у строк, визначений законом. З огляду на досліджені матеріали, судом встановлено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені Конституцією України та положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, виконано дії, визначені частиною другої - четвертої статті 256 КУпАП, надано право подати відповідні пояснення та за необхідності надати відповідні докази. У разі надання уповноваженій особі докази поважності не своєчасного подання, то указане б виключало одну з ознак об'єктивної сторони складу правопорушення - не поважність.
Саме день складення протоколів про адміністративне правопорушення 16.04.2025, тобто день, в який в уповноваженої на складання протоколу особи було достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення, а також коли уповноважена особа здобула можливість виконати всі передбачені статтями 254, 256 КУпАП дії за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є датою виявлення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Тобто день коли ним не спростовано не поважність причин подання декларацій особи, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому враховуючи положення статті 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення станом на день розгляду не завершено, у задоволені клопотання про звільнення від відповідальності у зв'язку із спливом строку давності слід відмовити.
Щодо тверджень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 про вжиття ОСОБА_1 дій для подання декларації в кінці березня 2024 року, то указані свідчення спростовуються послідовністю дій користувача Єдиного реєстру декларацій за період з 01.01.2024 до 31.03.2024. Указані відомості формуються автоматично за наслідками дій чи відсутністю дій користувачів указаних реєстрів, тим паче, як убачається з послідовності за період з 31.03.2024 до 24.10.2024, то відповідною автоматизованою системою фіксуються і вхід до реєстру, відображення методичних рекомендацій, створення нових декларацій, збереження, подання, тощо. Будь-які за період з 01.01.2024 до 31.03.2024 ОСОБА_1 здійснено не було.
Твердженя щодо не повноважності посадової особи, якою складено протокол, то указане спростовується копією наказу про призначення на посаду, копіями резоцій, відповідно яких саме ОСОБА_6 доручено здійснення опрацювання указаних матеріалів.
Суд зауважує, що одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки , можуть виявитися у підриві авторитету органів державної влади та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за частиною першою статті 172-6 КУпАП, яка передбачає відповідальність несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме п'ятдесяти неоподатковуваних мінімума доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 605 гривень 60 копійок, які підлягають стягнення з ОСОБА_1 .
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 38, 172-6, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд