Справа № 240/20743/25
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
06 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні йому в період з 29.01.2020 року по 05.08.2025 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати Державну установу «Житомирська виправна колонія (№4)» провести перерахунок та доплатити йому за період з 29.01.2020 року по 05.08.2025 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-IХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року№1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року №2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 9 листопада 2023 року №3460-IX на 01.01.2024 року, законом України про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року №4059-IX на 01.01.2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань надати Державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)» цільове фінансування для виплати йому за період з 29.01.2020 року по 05.08.2025 року включно належних з урахуванням проведених раніше виплат сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-IХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року N? 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року №2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 9 листопада 2023 року №3460-IX на 01.01.2024 року, законом України про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року №4059-IX на 01.01.2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги. За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані Позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися Позивачем максимально чітко і зрозуміло та зазначаються всі відомості щодо Відповідача, до якого пред'явлені такі вимоги.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох Відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з Відповідачів.
Разом з тим, із позовної заяви є незрозумілим характер спірних відносин Позивача з Відповідачем 2 -Департаментом з питань виконання кримінальних покарань.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Позивач на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху, в уточненій позовній заяві пояснив, що Департамент з питань виконання кримінальних покарань є забезпечувальним фінансовим органом для Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» та надає Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» цільове фінансування для виплати грошового забезпечення (усіх складових) особовому складу Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)».
Тобто Департамент з питань виконання кримінальних покарань надає кошти Державній установі «Житомирська виправна колонія №4)» для здійснення виплат грошового забезпечення, в тому числі для виплат на виконання судових рішень. Державна установа «Житомирська виправна колонія (№ 4)» не зможе виконати рішення суду та здійснити виплату Позивачу без наданих Департаментом з питань виконання кримінальних покарань коштів.
При підготовці позовної заяви ОСОБА_1 звертався до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань зі зверненням виділити Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» кошти для виплати Позивачу доплати грошового забезпечення, протеДепартамент з питань виконання кримінальних покарань листом від 13.08.2025 року №3569/519-аз/5.3.1/13-25/9/2/23-25 відмовив.
Тобто позивач роз'яснив суду, що спірні правовідносини між Позивачем та Департаментом з питань виконання кримінальних покарань обґрунтовані відмовою Департаменту надати Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» кошти для виплати Позивачу доплати грошового забезпечення.
На думку колегії суду, таке пояснення є достатнім для того, щоб відкрити провадження в справі. Інші обставини, на які послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.
З врахуванням викладеного, ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.