Справа № 240/6577/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
06 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіва" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіва" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
у квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіва" звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позову вказує, що відповідачем у оскаржуваних постановах неправильно встановлено об'єктивну сторону правопорушення та неправильно застосовано норму правопорушення, у зв'язку з чим постанови є незаконними та підлягають скасуванню.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.
Апелянт в поданій скарзі наголошує, що до вказаних правовідносин підлягає застосуванню абз. 8, а не абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим відповідачем неправильно встановлено як об'єктивну сторону правопорушення, та відповідно і розмір штрафу за це правопорушення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до направлення на рейдову перевірку від 23.10.2023 № 000184 контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 2 км автодороги Т-0611 Ставище-Брусилів-Попільня було проведено перевірку транспортного засобу марки «КАМАЗ 5511» ГКБ 8527, з номерним знаком НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , щодо дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки посадовими особами складено акт № АР006907 від 25.10.2023 у якому вказано, що під час перевірки виявлено порушення: здійснення внутрішніх вантажних перевезень згідно ТТН №2510-01 від 25.10.2023 (вантаж - кукурудза врожай 2023 року) транспортним засобом, не обладнаним контрольним пристроєм тахографом без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (на момент перевірки відсутня контрольна картка водія або копія графіку змінності водіїв). У Акті вказано, що транспортний засіб належить СВК Ягорлик, Одеська область, перевізник - ТОВ "Агровіва" (а.с. 46).
Того ж дня, відповідно до акту № 006929 від 25.10.2023 контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 2 км автодороги Т-0611 Ставище-Брусилів-Попільня було проведено перевірку транспортного засобу марки «КАМАЗ 45144» СЗАП 8357, з номерним знаком НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , під керуванням водія ОСОБА_2 , щодо дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
У Акті вказано, що під час перевірки виявлено порушення: здійснення внутрішніх вантажних перевезень згідно з ТТН №2510-02 від 25.10.2023 (вантаж - кукурудза врожай 2023 року) транспортним засобом, не обладнаним контрольним пристроєм тахографом без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (на момент перевірки відсутня контрольна картка водія або копія графіку змінності водіїв). У Акті вказано, що транспортний засіб належить СВК Ягорлик, Одеська область, перевізник - ТОВ "Агровіва" (а.с. 51)
Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області 05.12.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанови № 007714 та № 007715 про застосування до адміністративно-господарського штрафу за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн по кожній постанові.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих постанов, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Відповідно до норм ст. 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
У силу норм ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При цьому, перелік документів, які повинен мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у ст. 48 Закону №2344-III, не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті № 385 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком №1567.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Як передбачає пункт 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства про автомобільний транспорт, слід дійти висновку про те, що водій при здійсненні ним перевезень вантажів повинен мати при собі документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». При цьому наведений у вказаній статті перелік документів не є вичерпним, оскільки зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі №820/4624/17.
Як слідує з актів перевірок (а.с.10-11), посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення перевірок виявлено порушення щодо здійснення перевезення ТЗ не обладнаним тахографом, індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіків змінності водіїв.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340). Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами
Згідно з пунктом 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 6.1 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 6.2 Положення №340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Згідно з пунктом 6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).
Таким чином, Положення допускає облік робочого часу водіїв, як тахографом, так і індивідуальною контрольною книжкою водія або графіком змінності водіїв.
При цьому, для усунення прогалин, недоліків, неузгодженостей тощо, які могли бути під час проведення перевірки і надання відповідному суб'єкту господарювання можливості подати документи на їх спростування, надати пояснення - закріплено обов'язок у відповідача повідомляти про розгляд справи про правопорушення з метою надання можливості подати пояснення, документи тощо на спростування цього.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що позивача було повідомлено про розгляд справи про порушення, позивач клопотав про відкладення розгляду справи, клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 05.12.2023 року. Товариство скористалось своїм правом на подання пояснень щодо встановлених правопорушень (а.с.57-60)
Крім того, згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).
Таким чином, Положення допускає облік робочого часу водіїв, як тахографом, так і індивідуальною контрольною книжкою водія або графіком змінності водіїв.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт», з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
У розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка чи графік змінності водіїв, які відображують відомості про тривалість змінного періоду керування.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіка змінності водіїв в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Положенням №340.
Абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку індивідуальної контрольної книги водія чи копії графіка змінності водіїв, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 823/1199/17, від 20.05.2020 у справі 804/5737/16, від 19.09.2024 у справі №200/7080/23 та в силу вимог частини п'ятою статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.
Оцінюючи доводи апелянта, що відповідач повинен був застосувати відповідальність на підставі абз. 8 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний абзац застосовується у разі, якщо водієм транспортного засобу було порушено режим праці та відпочинку, у даному ж випадку під час проведення перевірки службовими особами встановлено відсутність у водіїв обов'язкових документів визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1. ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Враховуючи, що ТОВ «Агровіва» як перевізник не дотримався обов'язку забезпечення водія відповідною документацією на перевезення, зокрема, індивідуальною контрольною книжкою чи копією графіку змінності водіїв, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність накладення на позивача адміністративно-господарських штрафів.
З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність у водіїв на момент перевірки індивідуальної контрольної книжки водія та копії графіка змінності водіїв, колегія суддів дійшла висновку про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт, що в свою чергу є підставою для притягнення його до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіва" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.