Справа № 120/9695/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
06 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, апелянт) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем 28.06.2024 здійснено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Разом з тим, відповідачем не виплачено компенсацію за несвоєчасну виплату сум вказаного грошового забезпечення, що, на думку позивача, вказує на протиправну бездіяльність військової частини, у зв'язку з чим 01.07.2024 представник позивача звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення.
3. Однак відповідач не здійснив виплату компенсації втрати частини доходів позивачу.
4. Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
5. 19 серпня 2025 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
6. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.202016 по 28.02.2018.
7. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, за весь час затримки виплати, а саме з 01.01.2016 по 27.06.2024 включно.
8. Апелянт військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
9. Апелянт зазначив, що оскільки виплата коштів індексації грошового забезпечення була здійснена на виконання рішення суду та носила разовий характер, то вона не підпадає під дію Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ".
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
11. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 листопада 2019 року № 228 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 21 листопада 2019 року.
12. Оскільки при звільненні з позивачем не було проведено всіх розрахунків, а саме не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008, тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з позовом.
13. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 120/7823/23 зобов'язано військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи як базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.
14. На виконання вказаного судового рішення відповідач 28.06.2024 здійснив виплату перерахованого грошового забезпечення позивача в сумі 77885,19 грн.
15. Разом з тим, при виплаті суми перерахованого грошового забезпечення відповідачем не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
16. 01.07.2024 представник позивача звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення.
17. Однак відповідач не здійснив виплату компенсації втрати частини доходів позивачу.
18. Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
19. Позивач зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем 28.06.2024 здійснено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Разом з тим, відповідачем не виплачено компенсацію за несвоєчасну виплату сум вказаного грошового забезпечення, що, на думку позивача, вказує на протиправну бездіяльність військової частини, у зв'язку з чим 01.07.2024 представник позивача звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення.
20. Апелянт вказав, що оскільки виплата коштів індексації грошового забезпечення була здійснена на виконання рішення суду та носила разовий характер, то вона не підпадає під дію Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ".
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
21. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
22. Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (Закон №1282-XII).
23. Відповідно до ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
24. Згідно зі ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
25. Відповідно до ч. 2 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
26. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
27. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок №1078).
28. Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
29. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку №1078).
30. Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (Закон № 2050-ІІІ) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
31. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
32. Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
33. Згідно зі ст. 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
34. Тобто, індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
35. При цьому, використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
36. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
37. Колегія суддів зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
38. Враховуючи наявність факту невиплати позивачу в повному обсязі грошового забезпечення в належному розмірі ( невчасної виплати ), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення), у зв'язку з порушенням строків виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/2947/21-а за період з 01.01.2016 - по 28.02.2018.
39. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 в справі №240/20080/22.
40. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення (несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018) на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду в справі № 120/7823/23, за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 - 27.06.2024 включно.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
41. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
42. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
43. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
44. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
45. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
46. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.