Справа № 560/14971/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
06 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів-Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 01.07.2024 року № 220150001901 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 14.09.1979 року, а саме:
-з 20.04.1979 по 01.09.1979 в Білогірській дирекції кіномережі;
-з 05.10.1979 по 12.06.1997 в Білогірській заготконторі Білогірської райспоживспілки;
-з 13.06.1997 по 31.10.1997 в Білогірський Кооптзаготпром Білогірського районного споживчого товариства;
-з 01.11.1997 по 18.10.2001 в КВП "Виробничник", та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2024 про призначення пенсії по інвалідності з урахуванням висновків суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.12.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2022 року позивачу виповнилося 60 років.
03.02.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, яка разом із документами доданими до неї зареєстрована 03.02.2023 року за № 165.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 220150001901 від 09.02.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із недостатністю страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
За доданими до заяви документами до страхового стажу не враховано трудову книжку НОМЕР_2 від 14.09.1979, оскільки перша сторінка трудової книжки не засвідчена відбитком печатки.
Необхідний страховий стаж становить 29 років, страховий стаж позивача становить 09 років 07 місяців 03 дні.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 560/4016/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 09.02.2023 №220150001901 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, із урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13.09.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 560/4016/23, повторно розглянуло заяву позивача від 03.02.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняло рішення № 220150001901 про відмову про призначення пенсії за віком в зв'язку із недостатністю страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 29 років.
Страховий стаж позивача обчислений в розмірі 9 років 7 місяців 3 дні.
До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 14.09.1979, оскільки на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки відсутня печатка організації на якій вперше заповнювалася трудова книжка, зміна запису про прізвище (згідно свідоцтва про шлюб) не завірене підписом керівника підприємства та печаткою відділу кадрів, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 № 58.
В адміністративному чи судовому порядку позивач рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.09.2023 року № 220150001901 не оскаржила.
Оскільки з 17.07.2023 року позивачу встановлена 2 група інвалідності загального захворювання безтерміново, позивач 29.12.2023 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, яка разом із документами доданими до неї зареєстрована 29.12.2023 року за № 1766.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.01.2024 року № 220150001901 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 та статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Необхідний для призначення пенсії по інвалідності страховий стаж становить 15 років.
Страховий стаж позивача становить 09 років 03 місяці 04 дні.
Серед іншого до страхового стажу позивача не враховано також періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 14.09.1979, яку не прийнято до уваги, оскільки на титульному аркуші відсутня печатка підприємства яке заповнювало трудову книжку та наявне виправлення по батькові заявниці не належним чином, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.
В адміністративному чи судовому порядку позивач рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.01.2024 року № 220150001901 не оскаржила.
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2024 року у справі № 669/334/24 встановлено факт, що трудова книжка НОМЕР_2 в дійсності видана та належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Водички Білогірського району Хмельницької області.
11.06.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, яка разом із документами доданими до неї зареєстрована 11.06.2024 року за № 724.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.06.2024 року № 220150001901 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішення прийняте за таких обставин:
-дата народження-23.02.1962;
-дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України-11.06.2024;
-вік заявника 62 роки 03 місяці 18 днів;
-необхідний страховий стаж відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 15 років;
-страховий стаж особи становить 09 років 03 місяці 04 дні.
За доданими документами до страхового стажу позивача не враховано записи трудової книжки НОМЕР_2 від 14.09.1979, оскільки записи документу внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, (на титульній сторінці відсутня печатка першої інстанції початку трудової діяльності).
Для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 , необхідно надати уточнюючі довідки про прийняття/звільнення які видані на підставі первинних документів (з вказанням номерів наказів на прийняття/звільнення та перейменуванням організацій, якщо такі мали місце).
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.06.2024 року № 220150001901 позивач не оскаржила ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
24.06.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, яка разом із документами доданими до неї зареєстрована 24.06.2024 року за № 779.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 01.07.2024 року № 220150001901 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішення прийняте за таких обставин:
-дата народження-23.02.1962;
-дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України-24.06.2024;
-вік заявника 62 роки;
-необхідний страховий стаж відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 15 років, страховий стаж заявника становить 09 років 03 місяці 04 дні.
За доданими документами до страхового стажу позивача не враховано записи трудової книжки НОМЕР_2 від 14.09.1979, оскільки записи документу внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, (на титульній сторінці відсутня печатка першої інстанції початку трудової діяльності).
Для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 , необхідно надати уточнюючі довідки про прийняття/звільнення які видані на підставі первинних документів (з вказанням номерів наказів на прийняття/звільнення та перейменуванням організацій, якщо такі мали місце).
Рішення суду № 669/334/24 від 30.04.2024 не взято до уваги, оскільки рішенням підтверджено тільки факт належності трудової книжки заявнику.
Не погоджуючись з таким рішенням позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, (далі-Закон № 1058-IV).
Вказаний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", (частина 1 статті 5 Закону № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
В солідарній системі як один із видів пенсійних виплат призначається пенсія по інвалідності, (пункт 2 частини 1 статті 9 Закону №1058-IV).
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 30 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно із частиною 1 статті 32 Закону № 1058-IV, особи, яким установлено інвалідність, після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Згідно із частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затвердило "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).
Згідно із пунктом 1.1 Порядку № 22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії-додаток 1), подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі-орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення.
До 01 січня 2004 року страховий стаж працівників обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.1992 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII, (далі Закон №1788-XII).
Згідно із пунктом а) статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,-за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Стаття 56 Закону № 1788-XII встановлює види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Відповідно до статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637, затвердив "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", (далі Порядок № 637).
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно із пунктом 24 Порядку № 637, для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Пунктами 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", встановлено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Порядок ведення трудових книжок працівників за періоди трудової діяльності згідно із записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 14.09.1979, регулювався Інструкцією "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, (далі Інструкція № 162), та в послідуючому "Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженою наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, (далі Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 2.12 Інструкції № 58, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Аналогічна правова норма щодо порядку ведення трудових книжок передбачена також Інструкцією № 162.
Із змісту наведених правових норм суд робить такі висновки:
-пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону № 1788-XII;
-право на призначення пенсії по інвалідності після досягнення особою віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV-(за наявності страхового стажу не менше 15 років), відповідно підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є відсутність встановленого законодавством страхового стажу та відсутність настання інвалідності;
-призначення пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках передбачених Законом № 1058-IV, звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання особою заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії;
-пунктами 2.1, 2.2 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії по інвалідності, які додаються до заяви про призначення пенсії;
-основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує трудовий (страховий) стаж в період до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є трудова книжка;
-порядок ведення трудових книжок передбачений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання;
-страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
-необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також документів виданих архівними установами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, при цьому для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи;
-право особи на одержання пенсії повинно встановлюватися на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 01.07.2024 року № 220150001901 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
У рішенні пенсійного органу вказано, що необхідний страховий стаж відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 15 років, страховий стаж заявника становить 09 років 03 місяці 04 дні.
За доданими документами до страхового стажу позивача не враховано записи трудової книжки НОМЕР_2 від 14.09.1979, оскільки записи документу внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, (на титульній сторінці відсутня печатка першої інстанції початку трудової діяльності).
Для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 , необхідно надати уточнюючі довідки про прийняття/звільнення які видані на підставі первинних документів (із зазначенням номерів наказів на прийняття/звільнення та перейменуванням організацій, якщо такі мали місце).
Оскільки позивачу інвалідність установлена після досягнення пенсійного віку передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону, (60 років позивачу виповнилося 23 лютого 2022 року), а 2 група інвалідності встановлена 17 липня 2023 року, право на призначення пенсії по інвалідності виникає за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону, тобто в розмірі не менше 15 років.
Із змісту трудової книжки НОМЕР_2 від 14 вересня 1979 року яка відповідно до рішення суду належить позивачу вбачається, що перша сторінка (титульний аркуш) трудової книжки не підписаний особою, відповідальною за видачу трудових книжок, та відсутня печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Разом з тим всі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу та звільнення із роботи завірені підписами осіб, відповідальних за внесення записів у трудову книжку та посвідчені печатками підприємств, посадові особи яких здійснювали такі записи.
Отже, слід зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 14.09.1979 року, а саме:
-з 20.04.1979 по 01.09.1979 в Білогірській дирекції кіномережі;
-з 05.10.1979 по 12.06.1997 в Білогірській заготконторі Білогірської райспоживспілки;
-з 13.06.1997 по 31.10.1997 в Білогірському Кооптзаготпромі Білогірського районного споживчого товариства;
-з 01.11.1997 по 18.10.2001 в КВП "Виробничник".
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 01.07.2024 року № 220150001901 про відмову у призначенні позивачу пенсії по інвалідності прийняте за обставин які суперечать вимогам чинного законодавства якими визначені принципи, засади і механізми призначення пенсії по інвалідності, та як наслідок порушує право позивача на одержання такої пенсії, оскільки воно не установлено на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, суд вважає, що таке рішення необхідно визнати протиправним та скасувати.
Так як страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, і при обчисленні розміру страхового стажу органи Пенсійного фонду діють на власний розсуд, суд першої інстанції, враховуючи також зміст позовних вимог, обгрунтовано зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2024 року про призначення пенсії по інвалідності з урахуванням висновків суду.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.